На початку листопада 2024 року Надія Лещик очолила Службу освітнього омбудсмена, в якій до цього п’ять років працювала начальницею відділу медіа та аналітики. Про виклики в роботі Служби пані Надія знає не з чуток та налаштована змінити й посилити механізми впливу на порушників на законодавчому рівні.
В ексклюзивному інтерв’ю для Освіторія.Медіа Надія Лещик розповідає про те, як адвокатуватиме зміни в освітньому законодавстві, через які механізми посилить захист дітей від булінгу, як підтримуватиме дітей з ООП, учнів та освітян на тимчасово окупованих територіях і за кордоном в умовах широкомасштабної війни. Поговоримо і про те, в яких ситуаціях освітянам варто якнайшвидше звертатися до освітнього омбудсмена та як зробити ці звернення максимально ефективними.
8 пріоритетів у роботі освітнього омбудсмена
✔ Покращити механізми захисту дітей від булінгу
У сфері захисту дітей від булінгу досі є чимало прогалин:
• Вчителі, яких суд визнав винними у вчиненні булінгу, продовжують працювати, сплативши невеликий штраф, і можуть працевлаштуватися до іншого закладу освіти. Але булінг — повторюване явище. Це означає, що вчитель неодноразово цькував дитину і може продовжити цькувати її або інших дітей. На мою думку та на думку інших законодавців, такий учитель має бути відсторонений від педагогічної діяльності на певний період.
• Ми проаналізували багато судових рішень про булінг та статистику Державної судової адміністрації України. Лише 45% звернень отримують вирок, а 55% — залишаються без судового реагування через сплив строків накладення адміністративного стягнення (лише три місяці) та неналежне оформлення документів, зокрема нестачу доказів. Адвокати булерів активно цим користуються, затягуючи процес. Ми прагнемо, щоб розгляд справи про вчинення булінгу, як і справи про керування транспортним засобом у нетверезому стані, можна було продовжити в суді із трьох місяців до року. Так буде відновлено справедливість, адже якщо за три місяці суд не встигне розглянути справу та винести рішення, уся робота над тим, щоб притягнути винних до відповідальності, буде марною.
Але рішення за депутатами Верховної Ради України.
Як я вже сказала, інша частина справ розвалюється в суді через неналежно оформлені документи. Постраждалі від булінгу мають проблеми зі збиранням та оформленням доказів. Щоб захистити та відстояти свої права, треба робити аудіозаписи та відеозаписи протиправних дій. Без цього довести факт цькування дуже складно, а іноді неможливо. Але використання цих матеріалів як доказів у суді може бути проблематичним, попри те, що законодавство передбачає можливість фото- та відеозйомки протиправних дій для захисту своїх прав. Ми зараз стикаємося із ситуаціями, коли учні робили такі записи, а булери або батьки булерів чи педагоги забирали в дітей гаджети та видаляли їх.
• Я переконана, що штрафи за булінг потрібно суттєво збільшити. 850–1700 грн — невелика сума, яка змушує замислитись над вихованням дитини, але далеко не всіх. Багатьом батькам і вчителям легше просто сплатити цей невеликий штраф без реагування та проведення виховних заходів для дитини. Розроблено законопроєкт нового кодексу про адміністративні правопорушення. Там є пропозиція суттєво підвищити штрафи. Моя особиста думка: дієвий штраф за булінг — від 10 000 грн. Така сума змусить серйозно замислитись і стане пересторогою для учасників освітнього процесу.
✔ Розробити механізм недопуску осіб, що здійснюють колабораційну діяльність, до роботи в закладах освіти України
На жаль, законодавство досі надає певні шляхи для ухвалення судових рішень, які дозволяють обійти заборону.
✔ Впровадити довідки про несудимість для всіх без винятку працівників у закладі освіти
Законопроєкт від 2 вересня 2024 року № 11543 щодо запровадження заходів безпеки в закладах загальної середньої освіти містить пункт про те, що до охорони закладів освіти не може бути залучена особа, яка має непогашену чи не зняту судимість та визнана винною в скоєнні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості та (чи) на яку накладено стягнення за домашнє насильство, булінг, невиконання обов’язків щодо виховання дітей. Уже пропонувала і буду наполягати далі на тому, щоб цей пункт був застосований не лише до охоронців, а до всіх без винятку працівників закладу освіти. Тож буду висувати відповідну пропозицію до цього законопроєкту під час підготовки до другого читання. Дехто вже обурений тим, що вчителів зобов’яжуть брати довідку про несудимість, але я випробувала це на собі та взяла таку довідку через Дію за лічені хвилини.
