Узагальнення проблемних та дискусійних питань у сфері відповідальності Міністерства освіти і науки України

Автор: Андрій Черних, експерт з питань освіти

1. Затримка з підготовкою підзаконних нормативно-правових актів на виконання Закону України «Про дошкільну освіту» від 06.06.2024 р. № 3788-IX.

2. Відсутність оновлених законодавчих пропозицій щодо удосконалення системи позашкільної освіти та підвищення її якості. 

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (р.н. 5450) був схвалений за основу 25 січня 2022 року і потім знятий з розгляду 05 вересня 2023 року.

3.  Наказ МОН № 416 від 28.03.2024 року «Про внесення змін до Примірного переліку цільових показників, що наводяться у контракті з керівником державного закладу вищої освіти» (потрібно переглянути у частині скасування нових показників KPI- збільшення кількості освітніх програм, що реалізуються за дуальною формою,  збільшення кількості вступників на освітні бакалаврські програми з прохідним балом не нижче 150 балів, збільшення кількості міждисциплінарних освітніх (освітньо-наукових) програм та кількості здобувачів освіти на них (конкретні цифри визначаються з урахуванням наявного потенціалу закладу вищої освіти, входження ЗВО до одного з міжнародних рейтингів QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings, Academic Ranking of World Universities або до їх галузевих секторів (якщо це не було виконано раніше) тощо).

4. Критерії конкурсного відбору фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок (Наказ МОН № 1113 від 11.09.2023)) потрібно переглянути у частині перегляду критеріїв нарахування балів за докторські дисертації та сумарного хіршу членів групи.

За дві докторські дисертації, які захищено авторами запиту, нараховують 2 бали, а якщо автори запиту захистили одну докторську та одну кандидатську, тоді вже мають 2+1=3 бали. 

Сумарний хірш членів групи (h-індекс). Наприклад, керівник та 5 членів групи опублікували лише 2 публікації, кожну з яких процитовано двічі. Усі члени команди є співавторами цих двох публікацій, інших публікацій немає. Тоді, кожен член команди матиме хірш 2, і сумарний хірш групи становите 2*6=12, відповідно, команда за такий скромний доробок матиме максимальні бали за хірш Тобто, якщо за проектом підготовлено лише дві публікації, в яких вписали співавторами усіх членів запиту - то це сильний проект.

5. Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти» (постанова КМУ від 10 липня 2019 р. № 639) потрібно переглянути щодо скасування «обрізання» фінансування закладів вищої освіти за умови розподілу менше 40 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому здійснюватиметься фінансування).

Якщо обсяг бюджетних коштів, розрахований за наведеною формулою для закладу вищої освіти за науковим напрямом становить менше ніж 40 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому здійснюватиметься фінансування, бюджетні кошти закладу вищої освіти за відповідним науковим напрямом не надаються. В такому разі здійснюється перерахунок обсягів бюджетних коштів, що одержують заклади вищої освіти з виключенням закладів вищої освіти, яким не надаватимуться бюджетні кошти за відповідними науковими напрямами.

Таким чином, зазначені зміни спрямовані не на підтримку наукових напрямів у більшій кількості ЗВО, а концентрації фінансування у значно меншій кількості ЗВО. І що важливо, зазначені зміни були схвалені напередодні розподілу фінансування. 

6. Фінансування закладів загальної середньої освіти (крім закладів початкової школи) за рахунок коштів освітньої субвенції (постанова КМУ від 14 січня 2015 р. № 6) потрібно переглянути щодо перегляду показників фінансування (мінімум 45 та 60 учнів з 2025 та 2026 років відповідно).

7. Нездатність розробити проект Національної стратегії освіти і науки до 2030 року.

Протягом декількох місяців відбувалася спроба розробки Національної стратегії освіти і науки до 2030 року із залученням більше 1700 експертів, які погодилися витрати свій вільний час на підготовку стратегічного документу у сфері освіти і науки.

Затвердили Стратегічний план діяльності МОН до 2027 року. 

8. Створення неспівмірної кількості директоратів в структурі Міністерства освіти і науки України (у порівнянні з усіма іншими міністерствами) без відчутних результатів відповідної роботи.

