Секрети успішної атестації: організація роботи в міжатестаційний період

Опрацьовуємо нормативні вимоги до атестації

Нове Положення про атестацію викликало чимало запитань у освітян. 

Наша команда систематизувала основні вимоги нормативних документів, які допоможуть побудувати чітку та ефективну траєкторію  роботи педагога в міжатестаційний період.

Основні законодавчі документи 

Базовими документами, які регламентують роботу педагогічного працівника в міжатестаційний період, є:

• Закони України «Про освіту»,  «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту»;

• наказ МОН від 09.09.2022  № 805 «Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників» (далі - Положення);

• Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (далі - Порядок).

Діяльність педагога в міжатестаційний період має бути спрямована на розвиток та вдосконалення загальних і професійних компетентностей для реалізації кожної трудової функції, визначених Професійними стандартами:

• «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)»;

• вихователя закладу дошкільної освіти.

Загальні засади

Міжатестаційний період – це проміжок часу між проходженням педагогічним працівником попередньої та наступної атестації. Згідно з Положенням він не може бути меншим за три роки, крім випадків позачергової атестації за ініціативи педагогічного працівника. До цього періоду не включається:

• час перебування в соціальних відпустках;

• навчання у закладах вищої освіти;

• період, на який переноситься атестація.

Підвищення кваліфікації є необхідною умовою атестації й проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства. Порядком встановлено таку періодичність та мінімальний загальний обсяг підвищення кваліфікації впродовж п'яти років для педагогів:

• закладів загальної середньої та фахової передвищої освіти – щороку. Мінімальний обсяг – 150 годин (5 кредитів ЄКТС);

• закладів дошкільних, позашкільних, професійних (професійно-технічних) закладів освіти – не рідше одного разу на п’ять років. Мінімальний обсяг – 120 годин (4 кредити ЄКТС).

До загального обсягу включаються всі години підвищення кваліфікації незалежно від суб'єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму. 

Напрями підвищення кваліфікації

Згідно з нормативними документами педагогам гарантується вільний вибір установ та організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників. Залежно від власних потреб і побажань, педагоги можуть обирати зручний формат підвищення кваліфікації.

Нагадуємо, що ТОВ Освітній проект «На Урок» є суб'єктом підвищення кваліфікації на підставі Пункту 9 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників та наявності коду виду економічної діяльності 85.59 «Інші види освіти, н.в.і.у.»)

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» обов'язковими напрямами підвищення кваліфікації педагогічних працівників шкіл є:

• робота з учнями з особливими освітніми потребами;

• надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу. 

Кількість годин за кожним із цих напрямів має становити не менше 10 % від загального обсягу підвищення кваліфікації за п'ять років.

Згідно з Порядком педагогічні працівники можуть обрати такі основні напрями підвищення кваліфікації:

• розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій). У разі викладання декількох навчальних предметів педагогічні працівники самостійно обирають послідовність навчання за певними напрямами в межах загального обсягу Слід звернути увагу, що відповідно до Положення необхідною умовою атестації є підвищення кваліфікації з тих навчальних предметів, які є обов’язковими для вивчення й визначені в освітній програмі закладу освіти. При цьому атестація проводиться з того предмета, який  викладається за спеціальністю, а присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження;

• формування у здобувачів освіти спільних для ключових компетентностей вмінь, визначених частиною першою ст.12 Закону України «Про освіту»;

• психолого-фізіологічні особливості здобувачів освіти певного віку, основи андрагогіки;

• використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі, включаючи електронне навчання, інформаційну та кібернетичну безпеку. (Типову програму підвищення кваліфікації вчителів з розвитку цифрової компетентності ми розглядали у цій статті);

• мовленнєва, цифрова, комунікаційна, інклюзивна, емоційно-етична компетентність;

• розвиток управлінської компетентності тощо. Нагадуємо, що наказом МОН від 16.09.2022 №817 була затверджена відповідна Типова програма для новопризначених директорів та їхніх заступників.

Крім того, Міністерством освіти та науки була затверджена Типова програма підвищення кваліфікації вчителів, які впроваджують новий Держстандарт базової середньої освіти. Якщо ви бажаєте дізнатись більше про зміст документа, зокрема про напрями, теми та очікувані результати навчання, – прочитайте нашу статтю.

