Як організувати контроль і долати освітні втрати наприкінці року

Сьогодні “освітні втрати” — це не просто термін із методичних рекомендацій, а щоденний біль українського вчителя, управлінця та батьків. Кожна повітряна тривога, вимкнення світла чи вимушена дистанційка залишають прогалини в знаннях дітей, які неможливо ігнорувати.

Наприкінці навчального року перед шкільною спільнотою постає надважке завдання: як об’єктивно виміряти ці втрати і допомогти дітям їх компенсувати? Як разом перетворити моніторинг на реальний інструмент допомоги кожній дитині?

У попередній публікації цього циклу ми говорили про те, які дії має виконати адміністрація школи для організованого завершення навчального року.

Продовжуючи цю тему, обговоримо:

✔ Як правильно коригувати освітні програми.

✔ Чи варто вчитися у червні?

✔ Як “ущільнити” програму без втрати якості?

✔ Як знайти баланс між державним стандартом і безпекою.

Про всі ці важливі питання ми говоримо з заступницею начальника - начальницею відділу оцінювання закладів освіти управління інституційного аудиту Державної служби якості освіти України Оленою Святенко

Моніторинг як інструмент розвитку

— Пані Олено, часто вчителі, батьки і діти сприймають моніторинг як “велику контрольну роботу”. Як організувати його так, щоб це був не “вирок”, а інструмент розвитку? Що саме ми маємо моніторити?

– Якщо ми хочемо діяти фахово, наш головний дороговказ — частина 4 статті 38 Закону “Про повну загальну середню освіту”. Там чітко прописано, що саме керівник (а отже, і його команда заступників) зобов’язаний контролювати.

На фінішній прямій року заступник має тримати у фокусі три ключові вектори:

✔ Державний стандарт: здійснення контролю за досягненням результатів навчання. Ми порівнюємо реальні знання дітей із тим, що вимагає стандарт.

✔ Виконання освітньої програми: контроль за тим, як педагоги та учні реалізували навчальний план. Чи всі теми опрацьовані? Чи не залишилося “білих плям” через тривоги?

✔ Індивідуальна траєкторія: моніторинг того, як виконувалася індивідуальна програма розвитку учня. Це не просто формальність, а перевірка того, чи отримала дитина необхідну підтримку.

Якість освітніх результатів напряму залежить від умов, у яких ці результати здобуваються. Саме тому, завершуючи аналіз змісту освіти, ми маємо окремо розглянути інструментарій контролю за найбільш викличною на сьогодні формою навчання — дистанційною.

Як контролювати дистанційне навчання

Окреме питання — дистанційний формат. Тут контроль часто викликає супротив педагогів. Як закон регулює це питання?

Тут варто зазирнути в Положення про дистанційне навчання. Є важливий нюанс: якщо заклад забезпечує дистанційне навчання як окрему форму (дистанційні школи), то механізми контролю мають бути обов’язково прописані у вашій Внутрішній системі забезпечення якості освіти (ВСЗЯО). Контроль здійснює директор, але спосіб організації цього контролю має схвалити педагогічна рада.

Керівник має спочатку сам продумати: що він буде контролювати, як і в який спосіб. Потім він доносить це до педагогічної громадськості на засіданні педради. Це робить процес прозорим, знімає зайву напругу в колективі і відповідає вимогам законодавства.

Формат навчання: очне чи дистанційне?

— Пані Олено, а як бути, якщо формат змінювався? Наприклад, почали очно, а через безпекову ситуацію чи холод перейшли на дистанційку. Чи треба щоразу переписувати внутрішню систему забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) на 5 років наперед?

– Ні, не потрібно. Якщо ви переходите на навчання з використанням дистанційних технологій через надзвичайні обставини — це не стає окремою “дистанційною формою”. Це лише тимчасовий режим роботи. Ви можете змінити структуру року чи спосіб викладання рішенням педради, повернутися до очного навчання, коли обставини дозволять, або залишитися на змішаному форматі. Головне — щоб ці зміни були зафіксовані протокольно, введені в дію наказом керівника та доведені до батьків.

Як виявити освітні втрати?

Освітні втрати — це тема, яка сьогодні найбільше турбує і батьків, і вчителів. Однак для заступника директора це насамперед питання управлінського алгоритму. Чи потрібно писати “план заради плану”, чи варто зосередитися на конкретних дітях?

— Пані Олено, зараз багато говорять про освітні втрати. Чи має заступник наприкінці року створювати окремий план їх подолання на літо чи на наступний вересень? Як визначити, чи треба закладу працювати в червні?

– Керівник не може в травні просто вийти й сказати: “А давайте ми ще в червні будемо вчитися”. Структура навчального року приймається на початку року, і з нею мають бути ознайомлені батьки. Вони планують час дитини, літній відпочинок та оздоровлення.