Створено 10 директоратів.

Такої кількості директоратів нема в жодному міністерстві

9. Проблема втрати надбавки за 5 місяців вчителями початкових класів, які пройшли успішну Сертифікацію

Дата видачі Сертифікатів була визначена з серпня 2023 року, а не 01 січня 2024 року і як наслідок за 5 місяців - два Сертифікати (попередній Сертифікат про проходження сертифікації діяв до 01 січня 2024 року), але оплата буде лише за один, хоча могли встановити дату з 01 січня 2024 року). 

Проблема виникла через поспіх нового профільного заступника міністра, який не дослухався до застережень Державної служби якості освіти України та Українського центру оцінювання якості освіти з цього питання

10. «Ручний режим» призначення дати виборів ректорів закладів вищої освіти.

11. Проведення хаотичної процедури укрупнення закладів вищої освіти без затвердження жодних об’єктивних та обґрунтованих критеріїв. 

12. Ініціатива МОН (експеримент затверджений рішенням Уряду) призначати ректорів закладів вищої освіти рішеннями Наглядових рад університетів, які визначаються комісію МОН, яку затвердило само МОН.

13. Затримка у підготовці оновлених пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності в Україні.

В черговий раз Верховна Рада України продовжили чинні пріоритетні напрями та додатково визначила напрям сфери національної безпеки та оборони

14. Зміна профільного директорату для закладів фахової передвищої освіти.

15. Запровадження мінімального обсягу наукової роботи НПП у закладах вищої освіти без збільшення фінансування для проведення наукової роботи.

16. Проведення експерименту з грантами у частині спрямування коштів на «популярні спеціальності».

17. Дискусійна пропозиція про те, що вчені звання будуть присвоювати  безпосередньо ЗВО без МОН, а інші заклади та наукові установи (за потреби) зможуть визнавати ці звання (законопроект 9601). 

18. Хаотичні зміни Умов прийому для аспірантів під час Вступу

19. Ініціатива щодо розділення початкової школи та профільної + вимога щодо мінімальної кількості учнів в 10-12 класах (не менше 288 учнів загалом).

20. Наказ МОН від 07 серпня 2024 року № 1112 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні».

Передбачається, що організація здобуття загальної середньої освіти за дистанційною формою можлива виключно за наявності повного ланцюжка класів: з першого по дев’ятий та/або одинадцятий (дванадцятий) (включно) роки навчання; з п’ятого по дев’ятий та/або одинадцятий (дванадцятий) (включно) роки навчання; з сьомого (восьмого) чи з десятого по одинадцятий (дванадцятий) (включно) роки навчання (за умови наявності не менше двох класів для учнів одного року навчання). Таким чином, відсутність у ланцюжку ланки одного з класів позбавляє заклад загальної середньої освіти права організовувати дистанційне навчання.  

Дана норма закладає штучні, нічим не обґрунтовані перешкоди для функціонування дистанційних класів у більшості закладів загальної середньої освіти прифронтових та тимчасово окупованих територіальних громад і обмежує автономні права закладів загальної середньої освіти передбачені статтею 9 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Для учнів, які проживають (перебувають) за межами України, передбачається обов’язковість вивчення лише окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), передбачених типовою освітньою програмою для навчання дітей, які виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації і здобувають освіту одночасно в закладах освіти країни перебування та України, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України.

Такі інтегровані курси мають ряд недоліків: обмежена кількість навчальних годин (наприклад, українська мова та література в звичайних навчальних планах – 6-7 годин, в окремих інтегрованих курсах – 3 години), що призводить до зниження рівня якості освіти; відсутність природничо-математичних дисциплін. Цією нормою не тільки безпідставно обмежуються права учнів на вибір індивідуальної освітньої траєкторії (стаття 14 Закону України «Про повну загальну середню освіту»), а й закладаються підвалини для неповернення українських випускників із закордону та їх відмови вступати до українських університетів, оскільки різниця змісту освітніх програм країни перебування та зміст пропонованих інтегрованих курсів не враховують особливостей формування банку завдань для НМТ, із-за чого майбутні випускники матимуть слабші позиції. 

