Онлайн чи за партою? У якому форматі почнуть працювати школи 1 вересня

Чи підуть учні 1 вересня до школи, чи знову сядуть за комп'ютер

Напередодні навчального року в Україні вирішується питання, з якої форми навчання його розпочинати, з урахуванням воєнного стану та загроз імовірних "прильотів". Не всі навчальні заклади забезпечені бомбосховищами. Та й не всі педагоги готові взяти на себе відповідальність за життя і безпеку дітей. На сьогодні жоден регіон України на 100% не вирішив запроваджувати офлайн-навчання.

Чи підуть учні 1 вересня до школи, чи знову сядуть за комп'ютер, розбиралися Vesti.ua.

Дітей не хочуть пускати до школи

У батьківських шкільних чатах останнім часом триває бурхливе обговорення, яку форму навчання вибрати для дітей, наскільки безпечно їм перебувати в школі, де укриттям служить підвал, чи краще, щоби дитина сиділа вдома. Частина батьків готова відпускати дітей до школи, частина – категорично проти.

Офіс освітнього омбудсмена проводить опитування – яку форму навчання обрати з 1 вересня. Участь у ньому взяли понад 25 тисяч респондентів. Більшість із них (89%) – батьки школярів, а решта – батьки дошкільнят, учнів закладів професійної і спеціальної освіти та студентів. Ось перші результати:

▪ 62,5% – за дистанційну форму;

▪ 13,8% – за очне навчання;

▪ 18,4% – поки що не визначилися;

▪ 0,5% – за індивідуальну форму;

▪ 0,4% – за сімейну форму;

▪ 0,1% – за екстернат.

У Міністерстві освіти розкритикували це опитування й повідомили, що готують детальніше, у якому взяли участь 100 тисяч осіб. У Києві за офлайн-навчання проголосував лише 31%, а ось за дистанційне навчання – 48% опитаних. На Вінниччині понад 70% опитаних висловилися за навчання онлайн, за відвідування навчальних закладів виступили лише 10%. Майже 60% жителів Київської області не готові відпустити дітей на навчання за межі власного дому. На Волині це навіть спричинило непорозуміння. Як заявили в МОН, за опитуванням освітнього омбудсмена випливало, що 59% волинян проти очного навчання, а управління освіти переконує, що 59% батьків навпаки – за навчання у стінах школи, де є належні умови.

У Міносвіти наголосили, що готуються до нового навчального року за постійної комунікації з МВС, військовими адміністраціями, педагогами батьками та іншими зацікавленими сторонами. І що думку батьків обов'язково врахують для обрання форми освітнього процесу.

Як зазначила в коментарях Vesti.ua нардеп Юлія Гришина, офлайн-навчання навіть у відносно безпечних регіонах не може бути примусовим. Батьки мають право вибрати іншу форму навчання (онлайн, індивідуальну, екстернат), навіть якщо більшість інших батьків у класі погоджуються віддати своїх дітей на очне навчання.

"Батькам достатньо написати заяву на ім'я директора школи з проханням забезпечити дистанційне навчання для дитини. Відповідно до статті 57-1 закону про освіту, дитині гарантовано дистанційне навчання. Для дітей, які не відвідують навчання, організовуватимуть дистанційні класи. Що ж до індивідуальних форм навчання (екстернат, сімейна форма та педагогічний патронаж), перевести дитину на ці форми освіти можна як на початку навчального року, так і протягом нього, але не пізніше ніж за 3 місяці до проведення річного оцінювання (окрім педагогічного патронажу). Кожна дитина, де б вона не була – в Україні чи за кордоном, повинна отримати доступ до української освіти саме у тій формі, в якій забажає. Наша спільна мета – забезпечити таку можливість, зберегти дітям зв'язок з Україною та продовжити освітній процес навіть в умовах війни", – наголосила Юлія Гришина.

Навчання в укриттях або онлайн

Як повідомила нардеп Юлія Гришина, лише близько 30% шкіл готові до початку навчання в очному форматі. За даними МОН, найкращі показники в Одеській, Тернопільській, Львівській, Хмельницькій областях, а також у Києві. Без наявності безпечних сховищ школи не зможуть розпочати роботу в очному режимі. Але слід розуміти, що зараз триває активна підготовка до 1 вересня, тому дедалі більше шкіл обладнують укриттями, і цей показник збільшується щодня.

У Києві з 1 вересня відкриється більшість шкіл, про це заявила директор Департаменту освіти та науки Олена Фіданян. Понад те, за словами чиновниці, близько 70% батьків хочуть, щоб їхні діти сіли за парти навчальних закладів. Згідно з моніторингом, майже 20% дітей не повернеться до Києва до 1 вересня через те, що вони за кордоном. Інші готові до очного навчання. Решта – тобто ті, хто не наважується відправляти дітей до школи, мають можливість або вчитися онлайн, або за індивідуальною формою.

Нразі у 70% столичних шкіл є укриття, не бомбосховища. Експертна комісія, до якої увійшли представники ДСНС та медичні працівники, перевірила усі школи у Києві. Але, як зазначила чиновниця, де укриття не зможе вмістити всіх школярів одночасно, там школи займатимуться у дві зміни.

Мер Каменського Андрій Білоусов вважає, що 1 вересня мають працювати школи і потрібно відновити освітній процес, але із застереженням, що безпека дітей – понад усе. За його словами, із 42 шкіл міста – 39 мають бомбосховища й укриття.

"Усі охочі навчатися дистанційно навчатимуться дистанційно.

