Педагоги про рекомендації МОН: Чиновникам важливіше не безпека шкіл, а отриманий папірець
Міністерство освіти підтверджує, що новий навчальний рік у школах розпочнеться 1 вересня. Але за парти школярі сядуть лише там, де будуть так звані паспорти безпеки. Спеціальна комісія має зафіксувати наявність укриття, де діти зможуть сховатися під час повітряної тривоги.
Також школи отримують право вести дистанційне навчання залежно від бажання батьків, практикувати змішану форму онлайн та офлайн. А якщо в укриттях недостатньо місця для всіх учнів – проводити заняття у кілька змін.
Якщо вижив, має зробити харакірі
Однак найбільш різку дискусію у соцмережах та профільних групах педагогів викликала вказівка, що абсолютну відповідальність за життя та безпеку дітей несуть директори шкіл. Звісно, так було й раніше. Але раніше не було війни. А недавній аудит 13,7 тисячі шкіл показав, що лише 8% з них мають обладнані укриття.
– Я півтора десятиліття пропрацював директором школи і не можу спокійно читати рекомендації на кшталт радянського фільму «За все відповідати», – каже шеф-редактор порталу «Освітня політика» Віктор Громовий. – Бо пам'ятаю, як мене, який за все відповідав, приходили перевіряти ті, хто за своїми посадами зобов'язані були школу забезпечувати, але нічого не робили. Директор школи 90% свого часу має витрачати на організацію навчального процесу, а не на питання матеріально-технічного забезпечення. Уявляю, в якому становищі опинилися мої колеги, які не мають фінансових ресурсів, щоб обладнати укриття, але відповідають головою за своїх учнів.
Експерт згадує гімназію у Кропивницькому, якою керував багато років.
- Там є напівпідвальне приміщення, яке може зійти за укриття. Але повітряна тривога триває не менше години, буває і дві години. Якщо евакуювати всіх 400 школярів, то вони будуть як кілька у банці. Ні сісти, ні води попити. Воду, припустимо, можна принести, але у дітей є природні потреби, - продовжує наш співрозмовник. - МОН радить продовжувати навчальний процес в укритті, а як це може виглядати, коли першокласники і старшокласники в одному тісному приміщенні? Хтось хоче до туалету, а комусь стало погано від нестачі повітря. Якщо буде пряме попадання в будівлю, то у такому притулку завалить усіх. Якщо директор загинув – кінці у воду, а якщо вижив, то має зробити харакірі, бо далі ганьба, муки совісті та довічне ув'язнення.
Ми не можемо дозволити собі очне навчання
На думку Віктора Громового, є питання і до рекомендації МОН навчати школярів онлайн чи офлайн за бажанням батьків.
- Припустимо, половина школи навчатиметься очно, половина – дистанційно. Як розірватись вчителям? Відпрацював денну зміну – і одразу виходь на вечірню по комп'ютеру? А про доплати за це ніхто не каже, і ресурс людини не нескінченний, – розмірковує Громовий. - Я не уявляю, що думають теоретики, коли таке кажуть. Вони практично нічим таким не займалися, проте весь час перекладають відповідальність на вічно винного директора.
Експерт припускає, що чимало батьків, особливо батьків учнів початкової школи, оберуть офлайн, бо треба йти на роботу, а дитину нема з ким залишити вдома.
- Коли був коронавірус, у моїй рідній гімназії на вимогу батьків відновили навчальний процес. Двоє учителів померли від COVID-19. А зараз може статися так, що доведеться заплатити у сотні разів більшу ціну. Якщо бути чесними і не загравати з батьками, ми маємо визнати - доки йде війна, завжди є ризик масового вбивства дітей. Ми не можемо дозволити собі навчання офлайн.
Протягом всього літа - нові рекомендації
І що цікаво, від думки директора, який за все відповідає, практично нічого не залежить. Відкривати для навчання школу чи ні, вирішують громади, на балансі яких перебувають установи, зазначає експерт українсько-швейцарського освітнього проєкту DECIDE Ганна Пуцова.
