Що не так з оцінюванням за групами результатів?

Автор: Інна Большакова

Головна ідея будь-якого оновлення - "має стати краще". Якщо оновлюється система оцінювання, то учню це повинно допомогти покращити своє навчання, учителю викладання, а батькам - життя. 

Оцінювання за ГРми має унікальний результат: учням це не допомагає, вчителі мають клопіт замість бонусів, батьки в шоці, та й для МОН - це вже історія провалу, ніж успіху. 

Наскільки я зрозуміла ГРи розроблено для успішного впровадження компетентісного підходу, результ якого - набуття компетентності. 

Тож підсумкове оцінювання має демонструвати, на якому рівні сформовано компетентність на певному етапі навчання. Бажано, щоб це оцінювання було простим, зрозумілим, звітновідповідним. Бо звісність - це основна ознака підсумкового оцінювання. Підсумкове оцінювання потрібне для   фіксації результату за певний етап. 

1. Компетентність — це "сплав", а не "набір"

Компетентність (відповідно визначенню НУШ) — це комбінація знань, умінь і ставлень тощо. Тобто компетентність - це емерджентна якість. Що це означає? Що складові компетентності  мають працювати як один злагоджений механізм. Компетентність має допомагати вирішувати різні проблеми. Отже, перевірити набуття компетентності через суму складників так собі історія. Компетентність виникає лише в момент синергетичної взаємодії когнітивних, моторних та емоційних ресурсів індивіда. 

Отже, підсумкова оцінка має фіксувати здатність дитини діяти в ситуації комплексно, а не її здатність виконувати окремі мікро-операції.

2. Система ГР працює за принципом суми (ГР1+ГР2+ГР3 = Оцінка). 

Роздільне оцінювання ГР у підсумку схоже на оцінювання кухаря за те, як він окремо ріже цибулю, окремо вмикає плиту і окремо знає назву страви, при цьому не куштуючи готову страву. На що схоже? на формувальне оцінювання - оцінювання процесу на кожному з етапів.

Компетентність — це здатність розв’язати проблему. Якщо ви оцінили окремо «моделювання», «рахунок» та «аналіз», ви оцінили запчастини, але не перевірили, чи поїхав автомобіль. Підсумок — це факт поїздки, а не стан коліс та двигуна окремо.

3. ГР як окремі етапи. 

Ми міряємо силу удару «молотом» у різні моменти. Якщо ви просто додасте бали за «замах», «силу удару» та «точність», але замок залишився закритим (дитина не зрозуміла суті), то сума балів буде високою, а реальний результат — нульовим. І навпаки: дитина могла слабко «замахнутися», але замок вилетів — це і є успішний підсумок.

ГРи (як оцінювання етапів процесу) відповідають на питання «Як дитина йшла до мети?». Це траєкторія. Вона важлива для формувального оцінювання, щоб підкоригувати крок.

Підсумкове оцінювання має  відповідати на запитання "Куди дитина прийшла у набутті компетентності?"

Можливо ГР за своєю природою — це інструмент навігації, а не фіксації? Вони  працюють у процесі (формувальне оцінювання), щоб вказати учневі: «Тут підтягни логіку, а тут — уважність».

Як тільки ми робимо їх підсумковими (виставляємо в атестат або семестрову), вони перетворюються з допомоги на бюрократичний бар’єр, який не дає цілісної картини успішності (і у звітах також).

Зробити формувальне оцінювання підсумковим? Навіщо? 

Я не знаю, чи  ГРи з усіх предметів - процесники,  може є й інші комбінації? А є якісь наукові статті з даної проблеми?  Бо проблема є, а статті хочеться прочитати. 

Щиро :))

P.S. Не претендую на істину в останній інстанції. Намагаюсь розібратися.

P.S. Підсумкове оцінювання НЕ дорівнює моніторингам.

На фото результат ГРів... Може хтось напише, чому це сталося?