Педагоги не залізні: чому психологічна допомога - це потреба сьогодення
Він/вона не скаржиться, не плаче, тримається, бо діти, звіт, немає кому замінити… За цією «стійкістю» часто стоїть тиша, яка потребує уваги.
Ми звикли, що педагог/иня має бути стійким/ою. Але стійкість — не про те, щоб не падати, а про те, щоб знати, де шукати опору. Освітяни — це не джерело нескінченних ресурсів, а ті, хто теж має право на допомогу, зокрема психологічну.
Як зрозуміти, що психологічна допомога потрібна прямо зараз? Які міфи заважають звертатися до психологів? Та які короткі вправи допоможуть швидко стабілізуватися в умовах постійних викликів та стресу?
Шукайте відповіді на ці запитання на картках ⏬
Авторки: Тетяна Кузьменко, фахівчиня з надання психосоціальних послуг, керівниця центру психосоціальної підтримки та реабілітації «Резильєнтність» Університету Григорія Сковороди в Переяславі, голова Переяславського осередку Київської філії Української cпілки психотерапії; Альона Попова, комунікаційна менеджерка, Монтессорі-педагогиня для віку 0–3 (УМЦ), тренерка та фасилітаторка програми «Благополуччя педагогів».
Коментарі
Додати коментар