Про відпустки і сумісництво

Доброго дня! Допоможіть розібратись у наступній ситуації: викладач муз школи йде у платну відпустку тривалістю 56 к.д., одночасно він працює керівником гуртка у клубному закладі за сумісництвом і має 24 к.д. відпустки. Питання перше: чи повинен працівник йти одночасно у відпустки за основним місцем і сумісництвом друге - чи повинен йти в безоплатну відпустку за сумісництвом на термін до закінчення за осн місцем, третє - (якщо друге так) то чи дні безоплатної відпустки потім ввійдуть працівнику до відпрацьованого періоду? Дякую!

Відповідно до ч. 1 ст. 102-1 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) сумісництво - це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати норму тривалості робочого часу, яка зазначена у статті 50 КЗпП.

Ст. 56 КЗпП визначено, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про відпустки»,щорічна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Залежно від умов праці (умов колективного договору) тривалість щорічної відпустки на основній роботі і на роботі за сумісництвом може бути різною, тобто на одному із робочих місць вона може бути більшою.

Таким чином, сумісник не зобов’язаний брати відпустку одночасно за основним місцем роботи та за сумісництвом. Це його право, а не обов’язок. Наприклад, він може піти у відпустку тільки за основним місцем роботи, продовжуючи працювати за сумісництвом або навпаки.

Якщо відпустка за основним місцем роботи більша, ніж за сумісництвом то працівник може:

• взяти відпустку без збереження заробітної плати як сумісник до закінчення відпустки за основним місцем роботи, яка надається йому в обов’язковому порядку відповідно до п.14 ст.25 Закону України «Про відпустки»;

• приступити до роботи за сумісництвом, а за основним місцем роботи – продовжувати перебувати у відпустці;

• приступити до роботи за основним місцем роботи та за сумісництвом і, якщо щорічна відпустка за основним місцем роботи більше 24-х календарних днів, скористатись правом на грошову компенсацію за залишок днів невикористаної відпустки (ст. 24 Закону України «Про відпустки»);

• оформити на роботі за основним місцем роботи відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону України «Про відпустки»).

Отже, працівник самостійно вирішує як йому йти у відпустку за основним місцем роботи та за сумісництвом: в один і той самий період часу, чи різні. При цьому, відпустка надана працівникові відповідно до ст. 25 Закону України «Про відпустки» входить до стажу роботи, що дає право на основну щорічну відпустку.