Окрім того, не усі країни перебування українських дітей вимагають обов’язкового відвідування шкіл країни перебування, таким чином, дана норма штучно обмежить права українських дітей на здобуття повноцінної освіти.

У пунктах 7, 8, 9 вводиться нове явище: «зупинення діяльності закладу освіти», що не передбачено чинним законодавством та  порушує права органів місцевого самоврядування, як засновників закладів освіти щодо ухвалення рішення про їх ліквідацію чи реорганізацію і закріплені у статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту». 

Окрім того, пунктом 7 передбачається, що обласні, Київська міська військові адміністрації визначають один заклад освіти територіальної громади, що організовує здобуття загальної середньої освіти за дистанційною формою шляхом відкриття дистанційних класів, що є перевищенням їх повноважень визначених статтею 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». 

Наведені приклади грубих порушень норм чинного законодавства, що містяться у чинній редакції Порядку № 1112 та Змінах № 1276, закладають фундамент для соціальної напруги серед батьківської та вчительської громадськості, а також є підставою для масових судових оскаржень, з якими стикнуться органи місцевого самоврядування та директори закладів загальної середньої освіти. 

Необхідно переглянути з метою захисту освітян на прифронтових територіях та наданні права учням право вибору

21. Наказ МОН № 1093 від 02 серпня 2024 року «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання».

Необхідно значно переробити або скасувати.

22. Наказ МОН № 1072 від 30 липня 2024 року «Про затвердження концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти»

Необхідно значно переробити або скасувати.

23. Відсутність фінансування облаштування найпростіших укриттів в закладах освіти за рахунок коштів державного бюджету.

Постанова КМУ дозволяє, але кошти на цей вид (найпростіших укриттів) не виділяють.

24.Відсутність законодавчих підстав для проведення додаткових заліків для аспірантів 2022 та 2023 років вступу.

25. Відсутність законодавчих підстав у вирішенні питання послідовності здобуття освіти (оскарження в судах).

26. Дискусійні положення Типової освітньої програми для 10-12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням:

1. Перелік вибіркових освітніх компонентів, що фінансуються з державного бюджету (навчальні предмети, інтегровані курси, міжгалузеві інтегровані курси), а також відповідних програм, не є вичерпним, тому його не наведено в Типовій освітній програмі.

2.Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу групи) - 1260 годин на рік.

Гранично допустиме навантаження на здобувачів освіти - 1155 годин на рік.

3.Академічний ліцей визначає перелік навчальних предметів та/або інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, зокрема перелік предметів та/або інтегрованих курсів за обраним профілем, а також предмети / курси вибіркового освітнього компонента з урахуванням освітніх потреб здобувачів освіти, що відображає в навчальному плані освітньої програми академічного ліцею.

4.За вибором академічного ліцею оцінювання може здійснюватися за власного шкалою оцінювання результатів навчання здобувачів освіти або за системою оцінювання, визначеною законодавством.

У разі запровадження академічним ліцеєм власної шкали оцінювання результатів навчання здобувачів освіти ним мають бути визначені правила переведення цієї шкали до системи оцінювання, визначеної законодавством.

5.Учні, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, можуть здобувати профільну середню освіту відповідними мовами національних меншин, за винятком навчальних предметів / курсів, пов’язаних із вивченням української мови, української літератури, історії України, Захисту України, які вивчають державною мовою.

6.Здобувані освіти можуть змінювати профіль навчання в будь-який час упродовж 10 року навчання, але не пізніше ніж після завершення профільно-адаптаційного циклу.

7. Вибір форм (організації освітнього процесу) залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, Інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти

8.Відповідно до пункту 9.3 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання закладів загальної середньої освіти та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 у закладі освіти може бути введено 6-денний навчальний тиждень

9. Години навчального навантаження для розподілу між вибірковими освітніми компонентами (5-6-8 годин на тиждень в залежності від класу)

10. Години навчального навантаження для розподілу між обов’язковими освітніми компонентами (4-6-9-11 годин на тиждень залежно від класу)