Оцінювання ефективності інклюзивного навчання: напрями та складові

Підбиваємо підсумки навчального року

Підвищення якості інклюзивного навчання неможливе без всебічного, об'єктивного та неупередженого вивчення та оцінювання різноманітних факторів і показників. Однак універсальних правил та інструментарію щодо проведення моніторингу не існує, оскільки кожна школа має власні характеристики, включаючи різну кількість учнів із ООП, які потребують різних рівнів підтримки. Тож аби допомогти освітянам визначити ефективність організації інклюзивного навчання наприкінці навчального року, ми опрацювали рекомендації Державної служби якості освіти та підготували декілька порад.

Під час моніторингу інклюзивного навчання важливо проаналізувати його основні аспекти за ключовими напрямами освітньої діяльності, визначених у внутрішній системі забезпечення якості освіти:

1. Освітнє середовище закладу освіти.

Тут слід оцінити наявність та якість таких показників: 

• безпека і комфорт навчання та праці (застосування принципів універсального дизайну або безбар’єрного доступу до території закладу освіти та всіх його приміщень); 

• доброзичлива атмосфера підтримки дитини, орієнтація на її потреби і можливості; 

• технічне обладнання, яке може бути досить специфічним, зважаючи на особливі освітні потреби дітей; 

• допоміжні засоби для навчання, необхідні для адаптації дітей з ООП;

• облаштування навчальних кабінетів (наприклад, створені куточки для усамітнення, додаткове освітлення тощо). 

2. Система оцінювання результатів навчання учнів.

При проведенні моніторингу слід приділити увагу таким показникам:

• поточне оцінювання (базується на основі загальних підходів та критеріїв оцінювання, але обов’язково враховує особливі освітні потреби дітей);

• підсумкове оцінювання (критерії оцінювання розробляються вчителем і є складовою частиною ІПР);

• формувальне оцінювання (його прийоми мають бути спрямовані на підтримку дитини з ООП та підкреслювати її успіхи та досягнення). 

3. Педагогічна діяльність вчителів.

Під час проведення стану організації інклюзивного навчання слід проаналізувати такі аспекти:

• наявність індивідуальної програми розвитку для кожної дитини, яка враховує її особисті можливості та потреби;

• адаптація/модифікація змісту навчального матеріалу відповідно до індивідуальних можливостей дітей з ООП;

• особливості роботи в інклюзивних класах (чергування перерв, дотримання відповідності темпу навчального заняття індивідуальним можливостям дитини, використання допоміжних засобів для навчання тощо);

• залучення учнів з ООП до спільної роботи в класі; 

• взаємодія педагогічних працівників та асистента вчителя; 

• участь педагогів у професійних спільнотах, діяльність яких спрямована на  професійний розвиток педагогічних працівників, психологічну підтримку та консультування з впровадження компетентнісного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, інклюзивного підходів до навчання здобувачів освіти і нових освітніх технологій.

4. Управлінські процеси закладу освіти.

Ефективність цього напряму можна визначити за такими показниками:

• стратегія закладу освіти містить поетапне створення інклюзивного освітнього середовища, за потреби вносяться зміни;

• забезпечення систематичної та ефективної роботи команд супроводу (команду має бути створено для кожної дитини з ООП на інклюзивному навчанні (1–5 рівнів підтримки) і на педагогічному патронажі);

• забезпечення закладу освіти фахівцями, які організовують освітній процес в інклюзивних класах;

• координація підвищення кваліфікації педагогічних працівників за напрямом «Інклюзивне навчання»;

• координація психологічного супроводу інклюзивного навчання;

• надання соціальних послуг дітям з ООП (асистент дитини) за висновком ІРЦ та заявою батьків.

Також варто проаналізувати якість інклюзивного навчання відповідно до категорій учасників освітнього процесу:

Учні:

• усі діти, які проживають на території обслуговування школи, навчаються в ЗЗСО та отримують знання згідно з індивідуальними потребами (немає дітей, які не навчаються); 

• усі діти, батьки яких написали заяви для зарахування та організації інклюзивного навчання, навчаються в закладі;

• для кожної дитини з ООП створено команду супроводу, в яку обов’язково входять батьки; 

• для всіх дітей з ООП створено адаптоване освітнє середовище та проводяться корекційно-розвиткові заняття згідно з потребами та висновками ІРЦ; 

• для кожної дитини, якій визначено в ІПР модифіковану програму предмета, її розроблено і розміщено в ІПР. 

Педагоги:

• педагоги підвищують кваліфікацію за особисто визначеною потребою; 

• усім педагогам виплачуються надбавки за роботу в інклюзивних класах у розмірі 20 %; 

• педагоги, які викладають адаптовані/модифіковані предмети, визначені в ІПР, розробляють адаптовані/модифіковані програми предметів; 

• педагоги і асистент вчителя спільно готуються до навчального заняття,  складають адаптовані та/або модифіковані завдання у поурочних планах;

• педагоги розробляють критерії оцінювання, які зазначені в ІПР, на основі загальних підходів та критеріїв оцінювання з урахуванням ООП;

• педагоги ведуть документацію, звітність, зазначену в посадовій інструкції.

Батьки:

• знають, що дитина навчається за освітньою програмою закладу та ознайомлені з критеріями оцінювання дитини;

• входять до складу команди супроводу; 

• погодили, підписали, отримали копії індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, модифіковану програму предмета, розклад корекційно-розвиткових занять дитини.

Крім того, Державна служба якості освіти рекомендує проаналізувати шкільну документацію щодо надання освітніх послуг учням із ООП:

• освітня програма. Вона має містити корекційно-розвитковий складник і включати індивідуальні навчальні плани учнів 2–5 рівнів підтримки); 

• річний план роботи. Цей документ має включати заходи з формування інклюзивного середовища, заходи з упровадження педагогічних технологій в роботі з дітьми з ООП, заходи з інформаційно-просвітницької роботи з батьками, зокрема план роботи з батьками дітей з ООП;

• документація щодо роботи команди супроводу (Положення, накази  про затвердження складу кожної команди супроводу);

• індивідуальні програми розвитку учнів (вони мають бути розроблені, затверджені та розміщені в АС «ІРЦ» впродовж 2 тижнів з дня зарахування дітей з ООП. ІПР має включати індивідуальний навчальний план з додатками адаптованих, модифікованих програм предметів);

• індивідуальний навчальний план (його форму/шаблон має бути розроблено та погоджено педагогічною радою);

• укладені цивільно-правові договори з фахівцями для проведення корекційно-розвиткових занять;

• затверджені корекційно-розвиткові програми; 

• наявність посадових інструкцій для всіх педагогів, які працюють з дітьми з ООП; 

• затверджені графіки проведення корекційно-розвиткових занять.

За результатами моніторингу заклад робить висновки про стан інклюзивного навчання та визначає напрями діяльності, що потребують особливої уваги, розробляють заходи, що допоможуть розв’язати проблеми, та фіксують їх у річному плані роботи. Також результати самооцінювання можуть бути висвітлені у щорічному звіті про освітню діяльність або у звіті керівника закладу освіти.