- Представники ДСНС повинні дати оцінку, підходить для дітей укриття чи не підходить, а місцева влада враховуватиме їхні висновки та ситуацію в регіоні. Проте процедурні моменти не прописані, є лише рекомендації. Конкретного ухвалення рішень немає. Тому можуть бути різні варіанти, – вважає експерт.
Велике питання щодо сільських шкіл, більшість із яких будувалися, що називається, на голій землі. В абсолютній безпеці сьогодні ніхто не перебуває, але все ж таки є місцевості, де поки що відносно спокійно. До таких належить село Мала Перещепина у Ново-Санжарському районі Полтавської області.
- У нас укриття немає. Але найпростішим можна вважати перший поверх, де подвійні стіни. Дадуть дозвіл на роботу чи ні, ми не знаємо, зараз проводимо опитування батьків, – каже директор місцевої школи Тетяна Дем'яненко. - Поки що прогнозуємо змішане навчання: уроки начитуватимуться онлайн, а в школі проводитимуться лабораторні роботи. Але сьогодні кажуть так, а завтра можуть сказати по-іншому. У нас протягом всього літа щодня нові рекомендації.
Якщо вся відповідальність за дітей на директорові, то нехай за ним залишається право вирішувати, брати її на себе чи ні.
Сорок хвилин діти можуть витримати, а п'ять годин?
Ось кому пощастило, то це селу Лютинськ на Рівненщині. Школу тут збудували 1987 року – після катастрофи на ЧАЕС. Тому забезпечили укриттям, розрахованим майже на атомну війну. Площа 300 квадратних метрів, стеля заввишки 3 метри, є вентиляція, туалет, чотири виходи. Електрики, щоправда, немає, але це можна вирішити.
- 19 липня до нас комісія має прийти, проситимемо у місцевої влади 40 тисяч гривень на те, щоб світло провести. Почистимо, побілимо. Парти старі збереглися, хочемо поставити, – розповідає директор школи Михайло Гриневич. - У школі трохи більше 100 учнів, тут не те що вони – все село може поміститися.
Проте великого оптимізму щодо офлайн навчання педагог не має.
- У нас поруч кордон із Білоруссю, хто знає, які події чекають. У вересні в укритті температура +12 градусів, а що буде восени, взимку? Сорок хвилин діти витримати можуть, але тривога може тривати і три, і п'ять годин, – розповідає співрозмовник. – Нам, звичайно, пощастило, он у райцентрі, у Дубровицях, школа на 500 дітей, і нічого такого немає. Але укриття – це вихід. Спробуємо змішане навчання, а там, можливо, доведеться повертатися на онлайн.
Михайло Гриневич звертає увагу на проблему, про яку в МОН не говорять.
- За два роки дистанційного навчання у багатьох дітей та навіть вчителів вийшли з ладу комп'ютери, планшети, смартфони. Я особисто знаю такі сім'ї. Не всі можуть оновити техніку, є багатодітні, є батьки, які втратили роботу. Вони нічого не можуть купити. Поспіхом будувати бомбосховища у школах – це ілюзія, з цього нічого не вийде. Набагато доцільніше вивчити потреби та направити гроші на те, щоб допомогти школярам із комп'ютерами, - вважає директор школи.
Знову головне – отримати папірець
Рекомендації Міносвіти обговорюються у групі «Батьки SOS» однойменної громадської організації.
- Думки батьків розділяються, люди живуть у різних регіонах. Але більшість вважає, що про онлайн не може бути й мови, - каже юрист Роман Бондаренко, він модератор групи. - Через ракетні обстріли в школах неможливо створити реально безпечні умови. А самодіяльність – це катастрофа.
Роман згадує, як у Ніжині Чернігівської області батьки та педагоги самі взялися будувати укриття.
