П`єса "Вчителі і МОН"

Автор: Татьяна Земерова

МОН: Ось вам НУШ, дивіться, яка лялечка буде через кілька років.

Вчителі: Цікаво, подивимося. А з чого починаємо?

МОН: Починаємо із заміни червоної ручки на зелену і переобладнання кабінетів!

Вчителі: Йой, най буде, але, може, щось із престижністю професії час робити?

МОН: Добре, тепер ви не вчителі, а надавачі освітніх послуг.

Вчителі: Та ми, власне, про оплату праці.

МОН: Чудово, ми теж зацікавлені у класних учителях, ось вам 150 годин обов"язкового підвищення кваліфікації!.

Вчителі: Добре, але де ж підвищення зарплати?

МОН: Тримайте сертифікацію, діє три роки, готуєтеся у вільний час, плюс 20% до зарплати.

Вчителі: Три роки? 20%? Здається, нас дурять.

МОН: Не те? А, ось воно: нова система оцінювання, де семестрова складається з трьох або й більше оцінок, які слід розписати в паперовому та електронному журналах. Нам для вас нічого не шкода!

Вчителі (стогнуть): А де ж гроші на оплату часу заповнення журналів за цією системою?

МОН: Гаразд, умовили, ось вам новий професійний стандарт учителя на 48 хвилин читання.

Вчителі (у яких стало сил дочитати до кінця): Щось там про зарплату нічого немає. А можна поцікавитися, чи є аналогічний стандарт заступника міністра чи, не дай боже, самого міністра?

МОН: Не чує баба! Дивіться, є субвенція на покращення матеріальної бази на наступний рік.

Вчителі (масово звільняються).

МОН: Шановні студенти педвишів, закликаємо вас поволонтерити для ліквідації освітніх втрат, бо чомусь бракує професіоналів.

Далі буде