Готуємось до викладання навчальних предметів у 7-х класах НУШ
Аби допомогти вчителям інформатики розібратися з вимогами до результатів навчання учнів 7-х класів НУШ, які розпочнуть базовий цикл навчання у наступному навчальному році, ми підготували вибірковий огляд Держстандарту.
Типовим навчальним планом визначено річний діапазон кількості годин для вивчення кожної освітньої галузі. У 7-х класах закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для реалізації інформатичної освітньої галузі встановлено обсяг у межах:
• мінімального показника, який становить 35 годин;
• максимального – 70 годин;
• рекомендованого –70 годин.
Діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі становить від 1 до 2 годин (рекомендовано – 2 години).
У Державному стандарті обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 9 ІФО 1.2.1-2:
• перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (9 клас);
• скорочений буквений запис означає освітню галузь (ІФО – інформатична освітня галузь).
Цифри після буквеного запису означають номер:
• групи споріднених результатів навчання (1);
• загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
• конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
• орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).
Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів базового циклу в інформатичній освітній галузі очікується по завершенню 9 класу.
Інформатична освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:
1. Пошук, подання, перетворення, аналіз, узагальнення та систематизація даних, критичне оцінювання інформації для розв’язання життєвих проблем.
У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:
1.1. Дослідження та оцінка впливу інформаційних технологій на своє життя, навколишній світ і розвиток.
Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють розпізнавати та формулювати задачі з різних предметних галузей і життєвих ситуацій з використанням засобів інформаційних технологій, оцінювати їх роль для розвитку науки і суспільства та визначати доцільність використання цифрових пристроїв для розв’язання проблем і власного розвитку.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• знання широкого спектру професій і галузей, зокрема міждисциплінарних, у яких використовуються цифрові технології;
• наведення прикладів використання базових понять інформатики в різних предметних галузях, у житті громади, суспільства;
• генерування ідей та пояснення їх цінності, експериментування з різними технологіями, розгляд альтернативних рішень за допомогою доступних цифрових ресурсів у різних предметних галузях для навчання і дозвілля;
• оцінювання власного досвіду інформаційної взаємодії, самовираження через цифрові технології, впливу власної цифрової діяльності на інших осіб;
• аргументація вибору доцільних цифрових пристроїв та/чи інформаційних технологій для розв’язання задач різних галузей;
• опис того, як інформаційні технології сприяють чи перешкоджають новим формам досвіду, самовираженню, спілкуванню і співпраці;
• опис наслідків масштабного збирання та аналізу персональних даних засобами цифрових технологій;
• висловлення та аргументація власної думки щодо поширення цифрових інновацій і впливу інформаційних технологій на власний розвиток, розвиток науки і суспільства;
• обговорення історичних змін інформаційних технологій та їхнього впливу на освіту, виробництво, суспільство, культуру з плином часу.
1.2. Пошук, збирання, зберігання, представлення, перетворення, структурування, аналіз та узагальнення даних різних типів.
Держстандартом передбачено, що під час базового циклу навчання учні навчаться пояснювати інформаційні процеси, які виконуються під час розв’язання задачі, оцінювати доцільність і надійність даних різних типів і джерел їх отримання, застосовувати різні стратегії пошуку, збору, передавання і зберігання інформації. Також школярі зможуть пояснювати сутність кодування і виконувати його відповідно до окреслених правил та обґрунтовано обирати спосіб візуального представлення даних і систем реального та віртуального світу.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• розпізнавання інформаційних процесів у навчальних чи життєвих задачах, пояснення їх сутності;
• побудова схеми послідовності виконання процесів і взаємодій в інформаційній системі;
• добір ресурсів і технологій для здійснення інформаційних процесів;
• розпізнавання належності даних до певного типу на підставі спільних властивостей і методів опрацювання;
• застосування ключових слів і простих стратегій пошуку, зокрема розширеного, для пошуку відповідної інформації;
• пропонування джерел отримання додаткової інформації для розв’язання життєвої/ навчальної проблеми;
• зберігання попередніх результатів пошуку з використанням гіперпосилань чи закладок на сайті;
• створення анотованих списків інформаційних джерел;
• застосування базових прийомів збирання наборів даних різних обсягів і типів;
• пояснення сутності методу кодування;
• виконання кодування даних різних типів згідно з окресленими правилами;
• пояснення принципів представлення та опрацювання даних різних типів (числа, текст, звуки, зображення) у двійковому та інших видах кодування;
• обґрунтований вибір формату даних для збереження об’єктів різних типів, враховуючи можливість втрати даних;
• візуальне представлення даних, обґрунтування вибраного способу та реалізація його за допомогою цифрових технологій для систем реального та віртуального світу;
• складання повідомлення на основі візуального представлення даних.
