Зарплати вчителів зросли у більшості громад – результати моніторингу комітету Ради

Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій провів моніторинг заробітних плат українських учителів за січень-лютий 2026 року.

Його результати засвідчили, що завдяки збільшенню надбавки за престижність у 91,9% громад заробітна плата вчителів зросла на понад 30%, повідомив голова комітету Сергій Бабак.

Аналіз охопив 1 463 територіальні громади. У порівнянні з показниками 2025 року, динаміка виплат надбавки за престижність є такою:

• 593 громади (40,5%) змогли збільшити розмір виплат;

• понад половина громад (752 або 51,4%) зберегли надбавку на тому ж рівні;

• скорочення виплат зафіксовано у 106 громадах (7,3%);

• лише у 12 громадах (0,8%) надбавка не нараховувалася (йдеться про прифронтові чи окуповані громади).

"Це означає, що в 91,9% громад реальна заробітна плата зросла на 30% і більше (за рахунок збільшення доплати за престижність), а в 7,3% громад реальна зарплата зросла менше, ніж на 30%", – зазначив очільник комітету ВР.

За його словами, розмір доплати за престижність різниться, зокрема:

• максимальну доплату у 30% забезпечують 206 громад (14,1%);

• 25-30% доплатили 109 громад (7,5%);

• 20-25% – 433 громади (29,6%);

• 15-20% – 251 громада (17,2%);

• 10-15% – 282 громади (19,3%);

• 5-10% – 84 громади (5,7%);

• 5% (мінімальний рівень) – 86 громад (5,9%).

Чи зафіксовано зниження надбавки за престижність?

Так, зменшення надбавки зафіксували у 106 громадах. Вони обґрунтовують свою позицію по-різному, проте ключовою причиною залишається брак ресурсів.

На думку Сергія Бабака, нестача коштів зумовлена структурними проблемами: утриманням неоптимізованої освітньої мережі та великою кількістю малокомплектних шкіл. Наявність класів із низькою наповнюваністю робить витрати на кожного учня надто високими, що призводить до неефективного розподілу бюджету.

"Адже МОН закладає у формулу 25% надбавки за престижність і відповідне фінансування надходить у громади, тож якщо вона має оптимізовану і ефективну мережу закладів освіти, то має можливість виплачувати надбавку в максимальному розмірі. І навіть має залишки на забезпечення додаткових освітніх потреб своєї громади. Відповідно, якщо оптимізації процесів немає, то і на надбавку грошей немає, і залишки не зʼявляються", – пояснив голова комітету.

Зі 106 громад, які зменшили надбавку за престижність, дев'ять мали об'єктивну фінансову здатність платити більше. Маючи на рахунках залишки від 800 тисяч до 1,8 мільйона гривень, ці громади вирішили не підвищувати виплат.

Зокрема, п'ять громад потенційно могли б забезпечити вчителям максимальні 30% надбавки, а ще чотири – підняти її на рівень від 4,7% до 16,4%.

Йдеться про:

• Черкаську та Межівську селищні, а також Синельниківську міську територіальні громади Дніпропетровської області;

• Богуславську міську територіальну громаду Київської області;

• Лубенську міську територіальну громаду Полтавської області;

• Вирівську та Березівську сільські та Сарненську міську територіальну громаду Рівненської області;

• Христинівську міську територіальну громаду Черкаської області.

"І якщо по Межівській сільській громаді ще можливе пояснення, адже територіально вона максимально наближена до зони бойових дій, то щодо інших є питання. Як бачимо, у цих громадах йдеться не стільки про фінансові обмеження, скільки про різні управлінські підходи до розподілу наявного ресурсу.

Частина громад аргументує такі рішення необхідністю резервування коштів на виплату відпускних, матеріальної допомоги на оздоровлення, покриття майбутніх зобов'язань або очікуваних змін у мережі закладів освіти", – написав Сергій Бабак.

Нерівномірний розподіл надбавок призводить до того, що в одних громадах вони реально стимулюють педагогів, а в інших – через мінімальні або скорочені виплати – втрачають свій сенс.

"Саме тому питання реформи та напрацювання нової системи оплати праці – важливе. Воно потребує системного врегулювання, яке забезпечить більш збалансований і передбачуваний підхід до формування заробітної плати педагогічних працівників по всій країні", – підсумував голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.