Кошти є, а вибору нема. Що відбувається з відкритим ринком підвищення кваліфікації вчителів

Кошти є, а вибору нема. Що відбувається з відкритим ринком підвищення кваліфікації вчителів
Дата: 20.07.2021

Кошти є, а вибору, де підвищувати кваліфікацію вчителям, – немає. Кошти освітньої субвенції виділені в такий спосіб, що, фактично, йдуть на утримання ОІППО.

“Нова українська школа” поговорила зі спеціалістами про:

те, чи можливо вчителям обирати самим, де навчатися, а не йти за нав’язаним шляхом;

чому механізм підвищення кваліфікації є, але повноцінно не працює;

як школі отримати державні кошти на підвищення кваліфікації для вчителів.

ВІДПОВІДІ ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА

– Де школам шукати кошти на підвищення кваліфікації?

У пункті 8 статті 78 Закону України “Про освіту” передбачено, що підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів.

Для державних закладів обсяг додаткових коштів із державного / місцевого бюджету на підвищення кваліфікації не може бути меншим 2% фонду заробітної плати їхніх працівників.

Для закладів, які отримують освітню субвенцію, обсяг додаткових коштів на підвищення кваліфікації не може бути меншим 2% цієї субвенції, з яких 1% виділяють із державного бюджету і 1% – з бюджетів Автономної Республіки Крим, області, Києва чи Севастополя.

Для комунальних закладів освіти обсяг додаткових коштів із місцевих бюджетів на підвищення кваліфікації не може бути меншим 2% фонду заробітної плати їхніх працівників.

Тобто кошти на підвищення кваліфікації мають виділяти як із державного, обласного, так і місцевих бюджетів.

– Чому часто кошти не надходять до закладів освіти й чому не забезпечується оплата за послуги суб’єктів підвищення кваліфікації?

Наприклад, у видатках МОН у 2020 році були закладені кошти на підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, керівних працівників і спеціалістів харчової, переробної промисловості та агропромислового комплексу, медичних та фармацевтичних кадрів.

Переглядаючи паспорти бюджетних програм обласних департаментів освіти, можемо спостерігати різну картину – десь ці кошти закладені та відображені, а десь – ні (тобто передбачені кошти так і не виділялись, адже засновники не закладали таку статтю в бюджетну програму, – ред.). Також ми переглядали фінансові документи управлінь та закладів освіти й переважно не знаходили статтю витрат на підвищення кваліфікації.

Окрім того, ці кошти закладені за програмою 1120 Підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів закладами післядипломної освіти (згідно з Програмною класифікацією видатків та кредитування місцевого бюджету). Тобто закласти за нею кошти на підвищення кваліфікації в інших суб’єктів не можна. Треба змінювати назву бюджетної програми.

За результатами нашого невеликого моніторингу ситуації із закупівлями послуг підвищення кваліфікації на Прозорро видно, що послуг із підвищення кваліфікації для педагогів, які закуповують заклади та управління освіти, дуже мало.

Послуг, закуплених закладами освіти для підвищення кваліфікації медсестер, відповідальних працівників із питань безпеки, цивільного захисту та уповноважених осіб із закупівель візуально більше, ніж для педагогів. А в тих небагатьох закупівлях щодо підвищення кваліфікації педпрацівників переможцями стали заклади вищої або післядипломної педагогічної освіти (ОІППО).

Оскільки більшість закупівель – це закупівлі до 50 тисяч гривень, переглянути умови договору неможливо. В одній закупівлі вартістю понад 50 тисяч, яку проводить управління освіти, міститься вимога щодо наявності ліцензії на цей різновид діяльності (цю ліцензію зазвичай мають лише ОІППО та заклади вищої освіти) та документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Оскільки в керівників закладів освіти та органів управління освітою є запитання щодо закупівлі послуг із підвищення кваліфікації, ми плануємо надіслати лист до відповідних органів влади (МОН, Мінфін тощо, – ред.) з проханням надати роз’яснення.

Також, дослідивши сайти закладів освіти та орієнтовні плани підвищення кваліфікації педагогів, можемо сказати, що більшість педагогів обирають або за них “обирають” інститути післядипломної педагогічної освіти або безоплатні дистанційні заходи інших суб’єктів, а невелику частину підвищення кваліфікації здійснюють за свої кошти.

Постає запитання: чи готові педагоги обстоювати надане їм право вільного вибору форм, різновидів, напрямів та суб’єктів надання освітніх послуг із підвищення кваліфікації і відмовлятися від нав’язування підвищувати кваліфікацію виключно в ІППО?

– Чи є чіткий алгоритм, як школі отримати кошти на підвищення кваліфікації?