1.3. Побудова інформаційних моделей об’єктів, явищ і процесів.
До конкретних результатів навчання учнів відноситься вміння будувати і використовувати інформаційні моделі об’єктів, явищ і процесів для розв’язання проблем реального та віртуального світів, визначати ризики і прогнозувати наслідки можливих рішень, прийнятих на основі інформаційних моделей.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• визначення проблем, які можна розв’язати за допомогою моделювання і симуляції;
• формулювання гіпотез щодо розв’язання проблеми з використанням інформаційних технологій;
• створення та розгляд наборів даних для перевірки, підтвердження чи спростування твердження/гіпотези;
• визначення об’єктів, їх властивостей, значень властивостей у заданій предметній галузі та зв’язків між ними;
• побудова, тестування, зміна інформаційної моделі для підтвердження/ спростування гіпотези, дослідження систем реального світу;
• пояснення обмеженості моделей порівняно з реальними об’єктами чи системами;
• розрізнення залежних і незалежних подій, що змінюють стан інформаційної моделі;
• визначення причинно-наслідкових зв’язків у готовій моделі, а також способів їх підтвердження;
• прогнозування результатів/ризиків зміни стану моделі внаслідок зміни значень властивостей і формулювання висновків, наскільки отримані результати експерименту з моделлю відповідають гіпотезі/прогнозу;
• пропонування варіантів розв’язання проблем реального і віртуального світу на основі комп’ютерного моделювання.
1.4. Критична оцінка інформації, отриманої з різних джерел.
Передбачається, що під час базового циклу навчання учні навчаться аргументувати та обстоювати власну позицію з використанням різноманітних ресурсів, порівнювати альтернативні погляди з кількох інформаційних джерел, аргументовано доводити/спростовувати автентичність медіа, а також оцінювати роль і розпізнавати техніку маніпуляцій і пропаганди в медіатекстах.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• використання запропонованих та самостійний пошук додаткових ресурсів для перевірки сумнівної інформації;
• користування наданими і пропонування своїх критеріїв для оцінювання надійності інформаційних джерел;
• розпізнавання сильних і слабких аргументів щодо оцінювання джерел і даних в альтернативних поглядах;
• використання фактів і неявних доказів під час формування власних висновків на основі аналізу медіатекстів;
• підтвердження/спростування фактів редагування фото, зображень, аудіо, відео тощо за допомогою цифрових інструментів і технологій;
• опис впливу та ризиків використання ненадійної чи спотвореної інформації на прийняття рішень чи емоційний стан адресатів;
• знання кількох маніпулятивних прийомів і поширених технік пропаганди, здійснюваних засобами цифрових технологій;
• розрізнення маніпулятивних технік і пропаганди в медіатекстах та інформаційних повідомленнях;
• розпізнавання хибних та упереджених тверджень в інформаційних повідомленнях.
2. Створення інформаційних продуктів і програм для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження (індивідуально і у співпраці) за допомогою цифрових пристроїв і без них
У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:
2.1. Розробка та реалізація алгоритмів.
Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися розробляти алгоритми з вкладеними структурами і даними різних типів та аргументувати їхню ефективність для опрацювання наборів та структур даних.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• формулювання та виконання основних етапів алгоритмічного розв’язування задачі;
• пояснення операцій з даними різних типів, зокрема логічними та рядковими, і використання їх в алгоритмах;
• створення алгоритмів із вкладеними структурами та ітеративними обчисленнями, аргументація їх вибору;
• пояснення основних алгоритмів пошуку і сортування;
• прогнозування впливу зміни алгоритму, наборів вхідних даних на результат роботи алгоритму;
• добір наборів даних для перевірки правильності роботи алгоритму;
• порівняння альтернативних алгоритмів розв’язання однієї задачі за різними ознаками.