– Розкопали підвал і дуже пишаються, що було 70 сантиметрів, а стало два метри. А про те, що школа може скластися як коробочка, не думають, - вважає юрист. – Хтось закликає зібрати з батьків по 500 гривень на укриття, хтось пише: плитку у підвалі покладемо, побілимо. Та будь-які умови в підвалі - біотуалети, стільчики, вода, комфорт - це не безпека. Тому що школи зводилися без розрахунку на бомбардування. Ініціатива МОН називається: давайте щось робити, щоб показати, що ми працюємо.
Експерт звертає увагу, що акцент ставиться не на тому, щоб було безпечно, а щоб школи мали паспорт безпеки.
- Тобто знову головне – отримати папірець. Місцеві органи влади підневільні. Їм скажуть відкрити 50% шкіл, ось вони і відкриють. А далі – відповідальність директора, який теж підневільна людина. Головне, що не чиновники. Міносвіти не приймає управлінських рішень, намагається відсунути їх подалі.
На думку Романа Бондаренка, школи відкривати небезпечно. І питання не в тому, щоб забезпечити конституційне право на навчання, освіту можна здобути і пізніше. Нині головне – це зберегти життя дітей.
Коментарі
Повністю погоджуся з автором!!!
Погоджуюсь з автором щодо безпеки дітей та вчителів. Але місцева влада і не хоче облаштовувати укриття. І ніхто з чиновників не говорить, що при онлайн навчанні багато вчителів залишаться без роботи ( знято обмеження про кількість дітей в дистанційному класі- до одного вчителя на урок можуть приєднатись 20-30-40-50-60 учнів). Там, де є паралелі класів, вчителі будуть звільнені!!!( або працюватимуть на 0,5 ставки).
100% підтримую автора!
Підтримують. У нас тільки можуть давати рекомендації. Відповідальність вішають на інших. А про безпеку на дорозі, коли діти 2-4 км ідуть пішки, бо ТГ не придбало школярики. Хто буде нести відповідальність у дорозі?
Дякую автору за чесну статтю. Уряд хоче зекномитти на вчителях як завжди. Працювали дистанційно, проводили онлайн цроки. Адміністрація перевіряла, підключались до уооків. Вважаю, що діти отримали знання не гірше,ніж півдня сидіти у напівпідвальному приміщенні і боятись. Але як англійську вивчати онлайн ,якщо на урок буде заходити 30 і більше. Ми ж дітей повинні опитати як на звичайному уроці, навчити читати. Вважаю,що поділ на групи потрібно залишити при онлайн навчанні, або усім учням і вчителям йти у репетиторство.
Ефективне очне навчання неможливо в умовах тривог. Це постійна біганина, переривання та поновлення уроків. Неможливість зосередитись на навчанні ні учням ні в
Тільки дистанційне навчання до закінчення війни!!!
До закінчення війни в країні, моя дитина оффлайн ходити до школи не буде. Бо за її життя окрім мене ніхто відповідати не буде. А якщо щось станеться не дай бог, то співчуття з боку влади, мені дитину не повернуть.
А ніхто не замислюється, що ракети та бомби летять секунди, а для евакуації в сховище потрібно в кращому випадку до 5 хвилин. Діти навіть не встигнуть вийти з кабінетів!!! І що тоді?!
Тільки дистанційне навчання!!!
Підтримую автора. Безпека перш за все. Якщо буде пряме влучання, мало хто виживе.
Розумний дуже, своїх дітей вивчив нормально, а інших на онлайн...
Стаття повністю відображає сучасну ситуацію - і про готовність шкіл, і про отримання папірців (показуха, як завжди, ще з радянських часів прищеплена нашій системі освіти), і уявлення про те, як будуть поводитись в разі небезпеки діти, вчителі (а ще дома чи на роботі панікуватимуть батьки, не знаючи, що там з їхньою дитиною). Поширте цю статтю!!! Донесіть до влади та до всіх, хто ще не зрозумів, - школа в нинішній ситуації не зможе гарантувати збереження життя і безпеку дітей!
Грудень,Січень у дітей будуть канікули.Мова іде за очне навчання де є можливість.
Уявімо, початок занять. Учні, вчителі, працівники сходяться, з'іжджаються з різних районів міста. Частина прийшла до школи, частина ще у дорозі. Лунає повітряна тривога. Як діяти?
