Презентація «Жертви війни – українські діти» до Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України
Вони мали б бути нашим майбутнім…
До Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України
4 червня Україна вшановує пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації. Цей день є особливо важливим для кожного. Немає слів, щоб висловити всю тугу та скорботу, передати крик душі від страхіть, котрі довелося пережити і досі переживають безневинні діти.
Війна торкнулася життя кожного маленького українця – забрала дитинство, позбавила захищеності, безпеки, домівок, батьків. Щодня й щоночі тисячі дітей страждають, перебувають у стресових ситуаціях. За час війни наші діти дуже швидко подорослішали: навчилися виживати в бомбосховищах, відрізняти звук ракети від літака, швидко прокидатися від звуків повітряної тривоги. Кількість загиблих дітей вже понад 550. 1354 дитини отримали поранення, були скалічені. Ці цифри жахають!
Сьогодні ми не лише вшановуємо пам’ять дітей, які стали жертвами війни з агресором. Сьогодні ми обіцяємо ніколи не забувати про них, пам’ятати їх усміхненими, щасливими і безтурботними. Адже саме такими і повинні бути діти.
До Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, Валентина Суткова, завідувач бібліотеки, та Віра Веровенко, бібліотекар, підготували презентацію «Жертви війни – українські діти». Кожна смерть жахлива, але смерть дітей – це особливий біль. Ми зібрали ці розповіді, щоб привернути увагу до величезної трагедії нашої нації, зберегти пам’ять про тих, чиє життя обірвалося так рано.
Наслідки російської агресії в Україні весь світ пам’ятатиме ще упродовж століть. Ніколи не пробачимо смерті безневинних дітей, котрі повинні були стати майбутнім нашої держави. Сподіваємося, що війна незабаром закінчиться, більше не будуть гинути ні українські військові, ні мирні мешканці, ні безневинні діти. Військовим залишається одне й головне − мститися за загиблих хлопчиків і дівчаток. Мститися за кожне понівечене тіло, розірвану вщент материнську душу та боротися за живих – за мирне майбутнє своїх дітей, свій дім, свою країну до повної перемоги над агресором. Діти мають жити в мирі!
Коментарі
Додати коментар