2.2. Створення та налагодження програмних проєктів.
Передбачається, що школярі навчаться налагоджувати роботу проєкту на підставі аналізу результатів його виконання і відгуків користувачів, усувати помилки та використовувати їх як можливість для вдосконалення проєкту чи власного розвитку.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• розробка програм, що містять команди з вкладеними структурами і даними різних типів (індивідуально і в групі);
• розробка та реалізація програмних проєктів, які обробляють події;
• використання відповідних інструментів для самостійного налагодження програми;
• використання ітеративного підходу до розробки програмного продукту (визначення проблеми, генерування ідей, розробка, тестування і покращення рішення) для розв’язання задач;
• створення, вдосконалення чи зміна вже створених програм для додавання нових можливостей, використання різних форм взаємодії з користувачем з урахуванням ризиків;
• створення наборів тестових даних та оцінювання результату з погляду відповідності поставленій задачі;
• розрізнення синтаксичних, логічних помилок і помилок часу виконання, пропонування способів їх виправлення;
• сприяння отриманню та використанню відгуків користувачів для розробки і покращення програми;
• виявлення наполегливості, адаптивності, ініціативності, відкритості до творчого експериментування під час розробки програмних проектів.
2.3. Розроблення модульних проєктів.
Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють пояснювати цінність декомпозиції і модульної технології для розв’язання комплексних проблем, створювати складені програми, узгоджуючи взаємодію їх функціональних частин, та розуміти переваги використання функцій як абстрактного розв’язання задач певного типу.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• планування діяльності проєктної групи для створення модульного проєкту;
• виділення в комплексних проблемах простих складових частин і визначення їх взаємодії;
• розробка рішення для окремих частин проєкту у вигляді процедур чи функцій;
• використання в проєкті бібліотеки чи інших раніше створених програмних модулей, зокрема для розв’язання нових чи подібних задач.
2.4. Створення та опрацювання інформаційних продуктів із використанням даних різних типів.
Конкретними результатами навчання є вміння учнів експериментувати з ідеями та ресурсами, рішеннями і технологіями під час створення інформаційних продуктів, аналізувати можливості програмних засобів та обґрунтовувати їх вибір, створювати інформаційні продукти та інтегрувати їх компоненти, працюючи індивідуально або у співпраці з іншими.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• вибір і комбінування рядів текстів, зображень, звуків, анімацій, відео тощо для проєктування, розробки, публікації та представлення інформаційних продуктів і виконання творчих і навчальних проєктів;
• аналіз можливостей програмних засобів для створення інформаційних продуктів для опрацювання стандартних типів даних за власними критеріями, самостійне вивчення нових;
• аргументований вибір і використання програмних засобів і технологій для створення і удосконалення інформаційних продуктів;
• створення інформаційних продуктів в різних режимах (он-лайн, оф-лайн), опрацювання та зберігання їх у різних форматах;
• створення текстових документів з різними типами об’єктів, оформлення багатосторінкових документів, використання стильового оформлення, автоматизованих засобів і різних способів введення даних;
• аргументований вибір і застосування засобів для побудови малюнків різних типів у різних графічних редакторах;
• використання програмного забезпечення для опрацювання числових даних, візуалізації результатів з використанням математичних, статистичних, фінансових, логічних функцій;
• аналіз числових даних, представлених у вигляді таблиць і діаграм;
• створення аудіо- і відеопродуктів, розгалужених мультимедійних презентацій з налагодженням їх демонстрації;
• використання гіпертекстових документів і створення гіпертекстових посилань в документах різних типів;
• пояснення особливостей нелінійного тексту;
• інтеграція використання засобів опрацювання електронних документів різних типів;
• визначення відповідності змісту і вигляду інформаційного продукту цільовій аудиторії, збір відгуків користувачів для вдосконалення продукту;
• пропонування власних критеріїв оформлення і якості інформаційних продуктів.
