Викреслений чемпіон або як чиновницьке рішення зупинило юного математика України

Автор: Dmytro Nomirovskii

Попри війну, блекаути й холодні укриття, українські школярі продовжують робити неможливе. У 2025 році команда України виборола 1 золоту, 2 срібні та 3 бронзові медалі на міжнародній математичній олімпіаді. Це — не просто нагороди. Це — доказ того, що талант і праця перемагають навіть у найтемніші часи.

Але сьогодні на шляху до нових медалей у наших дітей з’явилася інша перешкода — чиновницька помилка.

Через елементарну помилку в обчисленнях талановита дитина може втратити шанс представляти Україну.

Йдеться про дії Національний центр «Мала академія наук України», який відповідає за організацію олімпіадного руху. Саме цей орган здійснює розрахунок регіональних рейтингів, що визначають кількість учасників від кожної області на фінальному (III) етапі Всеукраїнської олімпіади з математики. А це — ключовий етап до відборів до міжнародних змагань. Не потрапив сюди — не маєш жодного шансу потрапити на міжнародну олімпіаду.

Чинне Положення передбачає чітку формулу розрахунку. Звичайні дроби. Рівень 5–6 класу.

Факти такі.

Рейтинг команди міста Києва:

• 2024 рік — 48/17

• 2025 рік — 64/20

Загальний рейтинг: 48/17 + 64/20 = 512/85 = 6 + 2/85 ≈ 6,023…

Рейтинг команди Харківської області:

• 2024 рік — 55/17

• 2025 рік — 39/14

Загальний рейтинг: 55/17 + 39/14 = 1433/238 = 6 + 5/238 ≈ 6,021…

Математика говорить, що 2/85 > 5/238.

Отже, 6 + 2/85 > 6 + 5/238. Рейтинг міста Києва вищий. 

Різниця — у тисячних. Але саме вона за чинним Положенням визначає, що від Києва в олімпіаді має брати участь 18 учнів.

Що ж сталося на практиці?

У наказі №461 Національний центр «Мала академія наук України» рейтинги міста Києва та Харківської області округлив до 6,02 і визнав однаковими. Наслідок — зменшення команди Києва до 17 учасників.

Тобто через заокруглення дробів чиновники фактично вирішили долю конкретної дитини.

Спочатку це виглядало як технічна похибка — програмне округлення. Таке справді може трапитися. Але коли про помилку повідомили неофіційно, її не виправили. Коли журі Київської міської олімпіади — понад 50 фахівців, серед яких доктори й кандидати наук, заслужені вчителі України, автори підручників — звернулися офіційно, ситуація також не змінилася. Копію звернення було також надіслано до Міністерство освіти і науки України.

У фіналі розлогої відповіді зазначено: «підстав для перерахунку … немає».

Але ж помилки в документах НЦ МАНУ системні. Навіть якщо на хвилинку припустити (хоча це не відповідає чинному Положенню), що розрахунок рейтингів мав би здійснюватися із заокругленнями, то арифметичні помилки в документах все одно очевидні. Наприклад, у додатку 9 до наказу №461 офіційно вказано, що рейтинг Харківської області за 2024 рік — 3,24, за 2025 — 2,79. Здається, що їхня сума мала б бути — 6,03. Проте в документі зазначено 6,02. 

Це не інтерпретація. Це елементарна арифметика.

Тобто документ, який має офіційний нормативний статус, містить невідповідність не лише чинному Положенню, а й елементарним правилам додавання десяткових дробів. Саме цей наказ вже спустили в регіони і саме, спираючись на нього, на журі Київської олімпіади вже здійснюється тиск з вимогою викреслити одного учасника із заявки.

Ми роками говоримо про компетентнісний підхід, про практичну математику, про формування критичного мислення. Ми вимагаємо від дітей точності, чесності й відповідальності. Але чи готові продемонструвати це самі?

Йдеться не про амбіції регіонів. Йдеться про конкретну дитину, яка могла б стати наступним золотим медалістом України і у чесній боротьбі вже виборола право на змагання.

Помилки трапляються. Це нормально. Ненормально — відмовлятися їх виправляти.

Сьогодні питання просте: чи здатна система, яка вчить дітей математики, сама чесно порахувати дроби?

Попередній допис я завершив відкритим питанням: «Чи здатна система, яка вчить дітей математики, сама чесно порахувати дроби?» На жаль, події останніх днів зробили це питання риторичним. Система не просто не виправила арифметичну помилку, а пішла далі й всупереч всім законним процедурам тупо викреслила одного з найсильніших юних математиків країни.

І це зробив МАН України, структура, головна місія якої — розвивати й підтримувати обдарованих дітей.

Що ж відбулося процедурно?

Нагадаю коротко суть.

Кількість учасників III (фінального) етапу Всеукраїнської олімпіади визначається на підставі регіонального рейтингу. Через арифметичну неточність, якої припустився МАН, Київ отримав на одне місце менше. Але формування складу команди — це окрема, чітко регламентована процедура. Спільне засідання журі та оргкомітету II етапу сформувало заявку з конкретними прізвищами. Саме ця заявка є легітимною підставою для участі дітей у фінальному етапі.

Так от. Журі і оргкомітет Київської міської олімпіади на спільному засіданні проголосувало за список із 18 учнів. Ми НЕ голосували за список із 17 дітей. Проте в документах, затверджених НЦ «Мала академія наук України», від Києва фігурує 17 прізвищ. Тобто один учень на якомусь етапі був тупо вилучений із проголосованої заявки.

А це вже не арифметика. Це питання повноважень і дотримання нормативних вимог. І можливо навіть фальсифікації документів.

Кого саме позбавили права участі?

Йдеться про Кириченка Михайла. Минулого року на Всеукраїнській олімпіади з математики Михайло здобув АБСОЛЮТНЕ ПЕРШЕ місце у своїй паралелі — найвищий результат в Україні серед усіх однолітків. Тобто з переліку учасників фіналу викреслили одного з найсильніших юних математиків країни.

Що маємо на сьогодні?

Одна дрібна помилка, яку можна і треба було вчасно виправити, починає перетворюватися в реальну проблему:

- розрахунки рейтингу містять невідповідності чинному Положенню;

- в офіційних наказах зафіксовані арифметичні неточності в додаванні дробів;

- НЦ МАНУ затвердило склад команди Києва, що НЕ відповідає проголосованому рішенню журі та оргкомітету.

Здається, маємо питання, що вже виходить за межі внутрішньої дискусії між педагогами про те, як додавати і заокруглювати дроби.

Реакція і відповідь потрібна не лише від НЦ «Мала академія наук України», а й від Міністерство освіти і науки України як органу управління, а також від Освітній омбудсмен України, чия функція — захист прав учасників освітнього процесу.

Бо якщо система, покликана підтримувати обдарованих учнів, своїми рішеннями позбавляє їх цієї можливості, то це потребує вже не формальних відписок, а чіткої правової оцінки й відкритого публічного пояснення.