Врахувати граблі ОТГ при формуванні ліцеїв

Автор: Сергій Дятленко, експерт з питань освіти в Центральний офіс реформ

Коли при формуванні територіальних громад відходили від створеної фахівцями Методики, то це знаходило виправдання через фінансову спроможність (наявність на той час золотої жилки), бажання місцевих еліт чи забаганки впливових земляків. З часом такі громади почали «просідати» за окремими напрямками, а пандемія та війна підсвітили проблеми, які ці громади вирішити вже не можуть.  

Візьмемо, до прикладу, освіту. 

Громада Б має 4 заклади загальної середньої освіти. Жоден!!! з них не має укриття, а відтак організація навчального процесу можлива виключно в дистанційній формі. Постають питання: 

- а чому ж для цієї громади не виділити кошти державної субвенції на укриття (область отримала на такі цілі цьогоріч великі обсяги, бо є наближеною до лінії бойових дій)? Так жодна школа не має більше 200 учнів (а це є умовою отримання субвенції). 

- а самим збудувати? Грошей немає навіть на проєктно-кошторисну документацію.

От і виходить, що вже 2,5 роки всі діти громади навчаються дистанційно, включно з теперішніми третьокласниками, які ще не бачили школи.

Інший випадок. Територія громади К розділена на дві частини іншою великою громадою. Укриття є в тільки в одній із шкіл, а відтак близько 150 учнів з іншої частини знову на дистанційці без шансів повернутися в школу.

До чого це я? Прямо тепер формується мережа профільних ліцеїв. Є багато бажань створити «свій» ліцей попри відсутність реальних умов для цього (насамперед мова йде про кількість учнів). Тож процес має бути двосторонній: з одного боку бажання і спроможність громади, з іншого – дотримання Методики від держави. 

І найважливіше: амбіції одних і інших мають згладжуватися в реальних діалогах за зрозумілими правилами. 

На помилках варто вчитися. Хоча б на своїх.