2.5. Співпраця в команді для створення інформаційного продукту.
Держстандартом передбачено, що учні знатимуть цифрові інструменти і технології для підтримки процесів співпраці та представлення роботи групи, навчаться проєктувати та розробляти програмний продукт, використовувати ефективні засоби цифрової комунікації, співпрацювати з іншими, розуміти і враховути погляди та емоційний стан інших учасників групи, а також виявляти ініціативність та конструктивно обговорювати результати і перебіг командної роботи на основі критеріїв співробітництва.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• складання плану роботи створення інформаційного продукту, визначення кроків і ролей учасників, враховуючи якості та здібності, необхідні для виконання різних задач;
• розробка правил роботи групи та їх дотримання;
• пропонування різних цифрових інструментів і технологій для організації групової роботи над спільним інформаційним продуктом;
• аргументований вибір цифрових інструментів і технологій для представлення та обговорення результатів групової діяльності;
• пояснення впливу особистісних характеристик на взаємодію учасників групи;
• пояснення впливу емоцій на роботу команди, знання і використання способів керування емоціями;
• виявлення ініціативи щодо розв’язання проблем і конфліктів, які впливають на роботу групи, зважаючи на думки і почуття інших осіб;
• відповідальність за виконання простих завдань у груповій діяльності із створення інформаційного продукту;
• розрізнення конструктивного та деструктивного зворотного зв’язку;
• формулювання критеріїв співробітництва у груповій діяльності;
• оцінювання групової роботи, наведення аргументів і переконання інших осіб, спираючись на критерії співробітництва.
3. Усвідомлене використання інформаційних і комунікаційних технологій та цифрових пристроїв для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творця та/або споживача
У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:
3.1. Використання широкого спектру цифрових пристроїв.
До конкретних результатів навчання учнів відноситься самостійне дослідження можливостей різних цифрових пристроїв для оптимального використання їх у власній інформаційній діяльності та опис процесу опрацювання даних в інформаційних системах.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• зацікавленість новими цифровими пристроями, їх можливостями і функціями та дослідження їх;
• обґрунтований вибір апаратного чи програмного способу розв’язання задачі;
• розробка та застосування критеріїв для оцінювання і вибору комп’ютерної системи та/або її компонентів для заданої задачі;
• пояснення функціонального призначення, основних характеристик та взаємозв’язку складових інформаційних систем, зокрема роботизованих, і мереж.
3.2. Організація власного інформаційного середовища.
Передбачається, що у ході базового циклу навчання учні навчаться створювати та самостійно обслуговувати власні інформаційні середовища різного призначення, пропонувати та застосовувати стратегії виявлення джерел типової апаратної та/чи програмної проблеми, усувати типові несправності за інструкцією.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• визначення власних інформаційних потреб, збір і використання зворотного зв’язку для визначення інформаційних потреб інших осіб;
• розрізнення інформаційних середовищ різного призначення;
• вибір, поєднання та налаштування програмних і технічних засобів відповідно до потреб, характеристик/ параметрів задачі і наявних обмежень;
• використання створеного цифрового середовища для підтримки особистої продуктивності, усунення прогалин у навичках, пошуку розв’язання проблем, вдосконалення інформаційного середовища, самостійного навчання та задоволення власних інтересів;
• використання стандартних засобів діагностики для виявлення джерела апаратної та/чи програмної проблеми цифрового середовища.
3.3. Використання комунікаційних технологій та мережі для власного розвитку, спілкування і співпраці.
Конкретним результатом навчання учнів є налаштування онлайн- сервісів та онлайн-ресурсів для індивідуальної або групової діяльності і комунікації.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• пояснення будови простої локальної (домашньої, персональної) мережі;
• опис ключових процесів, які лежать в основі онлайн-сервісів;
• створення онлайн-документів для спільного використання;
• розрізнення рівнів доступу до мережних документів, застосовуючи їх до документів різних типів;
• аргументований вибір доречного онлайн-сервісу для цифрової комунікації та співпраці з урахуванням мети і аудиторії спілкування;
• налаштування облікового запису онлайн-сервісу (зокрема електронної скриньки);
• зберігання та синхронізація резервних копій файлів на зовнішніх носіях чи у хмарних сервісах.
