Громадянська та історична освітня галузь у 8 класі НУШ: реалізація Держстандарту та навчального плану

Готуємось до початку 2025/2026 навчального року

Щоб допомогти вчителям у підготовці до 2025/2026 навчального року, наша команда підготувала узагальнений матеріал, що висвітлює особливості реалізації громадянської та історичної освітньої галузі в 8 класі. У ньому ми зібрали основну інформацію щодо чинної нормативної бази, включно з вимогами Державного стандарту та структурою навчального навантаження.

Навчальний план для 8-х класів

Із 2025/2026 навчального року учні 8-х класів навчатимуться Типовою освітньою програмою у новій редакції, затвердженою наказом МОН від 09.08.2024 №1120. У межах цієї програми впроваджується Типовий навчальний план (ТНП), який визначає:

• орієнтовний перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;

• розподіл   навчального   навантаження   за   роками   навчання між навчальними предметами / інтегрованими курсами, яке орієнтоване на діапазон  мінімальної та  максимальної  кількості  годин  у  межах  кожної  освітньої  галузі;

• години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами (це різниця між сумарною мінімальною кількістю годин для  відповідного  року  навчання і гранично допустимим річним навчальним навантаженням). 

ТНП передбачає гнучкий підхід до формування громадянської та історичної освітньої складової. Заклад освіти має право самостійно обирати одну з моделей поєднання навчальних предметів і курсів:

• І варіант – інтегрований курс громадянської та історичної освітньої галузі; 

• ІІ варіант – інтегрований курс історії та курс громадянської освіти;

• ІІІ варіант – історія України, всесвітня історія, громадянська освіта.

Під час визначення кількості годин для вивчення освітніх компонентів громадянської та історичної освітньої галузі рекомендовано дотримуватися максимального показника, визначеного для цієї освітньої галузі.

Діапазон навчального навантаження становить:

• мінімальна кількість годин – 2 години;

• максимальна – 3 години;

• різниця по галузі – 1 година.

Мінімальна кількість годин (2 години) може бути розподілена трьома варіантами:

І варіант:

• Інтегрований курс історії та громадянської освіти – 2 години.

ІІ варіант:

• Історія України – 1,5 години;

• Всесвітня історія – 0,5 години;

• Громадянська освіта – 0,5 години.

ІІІ варіант:

• Інтегрований курс історії – 1,5 години;

• Громадянська освіта – 0,5 години.

Заклад освіти може додавати в навчальний план і інші вибіркові освітні компоненти, навчальні програми яких:

• отримали  гриф  «Рекомендовано  Міністерством  освіти  і  науки  України»  / «Схвалено для використання в освітньому процесі» в установленому порядку;

• розроблені закладом освіти на основі модельної навчальної програми і затверджені педагогічною радою.

Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами можна використовувати для:

• збільшення кількості годин на обов’язкові освітні компоненти до максимальної кількості годин для відповідної освітньої галузі;

• вивчення вибіркових освітніх компонентів;

• для проведення індивідуальних консультацій і групових занять, зокрема для подолання втрат у навчанні.

Рішення про перерозподіл годин між освітніми галузями, навчальними предметами та/або інтегрованими курсами ухвалює педагогічна рада, яка затверджує освітню програму закладу освіти.

Реалізація Держстандарту: орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у громадянській та історичній галузі

У межах реалізації Держстандарту орієнтири для оцінювання результатів навчання згруповано за шістьма групами споріднених результатів навчання, а саме:

І. Історико-хронологічне мислення, орієнтація в історичному часі, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявлення змін і тяглості в житті суспільства

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Орієнтування в історичному часі. Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють пов’язувати події, явища, процеси з певними історичними періодами та їх синхронізувати. 

• Розкриття взаємозв’язків та тяглість суспільного розвитку. Держстандартом визначено, що учні мають навчитися аналізувати взаємовпливи історичних подій, явищ, процесів і вчинків історичних осіб, обґрунтовувати вплив людських вчинків, суспільних ідей, технологічних змін на перебіг історичних подій, явищ і процесів.  Також школярі мають навчитись розпізнавати ознаки, визначати критерії та характеризувати прояви історичних змін та тяглості історичних процесів у певний період (історичну епоху).

• Виявлення та прогнозування суспільних (історичних) змін. Передбачається, що учні навчаться визначати і розмежовувати історичні періоди (епохи) за характерними ознаками, характеризувати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами, процесами в часі та просторі.

ІІ. Геопросторове мислення, орієнтація в соціально-історичному просторі, виявлення взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього середовища

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Орієнтування в соціально-історичному просторі. До конкретних результатів навчання відноситься вміння учня визначати просторові (територіальні) межі історичних подій, явищ і процесів,  встановлювати залежності між історичним та географічним просторами та визначати локальний, регіональний, національний і глобальний виміри історичних подій, явищ і процесів.