Впровадження довідок про несудимість для всіх без винятку працівників закладів освіти краще убезпечить дітей від потенційно небезпечних осіб.
✔ Вдосконалювати освітнє законодавство, виявляти та усувати прогалини
Найкраще цей пункт розкрити на реальних прикладах. У проєкті Закону України «Про дошкільну освіту» пропонувалося: якщо в громаді ліквідується заклад дошкільної освіти, засновник зобов’язаний забезпечити можливість здобуття дошкільної освіти в закладі з іншим типом організації. Я запропонувала додати в цю норму законопроєкту одне слово: «безоплатної». Ця пропозиція була врахована. Завдяки цьому громади почали серйозно замислюватись, що і як робити, щоб діти мали змогу отримати безоплатну дошкільну освіту. Якщо би цього слова не було, то громади, за наявності приватного закладу освіти, направляли би до нього дітей, не піклуючись про те, що в частини сімей немає коштів для оплати. І права дітей на дошкільну освіту порушувалися б.
Інший приклад: у цьому ж законопроєкті передбачалося, що інклюзивне навчання мають забезпечувати лише комунальні заклади освіти. За моєї ініціативи цей пункт прибрали, і тепер усі заклади дошкільної освіти мають забезпечувати інклюзивне навчання.
Також наразі долучилася до робочої групи стосовно законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження профільної середньої освіти».
✔ Підтримувати дітей з особливими освітніми потребами
У 2024 році субвенція для підтримки дітей з ООП надійшла до громад із суттєвою затримкою. У результаті скасовували або взагалі не проводили корекційно-розвиткові заняття, а педагоги зверталися до нас зі скаргами на відсутність оплати праці. Служба освітнього омбудсмена доклала значних зусиль, щоб другий транш субвенції надійшов в області з держбюджету — її затримка порушувала права дітей, їхніх батьків та педагогів. Спілкувалася з батьками, педагогічними працівниками, керівниками департаментів, управлінь освіти, закладів освіти для з’ясування причин затримки на місцях, з представниками Міністерства фінансів України та Міністерства освіти і науки України.
Також ми публічно порушували це питання і надіслали листа до Міністерства освіти і науки України та до Міністерства фінансів України з проханням вирішити питання розподілу другого траншу субвенції на обласні бюджети.
Тож зараз звернулися до громад, які призупинили корекційно-розвиткові заняття для дітей з ООП, із проханням відновити ці заняття та якнайшвидше розподілити субвенцію між громадами. Відповідні листи ми надіслали до ОВА та громад. Як швидко ці кошти надійдуть у громади, залежатиме вже від своєчасності їх розподілу обласними бюджетами та оперативного розподілу між громадами.
✔ Регламентувати взаємодію батьків з учителями
Вчителі розповідають, що батьки часто телефонують їм у вихідний день, ще й у пізню годину. Є випадки, коли батьки приходять до школи та влаштовують скандали. Тож наша Служба працюватиме і над тим, щоб створити алгоритми для ефективної ненасильницької комунікації між учителями та батьками.
✔ Провадити правопросвітницьку роботу
Ми доступно роз’яснюємо, як освітяни можуть захищати свої права, і робимо це не бюрократичною мовою. Адже інколи читання нормативних документів переростає у квест «Зрозумій, що це означає».
✔ Допомагати молоді краще розуміти свої права
Моя особиста мрія як освітнього омбудсмена — налагодити спілкування з молоддю, щоб допомогти їй краще знати та розуміти і свої права, і свої обов’язки. Адже наразі найчастіше подають звернення батьки та педагоги.
4 причини негайно звернутися до освітнього омбудсмена
🟣 Ви свідок чи постраждалий від булінгу
❌ Приклад некоректного звернення до освітнього омбудсмена:
«Мою дитину булять і цькують у закладі освіти. Прошу вжити заходів».
✅ Коректне звернення
«Мою дитину цькують. Доводжу факти:
17 жовтня 2024 року на уроці математики учень (учні) / вчитель (вчителька) обізвали, вчинили фізичне чи психоемоційне насильство до дитини (навести докладний опис того, що відбулося).
Опис події має бути максимально деталізований. Якщо булінг вчинили учні, варто написати, чи відреагували на це вчитель та/або керівник школи і як саме.
Найкраще та найдієвіше — додати аудіо- чи відеозапис події. Також варто вказати всіх свідків події.
Найкраще подавати заяву-звернення про вчинення булінгу і до директора школи, і до поліції.
Якщо директор школи демонструє бездіяльність щодо цієї ситуації, не скликає комісію для розгляду випадку булінгу (до неї за згодою можуть залучатись і батьки постраждалої особи, і батьки можливих булерів) — ми приймаємо це звернення та вживаємо заходів для відновлення прав учасника освітнього процесу і робимо все необхідне, аби булінг у цій школі було припинено.