З огляду на проблеми, про які йдеться вище, можна сказати, що чіткого алгоритму отримання коштів закладом освіти нема й що механізм фінансування підвищення кваліфікації педпрацівників, де кожен може вільно та самостійно обирати форми, різновиди, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг із підвищення кваліфікації – не напрацьований.

Наразі ситуація така: переважно це право педагог може реалізувати, якщо суб’єкт підвищення кваліфікації надає безплатні послуги або педагог підвищцє кваліфікацію за свій рахунок.

Тому необхідно не лише декларувати та зберегти сучасний порядок підвищення кваліфікації, який надає академічну свободу для вчителя, а й запровадити дієвий механізм його фінансування.

Служба освітнього омбудсмена готує запит до відповідних органів влади про отримання роз’яснення щодо умов закупівель із постачання послуг підвищення кваліфікації, вимоги до документації суб’єктів та інші моменти.

Прошу заклади та управління освіти, якщо є запитання щодо підвищення кваліфікації, сформулювати їх і надіслати до Служби освітнього омбудсмена: електронною поштою на media@eo.gov.ua або в месенджері на офіційній сторінці освітнього омбудсмена.

Ці пропозиції ми обов’язково врахуємо та викладемо в листі.

– Які можуть бути ризики, зловживання під час отримання коштів школою?

Ризики стандартизовані, як і для інших закупівель, які визначило Національне агентство з питань запобігання корупції, з них можемо виділити три головні:

завищення очікуваної вартості закупівлі, її обсягів;

дискримінаційні умови закупівлі:

недопостачання послуг.

Але хочу зауважити, що у 2020 році школи практично не отримували кошти на підвищення кваліфікації, тому говорити про зловживання просто немає підстав.

Основний ризик вбачаю в тому, що заклад чи управління освіти має укласти договір із кожним окремим суб’єктом підвищення кваліфікації, які обрали педагоги, а це додаткова паперова тяганина. Тому керівники закладів та управлінь освіти, щоби полегшити собі роботу, спонукають проходити підвищення кваліфікації в одного суб’єкта, або безоплатно чи за кошти педагогів.

– Якщо управління освітою каже: “Підвищуйте кваліфікацію виключно в ІППО” або виділяють кошти лише під певну організацію, що робити вчителю / школі?

Варто перевести усну комунікацію в письмову, написати до управління або відділу освіти запит: у яких саме суб’єктів підвищення кваліфікації педагоги визначеного закладу освіти мають право підвищувати кваліфікацію, скільки коштів закладено в бюджеті тощо.

Якщо відповідь на ваш запит не надають або виникають інші проблеми, пропоную подавати скаргу до освітнього омбудсмена.

– Як учителю отримати гроші на оплату курсів чи тренінгів?

Учитель не отримує кошти, так би мовити “на руки”, цими коштами розпоряджається управління або заклад освіти, якщо в нього є фінансова автономія – власна бухгалтерія.

Під час формування орієнтовного плану підвищення кваліфікації педпрацівників, педагог має подати пропозицію до плану підвищення кваліфікації на відповідний рік.

Ця пропозиція має містити таку інформацію:

тема (напрям, найменування) обраної програми (курсу, лекції, модуля тощо);

форма, обсяг (тривалість) програми або курсу;

назва суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації;

вартість підвищення кваліфікації або про безоплатний характер.

Цей план затверджує педрада в межах кошторису закладу освіти за всіма джерелами надходжень на підвищення кваліфікації на відповідний рік. А на підставі плану підвищення кваліфікації керівник (уповноважена ним особа) укладає між закладом освіти та суб’єктом (суб’єктами) підвищення кваліфікації договір про надання освітніх послуг із підвищення кваліфікації на відповідний рік.

Докладніше про процедуру читайте на сайті освітнього омбудсмена.

– Якщо курс в іншому місті, чи передбачена компенсація дороги і / або проживання?

У разі спрямування працівників для підвищення кваліфікації з відривом від роботи за ними зберігається місце роботи (посада) і відбуваються виплати, передбачені законодавством, про це зазначено в статті 122 Кодексу законів про працю.

Інший документ – Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. №695 – визначає гарантії й компенсації для працівників, яких спрямовують для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій із відривом від виробництва, а саме:

збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи на час навчання. За вчителями та іншими працівниками освіти, яких спрямовують на курси й до інститутів удосконалення вчителів, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи;

оплата вартості проїзду працівника до місця навчання й назад;

виплата добових за кожний день перебування в дорозі в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень, зараз це 60 грн;

на час навчання працівників забезпечують гуртожитком готельного типу. У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов’язаних із наймом житла, провадиться в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень.

