Упровадження Держстандарту в умовах війни: виклики для вчителів

Під час повномасштабної війни реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти супроводжують чимало викликів. Розповідаємо про зміни в освітньому процесі й виклики впровадження Держстандарту Нової української школи в умовах воєнного часу.

З початком реформи Нової української школи освітній процес переорієнтувався на компетентнісний і діяльнісний підходи. Школярі здобувають знання, які допомагають їм у реальних життєвих ситуаціях.

Заступниця директора школи № 294 Деснянського району міста Києва Ольга Мірошникова була однією з перших педагогів, які почали впроваджувати НУШ. Вона каже: результати помітні неозброєним оком.

«Реформа початкової школи є успішною. Внутрішні моніторинги показують високу сформованість наскрізних вмінь. Педагоги помічають високу мотивацію учнів до навчання та якісно новий рівень знань. Також приємно спостерігати, що й самі вчителі перейнялися змінами: їхня робота кардинально змінилася. Як тренер педагогів я переконана, що це можливо лише завдяки якісній підготовці вчителів початкової школи. Чимало з них успішно проходять шлях сертифікації згідно з професійним стандартом, упевнено діють у нових умовах і бачать гарні результати своєї роботи», – розповідає педагогиня.

Упровадження Державного стандарту базової середньої освіти в масовій практиці у 5 класах розпочалося 2022/23 навчального року. Утім, пілотування навчальних матеріалів розпочалося раніше, ще до початку повномасштабної війни. Нині, коли реформа «перейшла» до середньої школи, Ольга Мірошникова підкреслює необхідність обміну досвідом між педагогами.  

«Колегам бракує практичної підготовки. Тож педагоги початкової школи можуть ділитися своїми напрацюваннями, насамперед у розрізі цінностей та організації освітнього процесу», – зазначає заступниця директора.. 

Реформа Нової української школи передбачає зміни в організації освітнього процесу, створення умов для формування в учнів та учениць ключових компетентностей і наскрізних умінь.

Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, пояснює вимоги до обов’язкових результатів навчання та орієнтири для їхнього оцінювання.

В умовах повномасштабного вторгнення реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти супроводжують чимало викликів: більшість дітей навчається в дистанційному форматі, освітній процес переривається повітряними тривогами, частина учнів виїхала за кордон, школярам бракує підручників та інших навчальних матеріалів.

Учителька української мови та літератури НВК «Новопечерська школа» міста Києва Юлія Набок-Бабенко переконана, що успішність упровадження Держстандарту залежить від методичної підтримки, матеріального й технічного забезпечення шкіл. 

«Я маю досвід викладання в НУШ у державних та приватних закладах освіти, а також багато спілкуюся з колегами з різних шкіл, проводжу тренінги із запровадження Держстандарту. Бачу, що більшість освітян відкриті до змін за вимогами НУШ. Утім, надмірна завантаженість і відсутність ресурсів (технічних, матеріальних, методичних, а часом – фізичних) пригальмовують процес оновлення. Значних труднощів додала й війна, реалізувати певні ідеї нині неможливо. Хоча творчі вчителі й прогресивні шкільні управлінці завжди знаходять можливості й цікаві шляхи для реалізації реформи», – ділиться спостереженнями Юлія Набок-Бабенко.

Ще один виклик – підвищення кваліфікації педагогів, які мають упроваджувати Держстандарт у базовій освіті. Учительство потребує методичного супроводу в питанні впровадження нових технологій і методів навчання, які особливо важко реалізовувати в умовах війни.

Директорка школи № 278 міста Києва Анна Ляшенко наголошує, що впровадження нового Держстандарту потребувало значних методичних і упрвлінських зусиль.

«Щоб упоратися з усіма викликами насамперед нам із командою потрібно було повірити у власні сили й діяти спільно. Окремим напрямком роботи для адміністрації та педагогів стало створення умов для психологічного супроводу учнів. Ми додали низку заходів із психологом та педагогами для підтримки емоційного стану дітей, щоденні ранкові зустрічі до нашого річного плану: адже школярі звикали не лише до нових предметів, а й до нових умов навчання. 

Спільно розробили освітні програми, обрали модельні програми, інтегровані курси для 5 класу відповідно до наявних у нас можливостей. Розробили орієнтовні плани "вхідних" діагностувальних робіт із навчальних предметів для складання гнучких календарних планів, графіків компенсаторних уроків для учнів з різним рівнем знань після весни 2022, а отже — реалізації освітніх програм нашого закладу освіти», – розповідає директорка.

Одним з важливих кроків стало впровадження інтегрованого курсу в пʼятому класі.

«Змішаний формат навчання передбачав інтегрований підхід зокрема до викладання української мови, літератури та зарубіжної літератури в 5 класі. Це оптимізувало час на взаємодію учнів із технічними заходами навчання, відпрацювання вправ, виконання домашніх завдань, а також підтримувало їхню мотивацію», — підсумовує Анна Ляшенко.

«Нині особливого значення набула роль учителя-фасилітатора, який має налагодити взаємодію з учнями та їхніми батьками, допомогти визначити навчальні цілі та шляхи їхнього досягнення, відстежувати прогрес учнів й адаптувати підходи до навчання. Оскільки цифрових навчальних ресурсів безліч, школярам важко самостійно визначити власний освітній шлях. Саме тому їм потрібен помічник – педагог, який допоможе й підтримає». зауважує начальниця відділу шкільної освіти Українського інституту розвитку освіти Ірина Круть.

«Оскільки майже в кожному класі нашої школи були учні, які виявили бажання навчатися очно, й ті, хто обрав дистанційний формат (хтось – синхронно, а хтось – асинхронно через різницю в часі), адміністрація закладу освіти організувала навчання на єдиній електронній платформі (з покликаннями на синхронні уроки чи на навчальні матеріали, які потрібно було опрацювати) й уперше забезпечила транслювання очних уроків. Адміністрація та педагоги підвищили свою цифрову компетентність, вивчили зручні й доступні сервіси та платформи. Нам удалося змотивувати й навчити працювати з ними вчителів, а ті, своєю чергою, ознайомили з інструментами учнів і батьків», – додає Анна Ляшенко.

Попри виклики повномасштабної війни, впровадження Державного стандарту базової середньої освіти триває. Так, нині відбувається моніторинг результатів пілотних 6-х класів. Це дасть змогу оптимізувати подальше впровадження реформи Нової української школи.

Наталія Кипиченко.

Цей матеріал було створено в рамках Проєкту «Навчаємось Разом» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора і необов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.