Скасування математики на НМТ = економічне самогубство країни

Автор: Дмитро Чумаченко, кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри математичного моделювання та штучного інтелекту НАУ ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Голова правління в ГО «Українське науково-освітнє ІТ товариство»

Зареєстрований у Верховній Раді альтернативний законопроєкт про скасування обов'язкової математики на НМТ з 2027 року - це класичний прояв небезпечного освітнього популізму, який прикривається турботою про дітей, але насправді штовхає країну до масштабної інтелектуальної деградації. Спроба зменшити кількість обов'язкових предметів до двох і перевести математику в статус «на вибір» під приводом зменшення психологічного навантаження та стримування відтоку молоді за кордон виглядає як капітуляція перед труднощами, а не державницька стратегія.

Я бачу в цій ініціативі критичні ризики для майбутнього країни. Математика в системі НМТ - це єдиний загальнонаціональний фільтр, який перевіряє здатність мислити системно, аналізувати дані та будувати логічні зв'язки. Прибираючи її з бази, ми офіційно заявляємо, що державі більше не потрібні ці навички як базовий стандарт для вищої освіти.

Міжнародний досвід та макроекономічні дослідження доводять хибність подібних ініціатив. Аналіз експертів Світового банку та OECD показує, що підвищення середнього результату країни умовного тестування типу PISA лише на чверть стандартного відхилення здатне згенерувати трильйони доларів доданої вартості для національного ВВП у довгостроковій перспективі за рахунок підвищення якості людського капіталу. Більше того, глобальні емпіричні дані для майже 80 країн підтверджують, що саме високі показники з математики мають найбільший позитивний вплив на інноваційний індекс держави та рівень доходів на душу населення, випереджаючи за цим ефектом гуманітарні дисципліни. Спроба виключити цей інструмент з обов'язкового оцінювання - це свідоме відсікання себе від глобальної конкуренції.

Аргумент про те, що дітям важко вчитися під час війни, є абсолютно маніпулятивним. Так, стрес, відключення світла та дистанційка катастрофічно вплинули на якість знань, і українські результати PISA-2022 це наочно підтвердили. Проте рішенням цієї проблеми має бути адаптація методик, посилена підтримка вчителів, створення цифрових інструментів для надолуження освітніх втрат та вирівнювання умов, а не просте зниження планки до плінтуса. Якщо у паціента лихоманка, йому лікують хворобу, а не розбивають градусник. Скасування іспиту не забере стрес, а просто легалізує неосвіченість і забере у підлітків мотивацію взагалі відкривати підручник з точних наук у старших класах.

Досвід подолання освітніх криз у світі, зокрема аналіз п'ятирічних наслідків пандемії COVID-19 у розвинених країнах, доводить, що математичні навички піддаються цілеспрямованому виправленню та ремедіації набагато легше, ніж мовні когнітивні компетенції, якщо школа тримає їх у фокусі. Спрощення ж екзаменаційних вимог призводить лише до одного - катастрофічного розширення прірви між сильнішими учнями та вразливими верствами населення, оскільки останні повністю втрачають стимул до навчання за відсутності зовнішнього моніторингу. За даними OECD, навіть у стабільних економіках кожен п'ятий дорослий сьогодні володіє лише базовими арифметичними навичками, і спрощення шкільних фільтрів лише поглиблює цю соціальну та економічну нерівність.

З точки зору технологічного розвитку та майбутньої відбудови України, цей крок є економічним самогубством. Ми живемо в епоху ШІ, автоматизації та військових технологій високого рівня, де математичне мислення є основою інженерії, кібербезпеки та оборонного комплексу. Спроба авторів законопроєкту «компенсувати» відсутність обов'язкового іспиту підвищенням вагових коєфіцієнтів чи більшими стипендіями для технічних спеціальностей демонструє повне нерозуміння психології абітурієнтів та освітньої системи (навіть не говорячи про те, що коєфіцієнти встановлюють університети, а гроші виділяє МінФін; а МОН до цього не має відношення). Якщо предмет не є обов'язковим для сертифіката, більшість шкіл і учнів просто перестануть приділяти йому увагу, а наздогнати втрачене за роки ігнорування математики на першому курсі університету буде фізично неможливо. Ми просто знищимо інженерну школу на етапі середньої освіти.

Популісти намагаються сподобатися виборцям, пропонуючи легке розв'язання складних проблем, але за таку короткозору політику заплатить усе суспільство. Ми ризикуємо отримати покоління з глибокими освітніми розривами, яке не зможе конкурувати на глобальному ринку праці. Замість того, щоб утримувати молодь в Україні якісною та перспективною освітою, ми пропонуємо їм спрощену сурогатну модель, яка знецінює сам диплом про вищу освіту.

Зниження стандартів тестування - це шлях у третій світ, де вища освіта перетворюється на фікцію, а дипломи видають за сам факт присутності. Ми маємо боротися за інтелектуальний капітал, створюючи умови для реального навчання, а не ховати голову в пісок, видаляючи «складні» предмети з екзаменів. Сподіваюсь, МОН та експертна спільнота проявлять жорстку позицію і не дозволять перетворити НМТ на інструмент політичних ігор, адже на кону стоїть національна безпека і майбутнє української науки.