Онлайн-урок в умовах війни: оцінки, домашні завдання, ресурси

Станом на 12 квітня до дистанційного навчання в українських школах повернулись понад 3,5 мільйона учнів. Але відновлення навчання – неабиякий виклик для вчителів. Вони мають не лише навчити нового, а й знайти підхід до стривожених школярів. Як дозувати навчальне навантаження під час онлайн-уроків в часи війни? Чи ставити оцінки і чи давати домашні завдання? Які прості онлайн-ресурси використати, щоб учні добре засвоїли урок? Занотували корисні лайфхаки з вебінару від EdEra «Ефективне онлайн-навчання в умовах війни»

Яна Хіжінська, координатора розробки курсів у Unique School, авторка настільних ігор

Онлайн-урок в умовах війни: який він?

Кожен учитель України стикнувся із запитанням: «Як навчати дітей під час надзвичайних ситуацій, під час війни»? Головна мета дистанційного навчання під час воєнного стану – це психологічна підтримка, спілкування, переключення уваги дітей.

1️⃣ Візьміть за правило: більшість ваших занять мають бути орієнтовані на повторювання. Так ви створите «ситуацію успіху», адже учні оперуватимуть інформацією, яку вже знають.

2️⃣ Негативним оцінкам – ні; об’ємним домашнім завданням – ні. Батьки навряд чи зможуть підключатись на допомогу дитині та проконтролювати, наскільки якісно та чи в повному об’ємі виконуються завдання. Давайте розвантажимо мам і тат!

3️⃣ Не варто з самого початку давати нові теми.

4️⃣ Ставтесь до розсіяності учнів із розумінням. Як і до своєї! Бути зібраними на 100%, як до 24 лютого, може і не вийти. Це абсолютно нормально.

5️⃣ Поговоріть про почуття та емоції дітей в ці часи. Можете розповісти про базові потреби людини, про те, чому кожен із нас може почуватись так чи інакше, що робити із такими незвичними, неприємними станами.

6️⃣ Підтримуйте гігієну користування гаджетами. Наприклад, якщо у вас 4 онлайн-заняття по 30 хвилин в день разом із дітьми, зробіть все, щоб діти під час перерви відходили від планшетів, телефонів і ПК. Для цього можете навіть вимикати конференцію, щоб ніхто в ній не засиджувався, не переписувався. В Zoom можете вимкнути мікрофони й чати. Натомість організовуйте дітям челенджі – зробити зарядку, подихати, знайти на клумбі біля дому красиву квітку та пригадати її назву.

Як дозувати навчальне навантаження?

Транслюйте дітям свій оптимізм і впевненість: «Любі учні, ми все з вами встигнемо опрацювати.»

•  Найкращий варіант – дотримуватись адекватних навчальних навантажень.

•  Даємо мозку крок за кроком відновити можливість приймати більше навантаження.

• Після низки важких переживань у всіх нас пізнавальні процеси і свідомість дещо пригальмовані. Це обумовлено тим, що була і залишається загроза життю.

•  Створюйте ситуації успіху та позитивну мотивацію

Структура онлайн-уроку

(на прикладі початкових класів від експертки Яни Хіжінської з Unique School)

1. Спершу варто встановити емоційний зв’язок із учнями, запитати: «Клас, як настрій, як ваші справи, що в кого новенького?». Можна запитати, чи хоче хтось розповісти, що він сьогодні відчуває, що хорошого було вчора увечері чи сьогодні вранці сталось із маленьких приємностей.

2. Виділіть трохи часу на обговорення, озвучення мрій про майбутнє. Планування бодай недалекого майбутнього дає сил і наснаги як дітям, так і дорослим.

3. Настає час для обговорення теми минулого уроку.

4. Проведіть із учнями дихальні вправи. Запропонуйте намалювати повітрям квітку, тортик зі свічками та задмухати вогники на смаколику.

5. І тільки тепер учитель має ознайомити дітей з основною пізнавальною частиною.

6. Виділіть кілька хвилин на фізичні вправи та руханки – їх дуже багато на Youtube.

7. Час для інтерактивну, обговорення, гри.

8. Підсумки уроку.

Розмова з учнями про війну – що можна казати, а що ні?

Яна Хіжінська, яка викладає в Unique School розповідає, що в їхній школі стараються детально розповідати учням, як працює та як влаштована армія України, яку зброю використовує. У школі навіть ввели курс під назвою «Супергерої безпеки» – з нього о 09-00 починається кожен навчальний день, і він адаптований до віку школярів.

– Ми не забуваємо про науковий підхід: на питання «Що ж ми зробимо з тими сотнями танків, які прийшли в нашу країну?», відповідь: «Наші війська знищать їх, ось такою зброєю (не банкою огірків, не палицею, не шаманськими танцями) – для цього є спеціальна зброя. Вона працює ось так. Саме тому ми чуємо звуки, які можуть лякати. Але нас із вами захищають, обороняють.

Важливо говорити дітям правду, адже якщо ми не скажемо всієї правди – вони дофантазують. Дорослим, зі свого боку, важливо зберігати позитивну риторику, але не обіцяти див, якщо немає гарантій. Дуже важливо включати в розповіді інформацію про базові потреби людини і про те, що їх ніхто не має права порушувати. Дещо складніше вчителям може бути навчитись приймати негативні емоції дитини та вчитись із ними працювати та давати правильну підтримку.