Офлайн-навчання, коли дитина відвідує навчальний заклад, також буде можливим, за умови, що в класі більшість батьків обере саме таку форму навчання, та водночас діти, які захочуть навчатися онлайн, у таких класах навчатимуться онлайн", – зазначив градоначальник. 

Укриття у цих школах облаштовано силами батьків і вчителів. Вирішення питань щодо влаштування вентиляції, освітлення, туалетних кімнат, водовідведення та каналізації виконуються міською владою. Тобто якщо раніше перед кожним навчальним роком усі займалися ремонтами класів, то тепер пріоритети змінилися – всі сили йдуть на облагородження підвалів.

Остаточне рішення про форму організації освітнього процесу прийматиме директор закладу на підставі рекомендацій та результатів опитування батьків.

У Запоріжжі ситуація складніша. Насамперед через близькість до зони бойових дій, тож навчальний процес буде дистанційним.

"Наша спеціалізована школа-інтернат закрилася, щойно почалися бойові дії. Дітей відправили до родин. І у нас частина школярів поїхали за кордон з батьками, хтось виїхав із Запорізької області, а хтось опинився на окупованій території. В інтернаті немає жодних укриттів, тому там не можна жити й навчитися, навіть якби дозволили. Ми вестимемо уроки дистанційно і за нашою спецпрограмою хочуть навчатися навіть дітки з окупованих територій. Але в нас можуть виникнути інші проблеми – можуть зникати світло, інтернет. На цей випадок я вже зараз записую уроки, які можна буде переглянути на ютуб-каналі", – розповів вчитель інформатики Олександр Жук.

У Вінниці нині готуються до офлайн-навчання. Хоча після атаки на Будинок офіцерів більшість батьки передумали пускати дітей до шкіл. Директор однієї з вінницьких шкіл повідомив Vesti.ua, що, попри те, що школа розташована далеко від військових об'єктів, у школі немає бомбосховища, оскільки вона збудована у 1980-х роках. Є тільки підвал, де колись був тир. Ось там зараз і обладнується укриття.

"Зручно, що вхід до укриття розміщено біля молодших класів. Так, уже там розчистили від непотрібного мотлоху приміщення. Встановлюємо парти й інтернет. Вирішуємо питання зі світлом, водою та туалетом. Але поки що не знаємо, скільки дітей батьки відпустять до школи. Батьки зможуть подивитися на укриття. Та ми готуємося працювати у змішаному форматі. І, відверто кажучи, ламаємо голову, як краще налагодити навчальний процес – вести пряму трансляцію з уроку в школі для тих, хто онлайн займається, або ж після уроків з ними займатися окремо", – зізнався директор школи на умовах анонімності.

Педагоги не знають, як працювати далі

До речі, цікавим є опитування 8000 педагогів, проведене освітнім омбудсменом. Так, з'ясувалося, що:

– 22,5% (1820) педагогів зізналися, що організація навчального процесу частково зрозуміла, оскільки інформація надається неповна – і від керівника навчального закладу, і від влади;

– 21% (1694) частково зрозуміли, та водночас інформація надходить лише від керівників закладів;

– 11,5% (925) педагогів заявили, що взагалі нічого не розуміють, адже інформація не надається. І лише 35,9% (2897) усе зрозуміло – інформації, яка надходить від керівника навчального закладу, достатньо.

Вчителі передусім турбуються про безпеку дітей.

"Ви уявляєте ситуацію – дитина вирішила прогуляти урок. До школи не дійшла. Та мало що може статися і винен буде хто? Вчитель. Бо учень же мав у цей час сидіти за партою. А якщо вискочив на зміну на вулицю, до найближчих магазинів побіг, а не дай Боже, щось вибухне і дитина постраждає, спитають із вчителя. Як не крути, а це кримінальна відповідальність. Ось тому я лише за навчання онлайн виступаю. Так, важко проводити такі уроки. Так, менше знань дається, але хоч діти живі", – розповідає вчитель історії Валентина Мудра.

Як зазначила нардеп Юлія Гришина, за підготовку навчальних закладів до нового навчального року відповідає місцева влада. МВС закріпило рятувальника за кожним навчальним закладом у регіонах. Цей працівник також відповідатиме за те, чи готовий заклад до нового навчального року. Але не всі діти повернуться до України найближчим часом.

"Станом на серпень понад 640 тисяч українських школярів перебувають за кордоном. Із травня додому повернулося вже 30 тисяч дітей шкільного віку. Є кілька варіантів організації навчання за українською програмою для дитини з-за кордону. Можна продовжувати вчитися дистанційно в українському навчальному закладі, де дитина навчалася до початку повномасштабної війни – за нашими даними, так чинять близько 80% дітей, які виїхали за кордон. Можна перевестися до Міжнародної української школи і навчатися там на екстернатній формі та відвідувати школу в країні перебування дитини", – зазначила Гришина.

Є ще одна проблема, за даними МОН, на середину липня 22 тис. українських вчителів перебувають за кордоном. Ще чотири місяці тому їх було понад 30 тис. Тобто, спостерігається позитивна тенденція: вчителі повертаються в Україну.

"Водночас вони не зобов'язані вертатися на свої робочі місця фізично і можуть викладати з-за кордону дистанційно. Стаття 57-1 закону про освіту гарантує таке право. Тут також хочу навести цифри опитування, яке показує, що повернення вчителів з-за кордону є питанням часу та ситуації. Його провела Державна служба з якості освіти. Більшість учителів (87%), які перебувають за кордоном, планують повертатися до України. 14% із них – до початку навчального року, якщо у їхній школі відновлять очне навчання", – зауважує Юлія Гришина.