Останній дзвоник в Україні у 2025 році: ідеї для свята з подякою ЗСУ

Джерело: Освіторія

Щороку в українських школах переосмислюють формат свята. Цьогорічний останній дзвоник — не виняток: замість ходи випускників і традиційних гулянь вчителі й учні створюють спільний простір тепла, в якому є місце мініпроєктам для воїнів, які боронять нас на фронті. Це вже нова традиція і формування етикету пам’яті й подяки, тож зростає попит на нові нетривіальні сценарії. Благодійні забіги та флешмоби, творчі вечори та виставки, листи на фронт, ярмарки та виготовлення смаколиків для наших відважних людей у ЗСУ. Як відсвяткувати, додавши прощанню зі школою глибинного сенсу, розповідають українські вчителі. 

Дата останнього дзвоника в більшості шкіл України — 30 травня 2025 року. Проте педагогічна рада кожного навчального закладу може змінювати розклад та визначати власну дату. Те саме стосується тривалості навчального року.

Водночас найважливішим орієнтиром для визначення дати останнього дзвоника є безпекова ситуація в регіоні. У цьому питанні школи консультуються з військовими адміністраціями, які також можуть підказати найбільш реалістичний формат свята залежно від подій на фронті. Як і в попередні роки, більшість випускників у прифронтових районах зустрінуть отанній дзвоник в онлайні.

«Відправляємо на фронт автівку для батька однокласниці»

Тетяна Ткач

— У Кагарлицькому ліцеї № 3 триває учнівська ініціатива «9-Б збирає на авто», — розповіла Освіторія.Медіа Тетяна Ткач, учителька англійської мови в Кагарлицькому ліцеї № 3 і фіналістка Global Teacher Prize Ukraine. — Дев’ятикласники вирішили зібрати кошти на автомобіль для захисника — батька однієї з учениць, і реалізують цей задум до останнього дзвоника.

Авжеж, такий масштабний проєкт — довготривалий. І почався ще на Різдво з колядування, під час якого учні не лише зберігали українські традиції, а й долучалися до збору коштів. У березні діти продавали тюльпани, а перед Великоднем організували серію творчих майстер-класів, де власноруч виготовляли сувеніри.

Фінальний етап — проведення благодійних майстерок до свята останнього дзвоника. Усі зібрані кошти підуть на придбання автомобіля для наших захисників.

Ініціатива 9-Б класу — це приклад щирої небайдужості, патріотизму та готовності діяти. Це ще одне підтвердження того, що великі справи починаються з маленьких, але добрих і рішучих кроків від свідомої та активної молоді.

Спортивний забіг «Я біжу за ЗСУ»

Наталія Рудніцька

— Допомога воїнам потрібна щодня. До нас часто звертаються колишні випускники школи: «Терміново потрібен РЕБ», «Машину розбили знову…»,  — розповідає фіналістка Global Teacher Prize Ukraine і вчителька української мови та літератури Наталія Рудніцька, яка викладає у школі № 17 Кам’янця-Подільського. — Моє серце крається, коли дивлюся на цих дітей (а вони для мене завжди будуть дітьми), які ще кілька років тому виступали на фольклорних святах, а тепер просять долучитися до збору на дрон. І їхні руки при цьому дрижать.

Починає з’їдати відчуття провини, адже ми п’ємо свою каву вдома щодня, ходимо гуляти і не до кінця свідомі страждань, які випали на долю юних захисників. Але ще страшніше, коли в школі починають з’являтися меморіальні дошки з портретами учнів, які загинули на війні.

Щоб подякувати воїнам, ми з учнями оголосили про старт благодійного забігу для ЗСУ. Діти реєструвались і оголошували, ЗА КОГО вони бігтимуть: «За свого тата», «Біжу за брата», «Біжу за хрещеного». Ми роздрукували іменні наклейки з такими надписами та іменами воїнів, і діти клеїли яскраві стікери на футболки.

Отримуючи наклейку, діти давали донат — хто скільки може. Підключилися й учителі, технічні працівники, батьки! Були навіть такі, які бігли з маленькими дітьми. Одна з працівниць школи бігла за свого загиблого сина.

Емоції дітей під час забігу не описати словами! Коли дитина біжить за свою рідну людину, тримаючи в руках прапор, — її очі аж сяють. Дуже щемно і зворушливо. Забіг проводили на шкільному стадіоні. Кожна паралель бігла окремо. Усі отримали сертифікати, призи, а хтось — і грамоти за результат (якщо реєструвалися саме на таку змагальну опцію). А ще під час забігу до нас завітали волонтери й показали, як працюють дрони — це окрема опція для зацікавлення дітей. Свято благодійності для ЗСУ вдалося, тож щиро раджу цей формат напередодні останнього дзвоника.

