Уряд реформує підхід до держзамовлення у сфері освіти

В Україні вперше державне замовлення на підготовку фахівців сформовано на основі довгострокового прогнозу потреб ринку праці. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України.

Постанова започатковує реформу державного замовлення у сфері освіти. Відтепер його формування базуватиметься не лише на пропозиціях державних замовників, а насамперед на прогнозі того, яких фахівців потребуватиме економіка України у майбутньому. Це перший в Україні довгостроковий прогноз потреб економіки у фахівцях, підготовлений на основі економічного моделювання.

Сьогодні український ринок праці характеризується суттєвим структурним дисбалансом: попит роботодавців і пропозиція робочої сили часто не відповідають одне одному. Однією з ключових причин є невідповідність знань, навичок і кваліфікацій потребам економіки. Для подолання цього дисбалансу необхідно системно прогнозувати, які фахівці та компетентності будуть потрібні Україні у найближчі роки, та відповідно адаптувати систему освіти. 

«Ми працювали над цим прогнозом майже рік. Уперше маємо десятирічний прогноз потреб ринку праці, який дає змогу значно точніше оцінити, яких саме фахівців потребуватиме економіка у майбутньому, а також допоможе зробити державне замовлення більш обґрунтованим і ближчим до реальних потреб економіки», — зазначила заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак.

Новий підхід буде застосовано вже до державного замовлення на 2026-2027 роки.

Постанова запроваджує три взаємопов'язані елементи нового підходу до формування державного замовлення.

1. Довгострокове прогнозування потреб ринку праці

У межах нового підходу проведено економічне моделювання потреби економіки у фахівцях та робітничих кадрах до 2036 року. Його підготовлено Мінекономіки спільно з KPMG за підтримки Уряду Бельгії. Документ обговорено з українськими експертами, бізнес-асоціаціями та іншими стейкхолдерами. Прогноз враховує очікувані структурні зміни економіки під впливом відбудови, технологічного розвитку, демографічних тенденцій, міграційних процесів та євроінтеграції. 

За базовим сценарієм потреба економіки у зайнятих зросте з 12,9 млн осіб у 2025 році до 13,6 млн у 2030 році та 14,6 млн у 2036 році. Водночас змінюватиметься не лише чисельність працівників, а й структура попиту. Найбільше зростатиме потреба у технічних, інженерних, виробничих, будівельних, медичних, наукових та інших прикладних напрямках.

Відбудова країни формуватиме додатковий попит у будівництві, переробній промисловості та суміжних галузях. Зокрема, у будівництві потреба у зайнятих може зрости з близько 520 тис. осіб до понад 1,2 млн осіб у 2036 році. Зростатиме також потреба у працівниках переробної промисловості, професійної, наукової та технічної діяльності. 

Водночас звертаємо увагу, що це — перший цикл такого прогнозування та перше застосування нової методології при формуванні державного замовлення. Економічне моделювання завжди ґрунтується на припущеннях, особливо в умовах війни та високої невизначеності. Саме тому прогноз розглядається як пілотний проєкт, який надалі буде регулярно оновлюватися та вдосконалюватися. Міністерство відкрите до пропозицій українських і міжнародних експертів щодо розвитку методології та покращення точності прогнозів.

2. Оцінка потреби економіки у нових фахівцях

На основі прогнозу потреб ринку праці проведено оцінку потреби економіки у нових фахівцях. За розрахунками, лише у 2032–2036 роках економіці знадобиться близько 2,62 млн нових працівників. Найбільший попит прогнозується на професіоналів, кваліфікованих робітників з інструментом, фахівців технічного профілю, працівників виробництва, сфери торгівлі та послуг.

Водночас прогноз показує, що забезпечити майбутню потребу економіки лише за рахунок випускників закладів освіти буде неможливо. Це означає, що поряд із реформою освіти необхідними залишаються політики із залучення економічно неактивного населення до ринку праці та повернення українців з-за кордону.

Оцінка також дала змогу сформувати прогноз потреби економіки у вступниках до закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Він показує поступове зростання потреби у професійній та фаховій передвищій освіті, водночас економіка й надалі потребуватиме значної кількості фахівців із вищою освітою. Це означає, що система освіти має розвиватися збалансовано, посилюючи всі рівні підготовки відповідно до довгострокових потреб економіки.

Важливо, що прогноз визначає потребу економіки у нових працівниках, а не автоматично кількість бюджетних місць чи вступників. Державне замовлення формується також з урахуванням можливостей системи освіти, державної політики та інших факторів.

3. Новий підхід до формування державного замовлення

На основі прогнозу потреб ринку праці та оцінки потреби економіки у нових фахівцях сформовано державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2026 році. 

Ухвалене рішення започатковує перехід до системи, у якій підготовка фахівців поступово узгоджуватиметься з реальними потребами економіки. 

Надалі прогноз планується оновлювати на регулярній основі, щоб державне замовлення могло оперативно реагувати на зміни в економіці та на ринку праці. Довгострокова мета реформи — зробити прогноз потреб ринку праці відкритим і доступним інструментом для держави, закладів освіти, роботодавців та майбутніх вступників. 

У перспективі результати прогнозування мають стати відкритими для всіх — щоб роботодавці, заклади освіти та майбутні вступники могли краще орієнтуватися в тому, які професії будуть найбільш затребуваними через кілька років.