У МОН відповіли на закиди щодо "профанації" процесу підвищення кваліфікації вчителів

У Міністерстві освіти і науки України пояснили, чому у 2024 році використали лише 52,7% субвенції для підвищення кваліфікації вчителів Нової української школи (НУШ).

У відповіді на інформаційний запит "Української правди. Життя" відомство зазначило, що за кошти субвенції минулоріч підвищили кваліфікацію всі вчителі відповідної категорії, а також пройшли підготовку 6676 тренерів-педагогів і супервізорів.

Водночас залишок фінансування виник через те, що в 2024 році не в усіх регіонах впровадили послугу супервізії для вчителів. І невикористаними є саме кошти, передбачені для оплати послуг супервізорів.

У МОН кажуть, що Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження про розподіл коштів на НУШ у серпні 2024 року. У розрахунок заклали кошти для підвищення кваліфікації керівників, їхніх заступників та вчителів, які навчають 7 класи НУШ, а також пілотних закладів освіти, підготовку й оплату праці тренерів-педагогів і супервізорів.

"Усі вчителі відповідної категорії підвищили кваліфікацію коштом субвенції 2024 року, крім того, було підготовлено 6676 тренерів-педагогів і супервізорів", – зауважили у МОН.

Водночас важливим є те, що субвенція виділяється на підвищення кваліфікації вчителів, які його ще не проходили.

"До прикладу, учитель 6 класу НУШ пройшов навчання восени 2023 року. З 1 вересня 2024-го НУШ перейшла в 7 класи, а отже, і вчитель почав викладати в цих класах.

Проте цей учитель не мав проходити цільове підвищення кваліфікації знову, оскільки пройшов його роком раніше. Це також вплинуло на засвоєння субвенції", – пояснили у відомстві.

У МОН також наголошують, що "помилково розглядати незасвоєння субвенції як однозначно негативне явище".

"Мета державного фінансування – використати його ефективно, а не відзвітувати про виконання. Наприклад, регіони, які не впровадили послугу супервізії 2024 року, вирішили розпочати у 2025-му, попередньо провівши потрібну їм підготовку.

Такий шлях свідчить про відповідальність і прагнення до якості з боку очільників областей і адміністрацій інститутів післядипломної педагогічної освіти", – наголосили у Міністерстві освіти і науки.

Раніше у коментарі для "УП. Життя" голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак назвав механізм підвищення кваліфікації "глобальною профанацією".

"Ми вже шостий рік кажемо про те, що якщо хочемо, щоб шкільна реформа рухалася, то нам потрібно більше вкладати у вчителів, адже вони є її провідниками.

Не можна змінити будь-які підходи, якщо вчителі чинитимуть опір, а для цього їм потрібно підвищувати кваліфікацію, освоювати нові методи та технології. Тому наполягаємо на тому, що треба переосмислити всю систему підвищення кваліфікації", – каже голова комітету.

У МОН визнали, що бачать "недоліки в чинному механізмі професійного розвитку вчителів державним коштом". Зокрема йдеться про запізніле спрямування субвенції обласними адміністраціями для інститутів післядипломної освіти й неможливість для вчителя обирати, де підвищувати кваліфікацію.

"Ми працюємо над ідеями для оновлення механізму професійного розвитку вчителів. Нині триває моніторинг ринку підвищення кваліфікації – середньої ринкової вартості підвищення кваліфікації.

Також МОН вивчає думки педагогів щодо формату фінансування підвищення кваліфікації, в опитуванні взяло участь приблизно 30 тисяч учителів з різних регіонів. Ці відповіді врахують під час напрацювання нового механізму", – зазначили у Міністерстві освіти і науки.