Виплата добових за час перебування в дорозі й за час навчання, стипендії, відшкодування витрат, пов’язаних із наймом житлового приміщення, проводять за місцем основної роботи.

До 2019 року успішно діяла система відшкодування витрат за проїзд, проживання та нарахування добових. Але хочу зазначити, що новий Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників затверджений у серпні 2019 року і практично збігся з пандемією коронавірусу, коли всі заходи, зокрема курси з підвищення кваліфікації були переведені в онлайн.

Тому практично всі педагоги підвищували свою кваліфікацію в онлайн-форматі й без відриву від роботи, одночасно навчаючи учнів та навчаючись самостійно, що створювало проблеми та перевантаження вчителів.

Але вважаю, що зі спадом захворюваності, широкою вакцинацією педпрацівників офлайн-формати підвищення кваліфікації мають бути відновлені, як відновлені також гарантії й компенсації для тих, кого спрямовують на підвищення кваліфікації з відривом від роботи.

КОШТИ ІЗ СУБВЕНЦІЇ НУШ

Народний депутат і заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти Сергій Колебошин каже, що в Україні дуже мала частка шкіл із реальною фінансовою автономією, тому те, що школа погодила вчителю кошти на перепідготовку – це поки що теорія.

За його словами, з державного бюджету зараз фінансується тільки перепідготовка педагогів із субвенції на НУШ. У бюджеті 2021 року це 400 мільйонів гривень – приблизно 900 грн на особу.

Минулоріч усі кошти, що закладали на перепідготовку педагогів НУШ, були скорочені. Тож фактично все підвищення кваліфікації відбувалося лише за кошти місцевих бюджетів і власним коштом педагогів.

Механізм, закладений законодавчо, – продуктивний і прогресивний. Однак, закладена норма у 2% (коштів на підвищення кваліфікації, розрахованих від розміру освіньої субвенції, а також 2% розміру заробітнього фонду школи, виділені з місцевого бюджету – ред.) не виконується. При чому як із боку державного бюджету, так і на рівні місцевих бюджетів.

Більшою мірою перепідготовка вчительства відбувається на базі закладів неперервної освіти. Але це бюджети утримання цих установ, чиїми засновниками є обласні ради. Тобто це не про “кошти йдуть за вчителем”. У цьому випадку педагог не отримує обіцяні йому державою кошти на підвищення кваліфікації та не особливо має вибір.

Освітянським спільнотам необхідно домагатися виділення відповідних коштів і на місцях турбувати місцеву владу, місцеві громади. Вимагати і стежити, щоб у місцеві бюджети, у бюджети громад, закладали кошти саме на підвищення кваліфікації – як це прописано в законі про освіту”.

ПРО БЕЗПЛАТНІ МОЖЛИВОСТІ

Тим не менше, учитель може підвищувати кваліфікацію навіть в умовах нестачі коштів. Голова Ради ГО “ЕдКемп Україна” Олександр Елькін вважає, що попри недієздатний механізм “гроші ходять за вчителем”, сьогодні можна говорити про кілька важливих перемог.

Перша перемога – це лист МОН із методичними рекомендаціями “Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників ЗЗСО”. Віе виписує й деталізує постанову 800 (новий порядок підвищення кваліфікації, – ред.), знімає багато питань”.

Друга перемога, за словами Олександра, – це створення Національної платформи можливостей підвищення кваліфікації педагогічних працівників “ЕdWay“.

Це безплатний майданчик, який в умовах, коли немає грошей, об’єднує всі пропозиції, які є на ринку для підвищення кваліфікації педпрацівників не тільки для закладів загальної середньої освіти, а і для поза-, дошкільної, професійно-технічної освіти”, – зазначає Олександр Елькін.

Третьою перемогою він вважає запуск у липні 2021 року онлайн-курсу на Prometheus “Підвищення кваліфікації педагогічних працівників: нові вимоги й можливості”.

У курсі все докладно розписано: процеси, етапи, рекомендації, тлумачення. До курсу залучені всі міністри й заступники, які мали стосунок до НУШ. Цей онлайн-курс має також методичне навантаження, тож він доволі інструментальний не лише для вчителів, а й чиновників від освіти”.

Олександр радить ознайомитися з профстандартом учителя, щоби зрозуміти, які компетентності варто покращувати, на що звернути увагу.

Я ще жодного разу не чув від освітян, що вони не знайшли можливостей для свого професійного розвитку. Є гранти, проєкти, підтримка місцевої влади. Нам потрібні суб’єкти, які відчувають потребу, нам потрібні програми не тільки на розвиток предметних компетентностей, а й наскрізних”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа

НУШ Джерело:
Слідкуйте за новинами також у:
Поділитися:

Коментарі

Додати коментар