Однак, під час воєнного стану гнучкість — це необхідність. Стаття 10 Закону “Про повну загальну середню освіту”, яка вимагала тривалість навчального року рівно 175 навчальних днів, зараз не діє.

Алгоритм прийняття рішення:

1. Якщо впродовж року були тривалі канікули чи перерви, і є потреба продовжити навчання в червні, це рішення має пройти через засідання педагогічної ради.

2. Після рішення педради видається наказ керівника.

3. Про зміни обов’язково і заздалегідь повідомляють батьків – і чим раніше, тим краще для всіх”.

Кому потрібен червень?

— А як зрозуміти, чи дійсно дітям потрібні ці додаткові тижні?

– Для того, щоб сказати, потрібно це чи ні, ми маємо провести діагностичні роботи. Можливо, не всім дітям це необхідно. Може, є дитина, яка через хворобу, реабілітацію або перебування за кордоном просто не засвоїла певні теми.

На основі результатів діагностики заступник може побудувати гнучку систему підтримки:

✔ Для вчителів: це залишається робочим часом (вони зазвичай не йдуть у відпустки з 1 червня).

✔ Для учнів: організовуються індивідуальні або групові консультації за окремим графіком на початку червня.

Рішення для тих, хто за кордоном

Окремий виклик — учні, які поєднують навчання в іноземних школах та Україні, або ті, хто перебуває на індивідуальній формі (екстернат, сімейне (домашнє) навчання).

Олена Святенко: “Якщо дитина з певних причин неатестована на кінець року, не обов’язково “дотискати” її в травні. Рішенням педагогічної ради річне оцінювання може бути перенесено на серпень, до початку нового навчального року.

Це стратегічне рішення дозволяє:

1. Дати дитині час на підготовку влітку.

2. Провести додаткові консультації в серпні.

3. Спокійно виставити річну оцінку перед 1 вересня.

Що має зробити заступник:

✔ Організувати діагностику: спільно з вчителями визначити реальний стан знань у травні.

✔ Сформувати групи: не залучати всіх учнів, а лише тих, хто потребує допомоги.

✔ Скласти графік консультацій: на червень (для подолання локальних прогалин) або на серпень (для підготовки до відтермінованого оцінювання).

✔ Протоколювати: провести всі рішення (щодо перенесення оцінювання) через педраду; щодо графіків, консультацій – їх має затвердити керівник

Порада від експертки:

Головне — не створювати паперові плани “на поличку”.

Орієнтуйтеся на результати діагностики. Якщо дитина знає матеріал — дайте їй відпочити. Якщо ні — запропонуйте інструмент допомоги, а не просто додаткові години за партами”.

Невиконання навчальної програми — це нічний жах для заступника директора, особливо під час перевірок. Проте в сьогоднішніх реаліях, коли тривоги та відключення світла, холод є частиною буднів, це стає робочим викликом.

Що робити, якщо програма “зависла”: алгоритм дій заступника

— Пані Олено, чи зустрічалися ви з випадками, коли вчитель на кінець року не встигає виконати програму? Що з цим робити і як реагувати заступнику?

– Зазвичай, щоб такого не було, директор і заступник мають реагувати вчасно. Якщо в закладі були продовжені канікули або вчитель хворів і не було повноцінної заміни саме з цього предмета — це має бути під контролем адміністрації. Ми не просто констатуємо факт у червні, ми діємо впродовж семестру.

Якщо ж ситуація вже сталася, головний інструмент порятунку — це внесення змін до календарно-тематичного планування.

Як “ущільнити” програму без втрати якості?

Заступник разом із вчителем мають сісти за стіл, відкрити навчальну програму та календарно-тематичне планування (КТП) і провести “ревізію” тем.

Стратегії коригування КТП:

✔ Об’єднання тем: деякі споріднені теми можна поєднати в один блок, виділивши головне.

✔ Інтенсифікація: викладання матеріалу в більш стислому форматі, фокусуючись на ключових компетентностях.

✔ Самостійне опрацювання: частину тем, які не є критично важливими для розуміння наступних розділів, можна дати учням на самостійне опрацювання з подальшою перевіркою.

✔ Фокус на “фундаменті”: є теми, які не можна просто “проскочити” або дати на самоопрацювання. Це базові знання, без яких у дитини будуть проблеми в старших класах. Їх ми маємо відпрацювати максимально якісно.

Юридична безпека: чим керуватися?

Головна мета заступника — не просто “закрити години”, а забезпечити виконання Державного стандарту.

Порада від експертки:

Будь-які зміни в КТП мають бути документально зафіксовані, а заступник погоджує оновлене планування. Це ваш юридичний захист, який доводить, що школа контролює ситуацію.