Ще ніхто не знає чи буде скасовано воєнний стан. Якщо воєнний стан буде продовжено,то висновок: дистанційне навчання! Ще раз: безпека дітей!. Безпека вчителів!
Всі говорять тільки про школи! А яка ситуація зі студентами!!!! Особливо з тими дітьми ( так-так, це також ДІТИ), які приїхали на навчання в місто і живуть у гуртожитках. По-перше, в гуртожитках живуть переселенці і всім студентам, які потребують місце в гуртожитку, проживання не нададуть! По-друге, ніхто по кілька разів за ніч не буде будити дітей по всіх кімнатах і вести у підвал ( так, саме підвал!!! Бо бомбосховищ справжніх у нас апріорі немає! А наша влада називає звичайні підвали " бомбосховищами"!!!) І самі діти не спускатимуться нікуди, бо вони вночі спатимуть і не чутимуть тривоги! Хто за кілька хвилин збудить всіх дітей у гуртожитку і проведе в підвал????? Якщо гуртожиток розміщений поруч з коледжом чи університетом, то це дуже небезпечно! Так навіщо ж влада збирає всіх студентів на очне навчання? Щоб ще більше жертв було? Щоб наші діти стали, не дай Бог, ще одним доказом для Гааги? Але нас, батьків, ніхто не питає!!!! У школах хоч імітація опитування батьків проводиться! А в коледжах і вишах все вирішується без врахування думки батьків! Так, у вишах повнолітні навчаються! Але ж це також діти!!!! Петицію про заборону очного навчання подали, достатню кількість голосів набрала, але влада це не бере зовсім до уваги!!! Скрізь батьки і експерти пишуть і коментують, що очне навчання під час війни - це свідомий і навмисний злочин проти наших дітей нашої ж влади! Своїх дітей повивозили за кордон, а наших під ракети підставляють!!! Під час війни на першому місці- безпека, а не бажання "Шкарлетів" усіх "показать ворогу, що ми не боїмося".
Можу поділитися досвідом перебування в "укритті" , підвальне примвщення яке може скластися та бути братською могилою для всіх.Працюю в дошкільному навчальному закладі з початку літа.Також ніхто не запитував нічого, поставили перед іфактом і все, відкривпєєтеся та набираєте групи .Діти їідять, сплять, проводимо заняття на саіжому повітрі коли тривога переміщаємося в підвал.А що таке підняти сонну дитину-плач, роздратування та сидіння в холодному приміщенні. Після Кременчуга, Вінниці з'явилася боязнь та панічні атаки при сиренах а ти відповідальний за дітей, яких 13- 15 в групі є і трирічні .Батьки задоволенні, їх все влаштовує , тільки недолугі претензії що їли холодну їжу (сиділи в підвплі більше години), чому в кофтині,літо ж надворі(дитину виводили з підвалу). Ну як завжди повчити, принизити. Батьків зпдовольняє спан так звіснного укриття, в якому квони перебуапли не більше 5 хвилин , перед відкриттям. Діти не млжуть висидіти велику кількість часу там, а ти як клоун і те в се...засинають, знаву будимо.... Більше того, матуся дитини з особливими потребами домоглася у відділі освіти щоб її дитину взяли до садочка(дитина гіперактиана аутист), бо вона вже не може з нею спраалятися , їй важко, дитина краще почувається в садочку, соціалізується (зі слів матусі).Ніяке заспокійливе вже не допомагає, одна думка тільки б зміна закінчилася скоріше та без тривог.Іце за 8 тисяч гривень та 18 років стажу. Постає питання чи варто воно твого життя та здорлв'я , однозначно ні, бо нерви вилазять болячками, а думка під час тривог про своїх дітей, які самі вдома розривають із середини.І це лише для того щоб дійсно прозвітувати про відкриття закладів.Думала що війна щось змінить, але в черговий раз переконуюсь, важливіші папери, показовість а не безпека людей, дітей
За дистанційне. На даний момент не дивлячись який регіон скрізь є загроза де є українська дитина.
