Вчитель у Фінляндії порівняв підручники математики 1993 та 2023 років

Дітям більше не дають складних завдань 

Коли професор Тімо Тоссавайнен з Лулеського технологічного університету (Фінляндія)  порівняв підручники математики 1993 та 2023 років, він зробив тривожне відкриття: за 30 років кількість завдань подвоїлася, але їхня суть різко спростилася. Натомість з'явилися яскраві кольори, коміксові персонажі та ігрові елементи, що відвертають увагу від математичної логіки.

Що саме змінилося?

1. Кількість замість якості

У 1990-х на один урок пропонували 15-20 завдань, сьогодні — 35-40. Однак ця «різноманітність» часто розділена на рівні складності, і вчителі не очікують, що діти розв'яжуть усі завдання.

Я критично ставлюсь до цього, — зізнається професор.

— Не впевнений, що саме ті учні, які потребують найбільшої практики, її отримують.

2. Від складних обчислень — до простих ідей

У підручнику 1993 року першим завданням у розділі про множення було 24×475. Сьогодні починають з 3×6.

Необхідності вручну оперувати великими числами більше немає — у всіх є калькулятори в телефонах, — констатує Тоссавайнен.

Натомість дітей вчать ідеї, що стоять за математичними операціями.

3. Розваги замість концентрації

Сучасні підручники нагадують інтерактивні комікси: яскраві ілюстрації, жарти, ігрові моменти.

Це спроба утримати увагу учня за будь-яку ціну, — пояснює професор. — Але чи не відвертає це від суті математики?

Чому це важливо для України?

Наша Нова українська школа багато в чому наслідує фінську модель: акцент на розвиток м'яких навичок, індивідуальний підхід, зв'язок з реальним життям. Однак досвід Фінляндії показує: баланс між інтерактивністю та глибиною — найскладніше завдання.

Висновки, що варто взяти до уваги:

1. Різноманітність ≠ ефективність

Більше завдань не означає кращого розуміння. Іноді краще розв'язати одну складну задачу, ніж десяток простих.

2. Технології — інструмент, а не мета

Калькулятори та гаджети полегшують обчислення, але не повинні заміняти логічне мислення.

3. Мотивація vs. розваги

Яскраві оформлення мають допомагати засвоєнню матеріалу, а не ставати головною метою.

Фінський досвід свідчить: якщо ми хочемо виховати мисляче покоління, варто час від часу «скидати костюми» — залишати дітей наодинці з складним завданням, без підказок та розваг. Бо справжнє задоволення від математики приходить не від смішних коміксів, а від раптового усвідомлення: «Я зрозумів! Я зміг!»