Об'єктивність оцінювання = академічна доброчесність

Автор: Світлана Чернишова, вчитель, ліцей 144, м. Дніпро

Колеги, у нас з’явився ще один важливий документ, із яким варто ознайомитися перед початком навчального року. 31 липня 2026 року введено в дію Закон України «Про академічну доброчесність».

Документ великий, серйозний і написаний відповідною мовою 😊 Тож спробуймо крок за кроком розібратися, що в ньому важливого саме для звичайного шкільного життя.

Академічну доброчесність ми звикли пов’язувати передусім зі списуванням і плагіатом. Учень самостійно виконує роботу, указує джерела, не видає чужі думки за власні. Усе правильно, але новий Закон охоплює значно більше питань.

Його дія поширюється і на здобувачів освіти, і на педагогів, і на керівників закладів освіти. Адже доброчесність учня починається з правил, які встановлюють дорослі. Наскільки вони зрозумілі? Чи однаково діють для всіх? Чи знає учень, що йому дозволено під час виконання роботи? Чи розуміє, за якими критеріями отримає оцінку?

В основі академічної доброчесності лежать сім цінностей: чесність, довіра, повага, справедливість, відповідальність, стійкість і рішучість. За кожним із цих слів стоять цілком звичайні шкільні ситуації.

Наприклад, учитель запропонував учням виконати проєкт. Один учень створив його самостійно, другому активно допомагали батьки, а третій приніс роботу, повністю згенеровану штучним інтелектом. На вигляд усі три проєкти можуть бути чудовими. Але чи показують вони реальний результат навчання кожного учня?

Саме тому варто заздалегідь домовитися, яку допомогу можна використовувати, як зазначати джерела, у який спосіб дозволено застосовувати штучний інтелект і як учень підтверджуватиме самостійність виконання роботи. Звичайний короткий захист проєкту, кілька додаткових запитань або пояснення ходу роботи часто дають учителеві значно більше інформації, ніж красивий готовий продукт.

До речі, використанню штучного інтелекту в Законі приділено окрему увагу. Порушення виникає тоді, коли людина подає згенерований результат як власний, незважаючи на встановлені правила виконання завдання.

Отже, школі варто визначити свої правила роботи з ШІ. В одному завданні він може бути корисним інструментом для пошуку ідей, порівняння відповідей або вдосконалення тексту. Інше завдання передбачатиме повністю самостійну роботу учня. Головне, щоб ці умови були відомі заздалегідь.

Окремий важливий пункт Закону стосується оцінювання. Серед порушень академічної доброчесності названо НЕДОБРОЧЕСНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Ідеться про свідоме порушення вимог, установлених законодавством, внутрішніми документами закладу освіти, умовами виконання роботи або визначеними критеріями.

Для вчителя це означає цілком зрозумілі речі. Перед виконанням роботи учні мають знати, що саме оцінюватиметься. Критерії повинні відповідати завданню та результатам навчання. Однакові вимоги застосовуємо до всіх учнів. Оцінка показує навчальний результат, а ставлення до поведінки, почерку чи особистості дитини залишається поза нею.

Водночас Закон говорить саме про свідоме порушення вимог. Звичайна помилка під час перевірки роботи та навмисне завищення або заниження результату мають різну природу. Це також важливо розуміти.

Ще одна суттєва зміна стосується процедури розгляду порушень. Фрази «я впевнена, що ти списав» для ухвалення рішення замало. Факт порушення потрібно встановити та довести.

Людина, якої стосується повідомлення про порушення, має право ознайомитися з матеріалами, надати пояснення і заперечення, бути присутньою під час розгляду та оскаржити рішення. Отже, у школі має бути зрозумілий порядок дій: хто приймає повідомлення, хто розглядає ситуацію, як збираються докази, хто ухвалює рішення і куди можна звернутися для його оскарження.

Ці правила стосуються і педагогів, і учнів. При цьому Закон установлює вік академічної відповідальності здобувачів освіти з 14 років. У роботі з молодшими дітьми головну роль відіграють педагогічні заходи: пояснення, навчання, допомога у виправленні ситуації та формування доброчесної поведінки.

А тепер НАЙВАЖЛИВІШЕ для закладів освіти.

Кожна школа повинна мати внутрішню систему забезпечення академічної доброчесності. Її можна визначити в окремому положенні або в кількох внутрішніх документах. Назва й кількість документів тут другорядні. Значення має їхній зміст.

У них потрібно передбачити:

📌 правила виконання та оцінювання навчальних робіт;

📌 вимоги до використання джерел і штучного інтелекту;

📌 види порушень та можливі заходи реагування;

📌 порядок подання і розгляду повідомлень;

📌 повноваження відповідальних осіб або органів;

📌 права учасників розгляду та порядок оскарження рішень.

Якщо в закладі працює учнівське самоврядування, правила й процедури, що стосуються учнів, потрібно погодити з його вищим органом. Внутрішні документи слід ОПРИЛЮДНИТИ НА САЙТІ закладу освіти та ознайомити з ними учасників освітнього процесу.

Тож перед початком навчального року варто дістати шкільне Положення про академічну доброчесність і уважно його перечитати. Цілком можливо, що кількох загальних пунктів про списування та плагіат у ньому вже замало. Особливої уваги потребують правила використання ШІ, оцінювання, процедура розгляду порушень та порядок оскарження рішень.

Академічна доброчесність поступово стає частиною щоденного шкільного життя. Вона починається зі зрозумілого завдання, продовжується самостійною роботою учня і завершується справедливим, прозорим оцінюванням учителя.

Закон України «Про академічну доброчесність» від 18 грудня 2025 року № 4742-IX.

Покликання на повний текст:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4742-20#Text