Підсумкова педрада: незвична, плідна, лаконічна

Джерело: Освіторія

Знаєте, що таке SHBAE? Українською це б було МСЕ. Англійською це абревіатура:  Should Have Been An Email. Так у США скорочено називають нараду, на якій вся інформація «Мала б Стати Емейлом». Тобто витрачати час не мало сенсу. А як провести нараду наприкінці навчального року, яка буде корисною і не здаватиметься зайвою? Зібрали для вас ідеї продуктивних та незвичних форматів педради.

Пікнік, настільні ігри чи ранкова зустріч

Вранці настрій, як правило, кращий, ніж у другій половині дня. Коли немає перевтоми, легше пропонувати ідеї та проводити мозковий шторм. Зазвичай наради призначають в обід чи пізніше, а це не ефективний час, переконані британські експерти.

Якщо навчальний процес ще триває, вчителям потрібен час не лише для зустрічі, а ще трохи після неї, аби підготуватися до прибуття школярів. Чому б не розпочати заняття з другого уроку, а перший відвести під нараду? Враховуючи дослідження, які доводять, що самопочуття та робота підлітків буде кращою, якщо починається в більш пізню годину, це дасть позитивний ефект для всіх.

Якщо такий варіант неможливий, то під час наради варто хоча б зробити перерву, яка покращить настрій та очистить розум. Що це може бути?

• Прогулятися всім колективом разом у шкільному саду чи пройтися до іншого красивого кутка природи, спілкуючись на життєві теми. А до обговорень повернутися у кабінет. Або ж взагалі влаштувати таку собі нараду-пікник на природі.

• Запропонувати усім на 10-15 хвилин судоку, кросворди, настільну гру під чай із солодощами. Після чого повернутися до обговорення. 

За попередніми запитами

Нарада — не час для монологу керівника або виключно донесення інформації. Зустрічі колективу мають приносити користь кожному, а не бути обговоренням оргмоментів або формальним підбиттям підсумків. Адже для цього є інші можливості нині: розсилка, месенджери, Zoom, асинхронні зустрічі. Час варто використати для того, що є найбільш актуальним для вчителів. А дізнатися про це зручно через попереднє опитування. Наприклад, надіслати форму Google, у якій кожен вчитель у комфортний для нього час може запропонувати питання до порядку денного наради. Навіть ті, хто зазвичай не бере слова під час наради, матимуть змогу висловитись у такий спосіб. Що хочуть обговорити або про що більше дізнатися члени колективу школи? Попросіть учителів визначити низку практичних проблем, які їм цікаво досліджувати, або обрати тему наради. До слова, підсумкова нарада не обов’язково має стосуватися лише результатів року. Якщо є актуальна для всіх тема, їй можна приділити більшість часу. 

Тематичні зустрічі

На них можна запросити експерта: шкільного психолога, медсестру, відомого освітянина, колегу з іншого закладу освіти. Тобто людину, яка має досвід у розв’язанні актуального питання. Запитайте колег, чи хотіли б вони чимось поділитися з колективом. Можливо, є позитивний досвід застосування нової навчальної методики, ідеї для оформлення кабінету?. Або педагог пройшов підвищення кваліфікації та хоче передати знання й навички колегам.

Новий спосіб підбити підсумки

Принцип спільної роботи над документом у GoogleDocs взятий з арсеналу літніх шкіл. Документ зі списком запитань до обговорення виводиться на спільний екран, і всім учасникам зустрічі надається до нього доступ. Кожен пише коментарі щодо розв’язання поточних проблем. Після цього модератор наради резюмує і координує остаточне обговорення.

Один із варіантів — кожному з учителів проаналізувати, як минув навчальний рік. Якщо не зробити цього одразу на початку літа, велика ймовірність того, що багато чудових ідей загубляться протягом відпустки та літніх канікул школярів.

З іншого боку, достатньо чітко сформулювати «зерна», а потім ідеї розвиватимуться, крутитимуться у підсвідомості, коли  мозок займатиметься щоденними літніми справами. Вчитель може загоряти на пляжі або працювати у саду — і раптом зрозуміти, як розв’язати певну проблему або щось додати до своїх розробок.