• Виявлення взаємодії природного і соціального середовищ. Конкретними результатами навчання є вміння учня визначати зумовленості історичних подій, явищ, процесів, діяльності людей природно-географічному середовищу, встановлення взаємозв’язку між діяльністю людей та станом природного середовища в минулому і сьогоденні та вміння характеризувати колонізаційні та міграційні процеси.

• Орієнтування у громадському просторі та долучення до його формування. Конкретним результатом навчання є вміння учня пояснювати вплив різних чинників на формування громадського простору та долучатись до формування інклюзивного простору.

ІІІ. Критичне мислення, робота з різними джерелами інформації та формулювання історично обґрунтованих питань

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Добирання джерел історичної та суспільно значущої інформації. До конкретних результатів навчання відноситься вміння учня класифікувати джерела історичної та суспільної інформації за видами і походженням і добирати відомості, необхідні для виконання пізнавального і творчого завдання.

• Аналіз і синтез історичної та суспільно важливої інформації. Держстандартом передбачено, що учні мають навчитися визначати інформаційну повноту джерела, виокремлювати основні положення його змісту та кваліфікувати історичну і суспільно значущу інформацію за самостійно визначеними критеріями.

• Визначення достовірності історичної та суспільної інформації, формулювання запитань щодо достовірності інформації з різних джерел. У ході навчання школярі мають навчитися визначати достовірність і повноту джерела відповідно до усталених (самостійно заданих) критеріїв, пояснювати причини різних інтерпретацій історичної та суспільної інформації і розпізнавати способи маніпулювання інформацією та ознаки пропаганди.

IV. Системне мислення, виявлення взаємопов’язаності, взаємозалежності та взаємовпливу історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміння множинності трактувань минулого і сучасного та зіставлення їх інтерпретацій

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Систематизація та узагальнення соціальної та історичної інформації. До конкретних результатів навчання відноситься вміння школярів встановлювати системно-структурні зв’язки в історичному процесі. визначати властивості суспільно-історичної спільноти за її складниками, узагальнювати, деталізувати (конкретизувати) історичну інформацію та шукати аналогії в явищах і процесах суспільно-історичного розвитку, діяльності людей.

• Добір та оцінка аргументів. У ході навчання учні мають навчитися знаходити та використовувати інформацію про історичний факт, артефакт, історичну особу для пояснення багатовимірності історичних процесів, добирати логічні і достатні аргументи для підтвердження певного судження і дискутувати стосовно важливих для суспільства питань минулого та сучасного.

• Інтерпретація фактів, явищ, процесів із минулого і сучасного, формулювання суджень та гипотез. До конкретних результатів навчання відноситься вміння учня пояснювати способи пізнання минулого та причини різних трактувань історичних подій, явищ і процесів та історичну реальність (події, явища, процеси) з урахуванням причинно-наслідкових і системно-структурних залежностей і оцінювати діяльність історичних осіб.

V. Усвідомлення власної гідності, діяльність з урахуванням власних прав і свободи, повага до прав і гідності інших осіб, толерантність, протидія виявам дискримінації та нерівного ставлення

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Формування себе як особистості та частини соціуму, усвідомлення власної гідності. Очікується, що по завершенню базового циклу навчання учні навчаться аналізувати свою належність до різних спільнот, пізнавати, розвивати і конструктивно реалізовувати себе, свої якості та здібності, демонструвати розуміння гідності людини та способи її обстоювання у спільноті закладу освіти і пояснювати, що означає бути відповідальним громадянином України.

• Дії з урахуванням принципів прав людини, прав та обов’язків громадянина. По завершенню навчання учні мають навчитись доводити необхідність захисту прав і гідності людини, дотримуватись законів, суспільних норм і правил, які не суперечать правам людини і принципу поваги до людської гідності.

• Повага до розмаїття серед людей, протидія та запобігання виявам дискримінації та утисків. Конкретними результатами навчання учнів визначено цінування соціального та культурного розмаїття, пояснення його переваг і викликів у сучасному суспільстві, створення безпечного середовища, вільного від утисків, насилля (булінгу), виявів нерівності або несправедливості.

VI. Дотримання демократичних принципів, конструктивна взаємодія з друзями, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою і суспільством загалом, залучення до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Застосування принципів і механізмів демократії. Результатами навчання є вміння учнів тлумачити сутність принципів та механізмів демократії й визнавати її цінність, застосовувати принципи та механізми демократії в житті закладу освіти та формувати засади чесної взаємодії між людьми в сім’ї та середовищі закладу освіти.

• Участь у розв’язанні проблем спільнот. Конкретними результатами навчання учнів є долучення їх до розв’язання проблем різних спільнот, враховуючи інтереси їх представників  та розвиток емоційного інтелекту.

• Осмислення зв’язків між минулим і сучасним громадсько-політичним життям. По завершенню базового циклу навчання учні мають навчитися аналізувати суспільно важливі процеси.