Планування підвищення кваліфікації

Планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами:

І етап. Не пізніше 25 грудня педагогічна рада має затвердити орієнтовний план підвищення кваліфікації на наступний календарний рік (з урахуванням пропозицій педагогічних працівників) і оприлюднити його на інформаційному стенді та на вебсайті закладу освіти.

ІІ етап. Протягом наступних 15 календарних днів після затвердження кошторису закладу освіти на відповідний рік й оприлюднення керівником загального обсягу коштів, передбачених для підвищення кваліфікації працівників, кожен педагогічний працівник має подати керівнику закладу освіти пропозицію до плану, яка має містити таку інформацію:

• тема (напрям, найменування) відповідної програми (курсу, лекції, модуля тощо);

• форма;

• обсяг (тривалість);

• суб’єкта (суб’єкти) підвищення кваліфікації;

• вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання такої освітньої послуги.

За результатами розгляду пропозицій педагогічна рада закладу освіти затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік, який може бути змінено протягом року. 

Для підтвердження підвищення кваліфікації педагог має: 

• протягом одного місяця після завершення навчання подати до педагогічної ради закладу освіти клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації та відповідний документ;

• не пізніше 25 грудня проінформувати керівника закладу освіти про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів (відповідна інформація зберігається в особовій справі працівника).

Окремі види діяльності педагогічних працівників (участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти) можуть бути визнані педагогічною радою як підвищення кваліфікації відповідно до Порядку.

Сертифікація педагогів

Педагоги, які працюють на відповідній посаді за основним місцем роботи та мають стаж педагогічної роботи не менше двох років, можуть взяти участь у сертифікації за власною ініціативою. Процедура зовнішнього оцінювання професійних компетентностей складається з трьох етапів, що відбуваються послідовно один за одним:

• І етап. Незалежне тестування. Воно проводиться УЦОЯО  та регіональними центрами за графіком, який оприлюднюється на офіційному вебсайті установи.

• ІІ етап. Самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності. Учасники мають здійснити самооцінювання власної діяльності з формування в учнів ключових компетентностей і вмінь, заповнивши анкету, форма якої затверджується Державною службою якості освіти.

• ІІІ етап. Вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації. Цей етап організовується Державною службою якості освіти та/або установою, що належить до сфери її управління. 

Успішне складання сертифікації має чимало переваг! Зокрема – щомісячна доплата та зарахування сертифіката як проходження чергової (позачергової) атестації із присвоєнням/збереженням кваліфікаційної категорії, педагогічного звання. Слід зазначити, що неуспішне проходження сертифікації не впливає на результати його атестації, продовження його роботи на відповідній посаді чи застосування до нього будь-яких заходів адміністративного впливу. 

Атестація педагогів

Інформація про проведення чергової (позачергової) атестації оприлюднюється на вебсайті закладу освіти не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення атестаційною комісією. Протягом наступних 5 робочих днів педагогічний працівник  може подати до атестаційної комісії документи, що, на його думку, свідчать про педагогічну майстерність та/або професійні досягнення. Положенням дозволено подавати матеріали:

•  в паперовій формі;

•  в електронній формі (кожен документ в окремому файлі у форматі PDF). Вони надсилаються на адресу електронної пошти, попередньо визначеною атестаційною комісією, з підтвердженням про отримання.

У разі виникнення питань до педагогічного працівника, зокрема пов'язаних з поданими ним документами, атестаційна комісія може запросити його на своє засідання, в тому числі в режимі відеоконференцзв'язку. Якщо педагог не зміг з'явитися через об'єктивні обставини, що не залежать від його волі,  атестаційна комісія проводить засідання за його відсутності. Представляти інтереси педагогів також можуть інші представники за письмовою довіреністю чи договором доручення, оформленими відповідно до вимог законодавства, з пред’явленням документа, що посвідчує особу.

Не допускається створення перешкод для проходження педагогічним працівником атестації, необґрунтована відмова у присвоєнні (підтвердженні) кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та встановленні тарифного розряду.