Зокрема, якщо за матеріалами звернення виявляємо факт того, що керівник не повідомив поліцію про булінг, надсилаємо відповідного листа до поліції про порушення. З початку моєї роботи на посаді освітнього омбудсмена ми вже надіслали декілька таких листів. Хочу звернути увагу, що 6 жовтня 2024 року набрали чинності зміни до статті 26 Закону України «Про освіту», відповідно до яких керівник закладу освіти зобов’язаний саме письмово повідомляти поліцію про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі освіти. Як освітній омбудсмен я працювала над законопроєктом № 6393-д, зокрема вносила пропозицію про письмове повідомлення керівником про булінг, яка була врахована. Адже раніше законодавство не обмежувало керівника у формі повідомлення про булінг, і в цьому була велика проблема. Були неприємні випадки, коли усне повідомлення поліції керівником про булінг ускладнювало розгляд справи в суді та заважало притягненню винних до відповідальності.
🟣 Ви навчаєтесь чи навчаєте на тимчасово окупованих територіях і потребуєте підтримки чи юридичного супроводу
Це наш великий біль. На початку війни ми отримали понад 600 звернень від освітян з ТОТ. Але тоді в них ще подекуди був доступ до непідконтрольного окупантам інтернету, а зараз інтернет повністю контролюється фсб, тому вчителі, батьки та учні надзвичайно залякані — і мають на те вагомі підстави. Ми з ними спілкувалися, підтримували та закликали нашу владу почути й підтримати цих людей. Зараз запитів критично мало. Ми маємо контакт лише через третіх осіб. Але ми дуже хочемо почути українських освітян із ТОТ, гарантуємо повну конфіденційність і чекаємо на ваш голос!
За даними МОН, минулого навчального року близько 57 тисяч українських дітей навчалися на ТОТ, а цьогоріч — близько 40 тисяч.
Скасований наказ № 850 щодо затвердження порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах під час воєнного стану, який передбачав перехід до очного навчання і зміст якого реалізовано через накази МОН № 1112 та № 1276, на мою думку, містив певні небезпеки для дітей із ТОТ. Якщо школа закривається — діти мають перейти в іншу школу після подання заяви від батьків. Головна проблема в тому, що батьки таку заяву подавати не будуть — бояться цього, адже в заяві вони «засвічують» свої персональні дані, і фактично така заява буде підтвердженням того, що дитина навчається в Україні. І надсилати таку заяву вони мають через контрольований окупантами інтернет. А за навчання дітей в українських школах окупанти карають батьків. Цього вони теж дуже бояться. А якщо заяву не подати — діти «автоматом» будуть переведені до якогось класу, але є велике побоювання, що з того моменту вони також не вийдуть на зв’язок — боятимуться.
Директори та вчителі роблять усе, щоб зробити навчання анонімним і, відповідно, безпечнішим. Наприклад, у Zoom ніхто не виходить під своїм ім’ям та прізвищем, заборонено говорити про своє поточне місцеперебування. Були випадки, коли вчителі розпитували дітей, хто де перебуває, та доповідали російській владі. Так само і діти, «втираючись» у довіру до однолітків, розпитували про місцеперебування цих осіб та доповідали через батьків.
Із дітьми з ТОТ дозволили працювати у форматі педагогічного патронажу ще й у дистанційному форматі. Але наразі найбільша проблема в тому, що індивідуальна форма навчання, яка включає педагогічний патронаж, не забезпечується субвенцією з державного бюджету — ці витрати покривають лише органи місцевого самоврядування, чиї бюджети обмежені. Це питання ми будемо порушувати в МОН.
🟣 Вам набридла корупція в конкретній школі, садочку чи університеті
Щоб протидіяти поборам ефективно, люди мають покроково вивчити антикорупційний механізм та рішуче діяти на практиці, а не лише нарікати. За моїм спостереженням, поборів у школах поменшало. Припускаю, що частково це зумовлено війною і зменшенням статків громадян. Частина закладів працюють за дистанційною формою. Та все ж історія зі шторами та шпалерами — «вічна» і виринає щороку. Тішить, що кількість батьків, які об’єднуються проти поборів, суттєво збільшилась. Якщо більшість у класі скаже ні — питання швидко вирішується. Тож найперше, до чого ми закликаємо батьків, — об’єднуватися.