Файл «Роздуми та ідеї»

Спільний файл «Роздуми та ідеї» допоможе вчителям підготуватися до наради. У нього, на думку експертів, варто додати такі чотири питання:

1. Що у навчальному процесі вам вдається особливо добре? 

Учитель може не знати свої сильні сторони, бо те, що він робить легко, звично, із задоволенням, здається природним. Акцент на сильних сторонах є важливим, аби наступного навчального року свідомо спиратися на цей досвід. Це дасть впевненість, які б новації вчитель не наважився започаткувати у навчальному процесі. 

2. Що спрацювало не так, як треба, протягом року? 

Це те, що довелося виправляти, тож фахівцю добре заздалегідь зрозуміти, як почати наступний навчальний рік, щоб не довелося виправляти це знову. Тож йдеться про профілактику: розібратися з правильною послідовністю дій, застосувати іншу техніку, яку порадили колеги. 

3. Яку педагогічну практику ви хотіли б спробувати? 

Заздалегідь сплануйте її впровадження.

4. Що вам найбільше заважало?

Знайдіть когось, хто може допомогти вам розробити детальний план розв’язання цих проблем. Розгляньте можливість написання покрокового підходу, аж до включення сценаріїв. Чим ближче ви зможете точно описати, що ви хочете зробити і як ви хочете це зробити, тим краще.

Нарада як інтервізійна група

Якщо лікар чи психотерапевт приймає одного пацієнта за раз, учитель має справу одразу з класом. Психотерапевтам допомагають наставники та інтервізійні зустрічі, на яких усі питання розв’язує ціла команда колег. Такої підтримки інколи не вистачає й педагогам.

Якщо в оцінюванні є чіткі критерії, рішення стосовно подальших кроків з певним учнем, способів допомогти йому або пошуки індивідуального підходу часто приймаються інтуїтивно. Не всі діти взагалі перебувають у фокусі уваги. Замість того, аби збирати суху статистику (у класі стільки-то відмінників, у стількох дітей прогалини у знаннях), можна обговорити кожного учня персонально. Для цього треба зібрати портфоліо прогресу школяра. Корисно дізнатися, як одного й того самого підліткам бачать різні педагоги. Природно, знадобиться не одна нарада, а 3-5 коротких зустрічей для всіх, хто працює з цим класом. 

Zoom чи «асинхрон», до або після

Більшості вчителів не потрібно зустрічатися більше ніж на 15-30 хвилин. Зустрічі мають проводитися лише стільки, скільки вони необхідні. Зазвичай команди працюють більш продуктивно, якщо проведена робота у малих групах до або після наради. Такий досвід презентовано як ефективний. Наприклад, це може бути своєчасне обговорення проблем у невеликих групових кімнатах Zoom. А далі — нарада, на якій групи поділяться результатами роботи. 

Адміністрація має попросити вчителів визначити низку практичних проблем, які їм цікаво досліджувати. Потім запропонувати об’єднатися в групи навколо цих проблем, зосередитися на подоланні кожної та поділитися рішеннями.

Протилежний варіант: провести асинхронні зустрічі після наради. На них команди створюють спільний Google документ, щоб публікувати запитання та нові висновки.

«Відкриті години»

У деяких закордонних школах відмовились від щотижневих та щомісячних зустрічей. Натомість адміністрація кілька разів на тиждень хостить на кілька годин зустріч у Zoom, на яку за потреби може прийти будь-хто з персоналу для спільного розв’язання проблем. До слова, можна домовитися обговорювати не лише ідеї, проблеми, а й почуття та способи подолання стресу. Таких годин підтримки можуть у певний час потребувати усі педагоги. 

Асинхронні зустрічі

Асинхронний формат зустрічей передбачає, що в онлайн-форматі або особисто зустрічається частина колективу — вчителі, яким необхідно щось обговорити разом. Решта вчителів переглядають запис зборів тоді, коли їм це зручно. Так кожен із колег зможе обмежитись кількома особистими зустрічами, а для того, щоб бути в курсі подій школи — переглядати зустрічі решти колег у зручний час. Для організації зворотного зв’язку добре підходить інструмент Nearpod, за допомогою якого можна включати інтерактивні елементи, як-от опитування, у презентації.

Ще більше ідей для проведення нарад можна знайти у нашому матеріалі «Педрада по-новому: 6 ідей для ефективного обміну досвідом».