Україноцентричність у фокусі викладання історії: МОН затвердило Концептуальні засади

Міністерство освіти і науки України затвердило Концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти.

Концептуальні засади — це документ, який визначає шляхи подальшого реформування історичної освіти, зокрема і з огляду на виклики війни. Він не вносить зміни в чинні накази МОН, модельні навчальні програми, підручники тощо, проте окреслює напрям реформування.

До розроблення концептуальних засад долучилися такі відомі історики України, як провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), докторка історичних наук Людмила Гриневич, старша наукова співробітниця відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України, кандидатка педагогічних наук Юлія Малієнко, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук Мар'ян Мудрий, в. о. доцента Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат історичних наук Валерій Островський та інші науковці.

Раніше документ пройшов громадське обговорення. Документ є рамковим, а отже, реформування потребуватиме часу для оновлення нормативної бази, створення програм, підвищення кваліфікації вчителів тощо. Зміни будуть поступовими та передбачатимуть підготовчий період для впровадження.

Надалі МОН розробить дорожню карту реформування історичної освіти та долучатиме експертну спільноту на всіх подальших етапах упровадження змін, а вчителі отримуватимуть методичну підтримку.

ЧОМУ ПОТРІБНЕ РЕФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ Й ЩО ЗАПРОПОНОВАНО В КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАДАХ

Проблема: в умовах війни історичній освіті потрібно відповідати на політичні, економічні, соціальні та культурні виклики для консолідації української нації.

Рішення: сформувати загальноосвітній україноцентричний курс історії з позицій викликів сучасності (можливі назви: «Історія: Україна і світ», «Історія України і світу»).

Проблема: історія України та всесвітня представлені як окремі хронологічні оповіді впродовж усього навчання. Це заважає учнівству розуміти історію України у глобальному контексті. Водночас низку явищ української історії неможливо пояснити у відриві від загальних європейських та світових процесів.

Рішення: відмовитися від неузгодженого представлення історії, коли учні, вивчаючи дотичні теми на різних предметах, не розуміють взаємозвʼязків і сутності історичних подій, явищ, процесів.

Проблема: навчальні програми спрямовано на вивчення учнівством надмірного за обсягом фактографічного матеріалу.

Рішення: усунути дублювання, перевантаження обсягом та дроблення очікуваних результатів навчання.

Проблема: опрацювання навчального матеріалу зводиться до запам’ятовування окремих, здебільшого розрізнених, подій. Часу на аналіз взаємозвʼязків і розвиток аналітичного та критичного мислення майже не залишається. Вивчення історії недостатньо зорієнтовано на всебічне осмислення історичного змісту.

Рішення: формувати в учениць / учнів уявлення про світ як єдине ціле, де всі елементи взаємопов’язані. Заохочувати учнівство вникати в сутність проблеми, розвиваючи глибину, критичність, раціональність і доказовість мислення. Розвинути в школярок / школярів розуміння історичних контекстів.

ПРО ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ІСТОРИЧНИЙ КУРС: УКРАЇНОЦЕНТРИЧНИЙ ФОКУС 

Загальноосвітній історичний курс історії — це україноцентричний курс, який цілісно представляє історію України та всесвітню.

Він прибере неузгодженість у викладанні історії і зможе допомогти учнівству зрозуміти роль України у світі на різних історичних етапах. Провідною змістовою лінією такого курсу має бути становлення української політичної нації, боротьба за українську державність і виокремлення субʼєктності української нації у світі.

Український компонент у курсі має становити щонайменше як 2/3 усього навчального змісту.

Перевагами єдиного загальноосвітнього курсу історії для учнівства будуть розширені можливості: виплекати свою національно-культурну ідентичність, побачити зв’язок між минулим, теперішнім і майбутнім, усвідомити історичне знання як цілком практичну потребу тощо.

Для вчительства — курс дасть змогу ефективно використовувати навчальний час і вивільнити години для обговорень, зробити вивчення історії змістовно й інтелектуально наповненішим, реалізовувати проєкти тощо.

ДОДАТКОВІ СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ КУРСИ

Щоб поглибити знання учнів з історії, поряд із єдиним загальноосвітнім курсом школи можуть запровадити низку поглиблених курсів (щонайперше — з історії України). Вони забезпечать поглиблене вивчення як актуальних історичних подій, явищ і процесів, так і тематики, зорієнтованої на потреби ринку праці. Це, зокрема, можуть бути курси, що відображають історію тієї чи іншої галузі виробництва, наукових відкриттів, технічних винаходів, фінансів та економіки, збереження довкілля тощо.

Для профільної середньої освіти (10–12 класи) буде можливість розробити, наприклад, такі спеціальні курси, як історична географія, локальна / регіональна історія, інтелектуальна історія, історія культури, історія етнічних та/або релігійних громад, історія й досвід виживання / протистояння тоталітарним режимам, імперіям під час війн, історія політичних і правових учень, історія державотворення тощо.

ЦИКЛИ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ

Одним з важливих елементів концептуальних засад є пропозиція викладати історію циклами. Адже навчальний матеріал повинен відповідати віковим особливостям учнівства.

Початкова освіта:

1. Адаптаційно-ігровий цикл (1–2 класи). Це інформаційно-ознайомлювальний цикл, що пропонує найзагальніші відомості про людину, родину, громаду, рідний край, Україну як державу.

2. Основний цикл (3–4 класи). Інформаційно-фрагментарний цикл, у якому найважливіші сюжети про Україну та Україну й світ викладають у белетризованому вигляді.

Базова середня освіта матиме 2 цикли вивчення історії:

1. Адаптаційний (5–6 класи). Це пропедевтичний сюжетний цикл, який готує учнівство до вивчення систематичного курсу історії та представляє значущі сюжети історії України й світу від найдавніших часів до сьогодення.

2. Базове предметне навчання (7–9 класи). У навчанні домінує проблемно-тематичний сюжет зі збереженням хронологічно-подієвої логіки, який представляє основні події історії України та світу відповідно до історично-культурних періодів.

Профільна середня освіта міститиме:

1. Профільно-адаптаційний цикл (10 клас).

2. Профільний (11–12 класи). 

Обидва цикли є проблемно-тематичними. Історію України та світу представлятимуть через основні явища й процеси від найдавніших часів до сьогодення. Учні матимуть єдиний загальноосвітній та спеціальний (відповідно до профілю) курси. У профільних (поглиблене вивчення) і непрофільних класах (групах) відрізнятиметься кількість уроків історії та набір курсів.