4. Усвідомлення результатів використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього середовища і сталого розвитку суспільства, дотримання етичних і правових норм інформаційної взаємодії
У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:
4.1. Обґрунтування впливу технологій на навколишнє середовище і власний добробут, захист себе і свого інформаційного простору.
Конкретними результатами навчання учнів є вміння обґрунтовувати негативний вплив інформаційного «сміття», дезінформації та емоційного перевантаження на власний добробут, дотримуватись принципів кібербезпеки, самостійно застососвувати процедури організації інформаційної безпеки, а також формувати позитивну цифрову репутацію та прогнозувати наслідки власних дій.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• наведення прикладів переваг і небезпек використання цифрових технологій для навколишнього середовища і добробуту в нових ситуаціях;
• пояснення способів зменшення ризиків і загроз фізичному, психічному і соціальному здоров’ю через користування цифровими пристроями та Інтернетом;
• не споживання і не поширення інформаційного «сміття» цифрового і нецифрового формату;
• обговорення впливу поширюваного цифрового контенту, контактів і поведінки в онлайн-спілкуванні;
• висловлювання власних припущень щодо реальних та ймовірних інформаційних загроз, вразливості цифрових пристроїв і сервісів;
• пояснення стандартних принципів інформаційної безпеки і застосування способів захисту особистих даних і конфіденційності у цифрових середовищах;
• налаштування цифрових сервісів для створення власного віртуального образу;
• врахування та знання ризиків і можливостей створення різних віртуальних образів (своїх та інших осіб).
4.2. Усвідомлене дотримання норм соціальної, міжкультурної і міжособистісної взаємодії.
Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися продуктивно взаємодіяти з іншими особами, спілкуватись за допомогою різних цифрових засобів, враховуючи власні потреби і потреби інших осіб, пояснювати ймовірні перешкоди та обмеження щодо універсального доступу до інформаційних продуктів і пропонувати способи доступності.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• ведення впевненої та аргументованої предметної дискусії, дотримуючись етики спілкування і взаємодії в реальному та віртуальному просторі;
• вирізнення мови ворожнечі, висловлювань, які принижують чи дискредитують людину або групу осіб;
• демонстрація відповідальної поведінки, застосування декількох способів захисту себе та інших осіб від порушень прав людини з використанням інформаційних та комунікаційних технологій;
• пояснення, які перешкоди та обмеження доступу до інформаційних ресурсів можна зменшити за допомогою цифрових технологій;
• наведення прикладів цифрових технологій, створених для користувачів з особливими потребами, зокрема осіб з інвалідністю;
• внесення змін до інтерфейсу і змісту інформаційних продуктів з метою покращення інклюзивності та доступності;
• адаптація стратегій комунікації під конкретну аудиторію, враховуючи культурну різноманітність і протиріччя поколінь у цифрових середовищах.
4.3. Усвідомлене дотримання норм правової взаємодії.
Конкретними результатами навчання учнів визначено вміння пояснювати співвідношення між правилами, потребами і правом та законами в галузі цифрових технологій, дотримуватись у власній інформаційній діяльності законів щодо захисту людської гідності і прав людини, захисту даних, інтелектуальної і приватної власності і нести відповідальність за їх порушення.
Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:
• пояснення причин та історії виникнення правових відносин у галузі цифрових технологій;
• наведення прикладів норм правової взаємодії і відповідальності за порушення законів і правових норм у галузі цифрових технологій;
• наведення прикладів наслідків порушення прав інтелектуальної власності;
• розрізнення різновидів і серйозності порушень правил цитування;
• аргументований вибір ліцензії для створених інформаційних продуктів;
• розпізнавання інформаційних продуктів із вільним і закритим кодом;
• розуміння ліцензійних (правових та етичних) обмежень на використання та редагування власних і чужих інформаційних продуктів.
Коментарі
Додати коментар