Дуже легко розпоряджатися життям чужих дітей, відправляючи їх на очне навчання. Це просто показуха. Дуже сумніваюся, що хоч одна дитина наших депутатів буде навчатися ОЧНО саме в Україні.
Лише дистанційне. Набридла показуха. Громади нічого не роблять для облаштування укриттів, а перевіряючих вистачає.
Наша вчителька відверто сказала . Бомбосховище старе вологе сходинк круті і обшарпані. Каже це просто жах.
Щиро вдячна за статтю. Все що наболіло. Вчителі тягають той цемент, що сипеться зі стін по підвалах, а розумники з відділу освіти підказують, побіліть стіни. А яка різниця під якими помирати в разі вибуху 3 поверхи над нами без кап. ремонту 40 років. То це не для папірця роблять? На дві третини зарплати?!
На першому місці має бути безпека учнів та вчителів. Закінчаться бомбардування і автоматично відновиться очне навчання. Про що ще тут говорити?! І нема чого всю відповідальність за невідвідальність власть імуших покладати на директорів шкіл. Під час війни апріорі не може бути очного навчання ні в школах, ні у ВУЗах.
Легше скинути на директора освітнього закладу ніж місцевій владі подбати про безпеку дітей, краще зробити ремонт у адміністрації селища
Дистанційне навчання!!!!! Поки триває війна не може бути і мови за офлайн навчання!
Тільки дистанційне навчання! Поки триває війна, то мови за офлайн навчання не може бути!
Безумовно тільки дистанційне навчання.
Нема чим зайнятись політикам .Війна йде ,обстріли ,батьки на фронті - дружини не сплять ,діти ідуть у школу - бомбосховищі сидять ,мами ще більше нервнічают.Гроші на дітей у щколу - де взяти ,ціни ростуть .куча проблем : закінчувати війну політикам треба ,а не про школу говорити - це не переключи проблему...
В мене враження, що за дистанційне "топлять" ті, хто сидить за кордоном, або мамаші, які ніколи не ходили на роботу. Якщо людина притомна, вона розуміє, що ризик 50/50 є як в школі, так і вдома. В школі - дитина під наглядом, вдома (якщо батьки на роботі) дитина часто сама і ні в яке укриття не піде взагалі, ні в сире, ні в холодне, а ймовірно дивитиметься в вікно, дивлячись "ну що там?". З іншого боку кажуть, що в школах немає укриттів, але у нас в місті в школах є хоч якісь укриття і люди з своїх будинків ідуть туди. Тому, стаття виглядає повною фігнею
Багато людей висловились за дистанцiйне навчання, за те що безпека важливiша за освiту. Але чи є ця безпека вдома? Таке враження,що уciх вдома є бомбосховище,або взагалі в місті.
Як вчителі не хочуть працювати,просто см
Як це не хочуть працювати вчителі? Дистанційне навчання - це на зв'язку з дітьми не 7-9 годин на день, а 20 годин, та роботи втричі більше. То ви думаєте, що це легко? А чому ж тоді, коли батьки приходять до школи і бачать, як поводять себе діти, тікають зі словами: " Як ви тут працюєте?" Так в школі просторі коридори, класи. А що та як буде в підвалі(називаємо речі своїми іменами)? Уявіти даже страшно.
Давно говорю те саме,що очне навчання-це небезпека і для життя школярів і для життя працівників школи. Життя-найцінніше, тому ні міністри ,ні місцеві керівники НЕ МАЮТЬ ПРАВА права розпоряджатися ним і примушувати виходити на офлайн.
Уже 10 років працюю за ,20 км. Від дому. 4 школи закриті. Їде 4 шкільних автобуси...хоп і повітряна тривога десь серед поля чи під лісом. Хто пояснить наші дії і діїї супроводжуючої особи яка відповідальна за дітей, їй же зарплату платять?
Навчання офлайн можливе тільки в мирний час. Коли закінчиться війна, діти сядуть за парти /якщо вдасться вижити/.