У таблиці нижче ми наводимо типові ситуації, пов’язані з подоланням освітніх втрат, спосіб їхнього вирішення та документального оформлення.

Найголовніше, — резюмує пані Олена, — щоб на виході ми отримали дитину, яка не просто “пройшла” програму, а засвоїла її.

Навчання під час тривог: коли продовжувати, а коли ставити на паузу?

Тема навчання під час тривог — це, мабуть, найболючіша точка для кожного освітянина сьогодні. Це момент, де перетинаються посадова інструкція, державний стандарт і найвищий пріоритет — безпека.

— Пані Олено, це питання розриває батьківські та вчительські чати: чи маємо ми вчитися в укритті? Чи переривається дистанційний урок, коли лунає сирена? Адже ситуації в усіх різні.

– Ми не можемо надати для всіх однакові рекомендації. У кожного закладу своя ситуація, своє облаштування й умови. Але є непохитне правило: безпека — понад усе. Все інше — похідне від технічних можливостей укриття.

Очне навчання

Якщо в закладі лунає тривога, алгоритм залежить від “начинки” вашого сховища:

✔ Варіант “А”

Укриття облаштоване: є інтернет, меблі, достатньо місця для кожного класу. У такому разі вчителі продовжують освітній процес. Це ідеальний сценарій, який дозволяє не втрачати темп.

✔ Варіант “Б”

Укриття — лише простір для безпеки: немає окремих зон для класів, бракує меблів чи зв’язку. У такій ситуації навчання неможливе. Заступник має розуміти: це не провал, це об’єктивна реальність.

Як компенсувати втрачене?

Заклади виходять із ситуації по-різному: хтось за рахунок додаткових консультацій за окремим розкладом, хтось надає учням доступ до навчального контенту (презентацій, відео), який мав бути опрацьований на уроці.

Дистанційне навчання: чи працюємо під час тривог?

Тут правила ще суворіші. Якщо вчитель або учні чують сирену — урок переривається.

“Це може бути синхронний або асинхронний формат. Наступний урок після тривоги може розпочатися з того, що вчитель акцентує увагу: “Ось тема, яку ми пропустили, ось вам відеолекція чи презентація, ознайомтеся самостійно”, якщо ця тема може бути опрацьована самостійно. Або через коригування КТП опрацьовуємо цю тему на наступному уроці

Педагогічне чуття: що можна дати “на самостійне”, а що — ні?

Заступник директора має підтримати вчителя в прийнятті складних рішень. Пані Олена наголошує, що не кожну тему можна перевести в асинхронний режим (самостійне опрацювання).

✔ Легкі теми: можна надати посилання на платформу, презентацію чи пояснення в підручнику.

✔ Фундаментальні теми: ті, без яких неможливий подальший рух. Тут вчитель має знайти спосіб поєднати або об’єднати матеріал під час наступної синхронної зустрічі, щоб особисто пояснити складні моменти.

Порада для управлінця:

Ваше завдання — зняти з вчителя страх “не встигнути”.

Створіть у закладі культуру, де вчитель має право на маневр:

✔ Сам вирішує, яку тему ущільнити, а яку — пояснити додатково.

✔ Знає, що безпека учнів у пріоритеті перед формальним записом у журналі.

✔ Має чіткий механізм, як повідомити батьків про перенесення чи зміну формату заняття.

Вчитель сам знає, наскільки тема складна. Наше завдання — дати йому інструменти та підтримку, щоб він міг донести ці знання, попри будь-які сирени, — підсумовує Олена Святенко.

Завершення навчального року у 2026-му — це не просто про закриття журналів та підрахунок годин. Це про нашу здатність залишатися гнучкими там, де система здається непохитною, і людяними там, де панує регламент.

Моніторинг, плани та графіки — це лише інструменти. Вони існують для того, щоб підтримати дитину, а не для того, щоб стати ще одним тягарем для освітян. Якщо ми обираємо діагностику замість “контрольної”, а консультації замість формальних годин — ми обираємо розвиток.

Тож нехай цей фініш року пройде без зайвої напруги. Дозвольте собі та дітям трохи більше простору для маневру. Адже найголовніший показник якості нашої роботи — це не ідеально заповнена папка, а дитина, яка попри всі сирени та виклики, продовжує відчувати радість від навчання.

Ми обов’язково впораємося, бо за кожним управлінським рішенням у нас стоїть турбота про людину.

Корисно знати

Якщо ви хочете глибше зануритися в тему стратегічного планування та документообігу, нагадаємо, що раніше ми вже детально розбирали ключові етапи управлінського циклу.

Зокрема, радимо ознайомитися з нашими попередніми матеріалами: Завершення навчального року 2025/2026: покроковий алгоритм для заступника директора - від Олени Святенко