Ми категорично проти, щоб при закладах освіти створювалися так звані благодійні фонди, та розглядали чимало випадків збору коштів (навіть через громадські організації). Але в українському законодавстві чітко прописано, що голова ГО чи благодійного фонду може на свій розсуд використовувати зібрані гроші, які часто використовуються на інші потреби.
Єдиний легальний спосіб збору благодійних коштів — відкриття казначейського рахунку в закладі освіти. Кошти туди перераховуються легально та офіційно. Але це в жодному разі не має бути під примусом.
Також ми закликаємо батьків бути уважними до закупівель, які здійснюють заклади освіти. Наприклад, батьків просять здати гроші на умовні чашки, але коли ми відкриваємо Prozorro — бачимо, що чашки в школі вже закуплено. А коли є проблема із закупівлею за завищеними цінами — використовуємо інструмент Dozorro та шукаємо докази щодо ціноутворення на конкретний товар.
Ми — смілива нація, яка рішуче захищає себе від ворога на військовому фронті. Тож варто вчитися захищати себе та свої права і в освітньому «побуті».
🟣 Ваші освітні права порушують за кордоном
З кожним наступним роком війни ми дедалі більше втрачаємо зв’язок з дітьми, які вимушено перебувають за кордоном і зараз навчаються там. Якщо не підтримувати зв’язок, швидше за все, вони там залишаться. Саме тому Служба освітнього омбудсмена тісно комунікує з освітньою діаспорою. Працюємо над тим, щоб на нашому офіційному сайті з’явився окремий розділ для дітей, які перебувають і навчаються за кордоном.
З 1 вересня 2025 року українські учні за кордоном мають вивчати лише предмети українознавчого компонента (українська мова та література, історія України тощо).
Але це порушує законне право на вільний вибір форми навчання.
Зрозуміло, якщо дитина тягне дві школи, то виснажується і перевантажується.
Але якщо ця дитина планує повернутися до школи в Україні, складати тут НМТ та вступати до закладу вищої освіти — варто давати їй вибір щодо навчання за повною освітньою програмою чи лише за українознавчим компонентом.
Ще одна небезпека вивчення виключно українознавчого компонента — коли дитина навчається в країні перебування на клас, два чи три менше, ніж в Україні. Таке буває досить часто, наприклад, у Німеччині. Наслідок — перезарахувати оцінки німецької школи «на два класи нижче» українська школа не може. Що має робити школа, батьки й дитина? Дитина має вивчити та перескласти самостійно всі предмети для того, щоб її перевели в наступний клаc.
Наразі триває трансформація Міжнародної української школи — її потрібно «перезапустити». МУШ не спроможна охопити всіх українських учнів, які перебувають за кордоном, але сприятиме підтриманню зв’язку з Україною хоча б частини дітей.
Також разом із МОН працюватимемо над підтримкою та упорядкуванням шкіл за кордоном, створенням реєстру таких шкіл. Адже є випадки, коли російські школи за кордоном маскуються під українські або коли школи очолюють прихильники держави-агресора. Наявний реєстр — напівофіційний, перевіряється посольствами. Буде набагато зручніше, якщо людина, яка перебуває в тому чи тому місті, зможе відкрити офіційний реєстр і побачити, де працює українська школа, та підтримувати зв’язок з Україною, навчаючись або навчаючи там.
ВАРТО ЗНАТИ
Інструменти впливу освітнього омбудсмена
Найдієвішими у врегулюванні проблем, спірних питань, а часом і скандальних ситуацій, з якими звертаються учасники освітнього процесу, є…
…складання протоколів та передання справи до суду,
…створення вимог та надсилання їх до порушників,
…долучення до суду як третьої особи,
…співвіднесення дій та спільна координація з державними інституціями.
Для вирішення ситуацій зі звернень та відновлення порушених прав команда освітнього омбудсмена напряму контактує з поліцією, Державною службою якості освіти, Державною службою у справах дітей та іншими органами влади. За потреби зв’язуємося з народними депутатами, якщо ті опікуються певним округом. Розглядаємо кожен випадок індивідуально: відштовхуємося від того, хто може найефективніше відреагувати та які дії для цього потрібно зробити. Наш пріоритет — вирішити ситуацію оперативно та дієво.
Коментарі
А де про захист учителя, якого булять? учні( нецензурна лайка, погрози, зриви уроків і т.д.)
Що рбити з дітьми , які зривають уроки, не поводять себе належним чином у школі, відверто хамлять вчителям ? Знання здобуваються при дисципліні. Чому ніхто не говорить про відповідальність батьків за поведінку дітей у школі ? Чому ніхто не захищає вчителя?
ліплять ...легковірним...черговий ...блискучий....піщаний....палац...
точка зору визначається ...місцем....сидіння....
Додати коментар