Може десь і не розтрощать населені пункти,але що буде з тими дітьми, котрі будуть кожного дня перебувати в сирих, холодних, смердючих ,темних підвалах? Хвороби душевні і тілесні - якщо не покалічать і не вб"ють.Дай Боже, щоб ця клята війна закінчилась і наші діти пішли в школу, як колись. Хто виживе і матиме здоров"я і бажання вчитись, то вивчиться.
Два з половиною роки ми навчаємо дітей використовуючи різні форми навчання. Проте напрацьований і непоганий досвід. Треба чітко розуміти, чим дистанційна освіта відрізняється від онлайн. Мені імпонує онлайн освіта. Не треба казати, що в дітей немає смартфонів. Покажіть мені дітей, у яких немає гаджетів. Сама проводила уроки з планшета з інтернетом водафон. Якщо вчитель запрошує дітей на уроки згідно розкладу, то повірте, батьки роблять все,щоб дитина навчалась і спілкувалась і з учителем і з однокласниками. При цьому діти показують виконані завдання і скидають іх у вайбер. Але, якщо вчитель проводить один із трьох уроків або заміняє його якимось кіном, то повірте, до такого вчителя зневажливе ставлення. Ще й обгадять у тих групах, до яких вчитель не має доступу. Ми отримуємо зарплату, отже, повинні бути проведені всі уроки онлайн. Запитувала дітей, чи дивляться вони матеріали за посиланнями. Майже ніколи. Зараз війна. Я за безпеку дітей і вчителів. Поки пишу цей коментарі ,пролунала повітряна тривога. Багато вчителів добирається своїм транспором. Хто гарантуватиме ім безпеку ?
ТІЛЬКИ ДИСТАНЦІЙНЕ!!!ПОКИ НЕ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА! МОЯ ДИТИНА АЛЕРГИК,ЇЙ КАТЕГОРИЧНО НЕ МОЖНА ПЕРЕБУВАТИ НІ В ЯКИХ ПІДВАЛАХ,А ЯКЩО В ДИТИНИ ПРИСТУП РОЗПОЧНЕТЬСЯ,ХТО НАДАСТЬ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ?
Гарно і доречно все вище написане,погоджуюсь,але дуже багато запитань що до дошкільної освіти.Дошкільнята як завжди перші .Відкрили садочки з дітьми 3-6 років сидіти по три години в найпростішому укритті як ви вважаєте колеги??????Не один раз кидали фразу в обличчя "то малих легше зібрати ...."А відповідальність ?У дітей після 15-20хвилин в укритті змінюється настрій,самопочуття бо малим дітям у такій ситуаціїї потрібна мама ,а не вихователь чи няня.Ще проблема в тому що робити коли дитина під час сну зпітніла ,сонна , а її несуть чи ведуть у прохолодний підвал.Да розумію батьків: робота,недостача коштів та життя і здоровя дітей на даному етапі це сенс життя це важливо бо зо дітьми наше майбутнє.Знаєте хочеться кричати і плакати від цієї ситуації, але має бути якесь розумне вирішення цієї проблеми .
За два роки дистанційного навчання я зрозуміла, що знання зовсім не ті, що в школі. Оцінки кращі можна отримати, бо учні постійно списують один в одного. Вони створили групи у вайбері чи телеграмі, куди скидають відповіді. Так що половина- то не свої знання. Одиниці учнів відповідально ставляться до уроків та уважно слухають, а не грають в телефоні під час уроку. Батьки на роботі-не проконтролюєш. Звичайно, війна, страшно відпускати до школи. Але я постійно себе запитую, чи буде моя дитина в безпеці дома на уроці, сидячи перед вікном? Укриття в нас немає, є старий підвал, але бігати туди навряд чи буде ( як і більшість дітей, які будуть сидіти дома без батьків). Небезпека скрізь однакова, а знання різні.