«Голос вдячності»

Олександр Черкас 

— Випускники нашого військового ліцею знають, що у світі, де триває війна, немає байдужих: або ти захищаєш, або хтось захищає тебе, — розповідає Олександр Черкас, працівник ЗСУ, викладач Київського військового ліцею імені Івана Богуна і фіналістк премії Global Teacher Prize Ukraine. — Щороку перед останнім дзвоником у травні ми реалізовуємо серію ініціатив, які мають на меті подякувати нашим захисникам. Одна з них — «Голос вдячності»: ліцеїсти записують короткі відеозвернення до воїнів ЗСУ:

•  «Мій тато не вдома вже 9 місяців. Я пишаюсь ним»,

•  «Я вступила до ліцею, бо хочу служити поруч зі своїм братом»,

•  «Ваша мужність — мій орієнтир».

Також ми створюємо збірки есе та листів, які передаємо в шпиталі. У цих текстах — наші спроби осягнути, заради кого варто жити. І заради чого.

Є і багато інших форматів, які можна втілити в будь-якій школі:

•  благодійні ярмарки зі збором коштів на турнікети й аптечки,

•  творчі вечори з виступами та благодійним внеском, коли купується квиток,

•  «Книжка на фронт»,

•  «Наше світло» — окопні свічки для воїнів.

•  Допомога ЗСУ від ліцеїстів КВЛ

•  БіжуЗаГероя_2023 #забіг2023

«Разом — незламні»:

як учителі та учні можуть підтримати ЗСУ

Щоденний донат (і нехай навіть це 5–10 грн) — така ж рутинна звичка для багатьох українців, як ранкова кава. Наші воїни та їхні підрозділи постійно потребують приладів нічного бачення, дронів, зброї, автівок, бронежилетів. Ось кілька реалістичних варіантів для підтримки армії, які вчителі можуть втілити разом з учнями.

Ярмарки і майстер-класи

Проведіть шкільний ярмарок, на якому можна продавати як смаколики чи поробки, так і таланти: учні можуть проводити цікаві, корисні або суто розважальні майстер-класи. Усі ярмаркові кошти вмить переводяться на рахунок потрібного ЗСУ-збору чи військового шпиталю.

«Польовий збір»

Випускники виходять у центр міста чи до місця, де жвавий потік відвідувачів (супермаркети, ТРЦ, популярні міські простори), і пропонують охочим позмагатися з ними в майстерності в будь-чому: шашки, шахи, швидкопис віршів на задану риму, збір маленької фігурки LEGO на швидкість. За участь у майстерці учасники «заливають» донат на потрібний напрямок. Добре, якщо учні роздрукують на кольоровому принтері брошуру з даними про цей збір і триматимуть її на видноті. А ще потрібен «комунікаційник», який голосно промовлятиме про благодійну майстерку та запрошуватиме учасників.

Шкільна вікторина

Організуйте шкільну вікторину, за участь у якій — добровільні внески, а за перемогу — маленький символічний приз. Умова: кожен випускник готує дійсно цікаве та складне завдання.

Листівка для наших воїнів

Напишіть приємні слова в листівках для воїнів ЗСУ. Окрім слів вдячності, учні можуть вказати, з якого вони населеного пункту, розповісти про те, ким хочуть бути у вільній Україні та як хотіли б допомогти її відбудувати. А ще можна вказати свої контакти та запропонувати зустріч після ротації або, як ми всі найбільше мріємо, — після нашої перемоги.

Печиво та горіхові батончики власноруч

Учні збираються разом і печуть печиво із цукатами й горішками для наших воїнів, розфасовують у невеликі пакуночки і вкладають у кожний записку. Також у пакуночки можна додати стіки кави 3 в 1, маленькі горіхові батончики, які не розтануть у теплі під час транспортування. Смаколики передайте на фронт через одну з волонтерських організацій.

Усі ідеї допомоги для ЗСУ можна адаптувати також для онлайн-формату проведення останнього дзвоника.

Військовослужбовець 100 бригади Олег Адамчук приїхав останній дзвоник до доньки-випускниці Луцького ліцею №28 з посиленою фізичною підготовкою. Джерело: Волинська Служба Новин

Дистанційний останній дзвоник 2025:

де забрати документи

Якщо свято останнього дзвоника відбуватиметься в дистанційному форматі, є кілька варіантів, як ви можете отримати свідоцтво:

• Забираємо документ самостійно в управлінні освіти, а не в школі. Актуально для всіх, хто навчався в режимі онлайн у потенційно небезпечних регіонах.

• Якщо учень не має змоги забрати свідоцтво або проживає в тимчасово окупованому регіоні, може вказати лише номер свідоцтва під час реєстрації чи навіть провести реєстрацію за паспортом чи ідентифікаційним кодом. Такий механізм добре відпрацьований протягом попередніх років.

• Для випускників, які перебувають за кордоном, але завершили 9-й чи 11-й клас за українською програмою, є можливість отримати документи в посольстві чи консульстві України. Але перед цим потрібно заздалегідь подати заявку до школи. А школа, своєю чергою, передасть протягом 5 діб атестат про завершення школи до Міністерства закордонних справ України.