Захист дітей в інтернеті замість тотальної заборони соцмереж: досліджуємо досвід Бразилії

Автор: Юлія Гришина, членкиня освітнього комітету Верховної Ради

Продовжую серію дописів про міжнародні підходи до цифрової безпеки дітей, які ми вивчаємо для створення дієвих українських законодавчих рішень.

У вересні 2025 року Парламент Бразилії ухвалив закон № 15.211 (ECA Digital), який набув чинності у березні 2026 року та яким обрав принципово інший шлях, ніж австралійська модель. Головне завдання цієї моделі — змусити технологічні платформи створити безпечне середовище за замовчуванням

Що передбачає бразильська модель?

До 16 років реєстрація в соцмережах дозволена лише за згоди батьків з обов'язковим прив'язуванням до їхнього акаунта.

Формальне введення дати народження скасовано на користь обов'язкової технічної верифікації реального віку.

Заборонено алгоритми, що штучно утримують увагу: автозапуск відео, нескінченну стрічку новин та нав'язливі нічні сповіщення.

Для акаунтів неповнолітніх повністю заборонено комерційне профілювання, таргетовану рекламу та відстеження геолокації.

За порушення вимог техгігантам загрожують штрафи до 50 млн реалів (близько $10 млн) або призупинення роботи сервісу.

За дотриманням правил наглядає Національний орган із захисту даних Бразилії (ANPD), і норми вже проходять перевірку реальністю.

Свіжий кейс дієвості закону: у країні призупинили функцію прямих трансляцій у Discord після резонансного інциденту зі схилянням 13-річної дівчини до самоушкодження в прямому ефірі. Держава довела готовність швидко й жорстко блокувати небезпечні інструменти платформ заради захисту дітей.

Сьогодні світові експерти часто порівнюють бразильський досвід із більш гучним австралійським прецедентом і здебільшого саме на користь Бразилії. Звісно, з моменту набрання чинності законом у Бразилії минуло замало часу для оцінки його довгострокової ефективності. Проте мені особисто відгукується підхід, який ставить в основу захист прав і ментального здоров'я дитини.

Для України, де до загальних загроз додаються критичні виклики воєнного часу, аналіз такого досвіду вкрай важливий для створення дієвого законодавчого механізму.

Публікацію підготовлено на основі порівняльного аналізу законодавства Дослідницької служби Верховної Ради України