Я спілкуюсь з батьками і багатьом з них не здається дивним відправити свою дитину сидітити до підвалу:( бо дома займатися з ними немає кому... Я за дистанційне навчання, але якщо хтось бажає ризикувати своїми дітьми- будь ласка, тільки педагогів шкода, один вихід звільнитись
Тільки дистанційне навчання. Ворог буде вбивати перш за все наших дітей, бо вони - майбутнє України. Міністерство має допомогти у розробці освітніх програм і забезпечити учнів і студентів засобами зв'язку.
Звертаюся до батьків, які хочуть очного навчання. Прийдіть до школи під час тривоги і проведіть цілий клас дітей до укриття. А там вже є 10-20 інших класів. Проведіть свій урок, посидьте у підвалі ,подумайте , як зараз ваша родина? Здається , що для деяких батьків після локдаунів, дітей хоч куди аби не вдома! А наше міністерство, продовжує імітувати діяльність, своїми , вибачте, дурацькими вказівками. Бо гроші треба відробляти, це ж у вчителів можна забрати частину зарплатні, а собі додати, тому й вигадують казна що ! Тим паче, що рідні діти закордоном … навіть війна на змінила чиновників від освіти!
Не може бути мови про очне навчання враховуючи, що головною ціллю ворога є наші школи! Як можна так безвідповідально ставитись до життя наших дітей і вчителів!
Чому мовчать про довіз дітей до опорних шкіл? А якщо діти в дорозі і повітряна тривога? Сільські школи закрили, а як би добре було і під час пандемії, і зараз діткам навчатися у своїй маленькій школі.
Збирати студентську молодь на навчання 1 вересня - злочин.Це пряма загроза знищити юних хлопців і дівчат, які є інтелектуальним потенціалом нації. МОН хоч уявляє собі всі наслідки, чи так бояться втратити міністерські портфелі? Не дай Боже, але кожна дитина на вашій совісті,чиновники. Війна ще не закінчилася, куди ж ви скликаєте тих, хто вже якось( без вашої допомоги, до речі), має хоч якийсь захист. А хтось може гарантувати, що кацапи- андрофаги,які каструють наших солдатів, ґвалтують маленьких дівчаток,вбивають полонених, спеціально не вдарять по вишівських лабораторіях або гуртожитках. Хто візьме на себе відповідальність за юних романтиків, які сьогодні зусібіч готові повернутися в аудиторії. Спам‘ятайтеся,якщо маєте розум і душу. Звичайно, онлайн!
Прикро, що наше МОН чомусь боїться давати конкретне розпорядження про навчання. Ми працюємо з дітьми в країні де йде війна. І не знаємо з якого боку буде загроза. Невже не дійшло до мозгів, що в любий час і будь на якій території може повторитися Вінниця ......чи Кременчук. ....Час війни є гарна можливість навчатися анлайн. Розуміємо , особливо для малечі це ДУЖЕ важко, але нам всим і вам батьки діти потрібні ЖИВІ. А з настанням МИРУ діти з великим бажанням розпочнуть спокійне навчання і все буде добре , дітки будуть навчині і розумні. Але зараз іде війна вона не закінчилась не забувайте про це.
Майже всі документи Міністерства освіти розпочинаються словом "Рекомендовано". Всі повинні вважати, що це прояв демократії і децентралізації влади. А мені особисто здається, що це слово уоособлює безвідповідальність чиновників у владі за їх же рішення. Хоч і написано "рекомендовано", але ж всі розуміють, що це фактично обов'язково до виконання. А тепер підводимо підсумок: якби міністр освіти, начальники обласних і районних відділів освіти знали, що після приль
Вибачте, продовжу у наступному коментарі. А тепер підводимо підсумок: якби міністр освіти, начальники обласних і районних відділів освіти знали, що після "прильоту" у школу будуть, не доведи Господи, трагічні наслідки, на наступний день проти них буде кримінальне провадження, то ні про яке офлайн навчання мова не йшла б. А так наші чиновники прекрасно розуміють, що довести свою невинуватість з юридичної точки зору дуже легко: вони ж лише "рекомендували"...
Додати коментар