Мовно-літературна освітня галузь у 8 класі НУШ: реалізація Держстандарту та навчального плану (українська мова навчання)

Готуємось до початку 2025/2026 навчального року

Щоби підтримати вчителів у процесі підготовки до наступного етапу впровадження реформи НУШ у 2025/2026 навчальному році, наша команда підготувала комплексний матеріал, присвячений особливостям реалізації мовно-літературної освітньої галузі в 8 класі. У ньому ми зібрали ключову інформацію про чинну нормативну базу, зокрема про вимоги Держстандарту, розподіл навчального навантаження та умови поділу класів на групи.

Навчальний план для 8-х класів з українською мовою навчання

Із 2025/2026 навчального року учні 8-х класів навчатимуться за оновленою Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН від 09.08.2024 №1120.У межах цієї програми впроваджується Типовий навчальний план (ТНП), який визначає:

• орієнтовний перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;

• розподіл   навчального   навантаження   за   роками   навчання між навчальними предметами / інтегрованими курсами, яке орієнтоване на діапазон  мінімальної та  максимальної  кількості  годин  у  межах  кожної  освітньої  галузі;

• години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами (це різниця між сумарною мінімальною кількістю годин для  відповідного  року  навчання і гранично допустимим річним навчальним навантаженням). 

Кількість  годин  на  вивчення  окремих  навчальних  предметів та  інтегрованих  курсів  у  ТНП орієнтована на мінімальну кількість навчальних годин, визначену Держстандартом.

Для класів з українською мовою навчання ТНП передбачає гнучкий підхід до формування мовно-літературної освітньої складової. Заклад освіти має право самостійно обирати одну з моделей поєднання навчальних предметів і курсів:

• І варіант – інтегрований мовно-літературний курс, іноземна мова;

• ІІ варіант –  українська мова, інтегрований курс літератур, іноземна мова;

• ІІІ варіант – українська мова, українська література, зарубіжна література, іноземна мова.

При цьому обсяг годин для вивчення української мови не може бути меншим, ніж визначено у ТНП.

Діапазон навчального навантаження для вивчення навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі становить: 

•  мінімальна кількість годин – 8 годин;

•  максимальна – 12 годин;

•  різниця по галузі – 4 години.

Мінімальна кількість годин (8 годин) розподілена на вивчення таких предметів:

•  Українська мова  – 3 години;

•  Українська література – 1 година;

•  Зарубіжна література – 1 година;

•  Іноземна мова – 3 години.

Також заклад освіти може обрати для вивчення інтегровані курси:

•  Інтегрований мовно-літературний курс – 5 годин;

•  Інтегрований курс літератур – 2 години.

Заклад освіти може включити до навчального плану другу іноземну мову як вибірковий освітній компонент за рахунок годин навчального навантаження для перерозподілу (не менше 2-х годин на тиждень) та додати інші вибіркові освітні компоненти, навчальні програми яких:

•  отримали  гриф  «Рекомендовано  Міністерством  освіти  і  науки  України»  / «Схвалено для використання в освітньому процесі» в установленому порядку;

•  розроблені закладом освіти на основі модельної навчальної програми і затверджені педагогічною радою.

Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами можна використовувати для:

•  збільшення кількості годин на обов’язкові освітні компоненти до максимальної кількості годин для відповідної освітньої галузі;

•  вивчення вибіркових освітніх компонентів;

•  для проведення індивідуальних консультацій і групових занять, зокрема для подолання втрат у навчанні.

Рішення про перерозподіл годин між освітніми галузями, навчальними предметами та/або інтегрованими курсами ухвалює педагогічна рада, яка затверджує освітню програму закладу освіти.

Поділ класів на групи під час вивчення предметів мовно-літературної галузі: оновлені вимоги з 2025 року

Наказом МОН від 03.06.2025 №808 внесено зміни до низки нормативних документів, зокрема до наказу від 20.02.2002 №128, який регламентує Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти.

Відповідно до оновлених вимог, поділ класів на групи при вивченні навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі (української мови, інтегрованого курсу української мови та літератури, інтегрованого мовно-літературного курсу) здійснюється за умови, якщо у класі навчається понад 27 учнів.

Реалізація Держстандарту: орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у мовно-літературній освітній галузі (українська мова, українська література, зарубіжна література (у перекладі українською мовою) для класів (груп) з українською мовою навчання) 

У межах реалізації Держстандарту орієнтири для оцінювання результатів навчання згруповано за чотирма групами споріднених результатів навчання, а саме:

І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Сприймання усної інформації. Навчальний прогрес характеризується тим, що учні слухають тексти та  інформацію з різних джерел на відому і нову тематику, подану у вільному темпі, беруть активну участь у комунікації, взаємодіють відповідно до мети та ситуації спілкування,  розпізнають та передають прихований зміст повідомлення, виражений невербально.

• Перетворення інформації з почутого повідомлення в різні форми повідомлень. До конкретних результатів навчання відноситься вміння переказувати почуте повідомлення у різний спосіб відповідно до мети і ситуації спілкування та фіксувати його для оптимізації запам’ятовування, розуміння та подальшого використання почутого, самостійно добирати різні способи і засоби візуалізації для передачі інформації, яка стосується почутого повідомлення, та у разі потреби вносити відповідні зміни. 

• Виокремлення усної інформації. Передбачається, що у ході вивчення навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі учні навчаться виокремлювати та доречно використовувати інформацію з одного чи кількох джерел (зокрема художніх текстів, медіатекстів) відповідно до самостійно визначених цілей. 

• Аналіз і інтерпретація усної інформації. Конкретними результатами навчання учнів є визначення теми, основної ідеї, переліку проблем, порушених у почутому повідомленні, розрізнення важливих для розуміння почутого деталей. Також учні мають навчитись встановлювати зв’язок між фрагментами інформації, здобутої з одного чи кількох джерел, визначати та прогнозувати взаємовплив елементів форми і змісту усного повідомлення в різних ситуаціях спілкування, визначати мету мовця і передбачати комунікативний намір співрозмовника, інтегрувати почуте з власним та суспільно-історичним досвідом,  розрізняти основні факти і судження й розуміти підтекст в почутому повідомленні.

• Оцінювання усної інформації. Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють оцінювати зміст і форму почутого повідомлення, визначати істотні  та виокремлювати важливі деталі й оцінювати виражальні можливості.

• Висловлення та обстоювання власних поглядів, ідей, переконань. Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитись обґрунтовувати власну позицію щодо особистісно та суспільно важливих питань, зокрема порушених у почутому повідомленні, у реальній ситуації спілкування.

• Використання вербальних і невербальних засобів під час представлення своїх думок. Передбачається, що школярі навчаться здійснювати та обґрунтовувати самостійний вибір вербальних та невербальних засобів і використовувати засоби художньої виразності для вироблення власного стилю спілкування.

• Регулювання власного емоційного стану. Конкретними результатами навчання школярів є аналіз і врахування різних емоційних реакцій для ефективного спілкування, керування власними емоціями в типових ситуаціях, здійснення позитивного впливу на емоційний стан співрозмовників для досягнення мети спілкування. Також учні мають навчитись характеризувати міжособистісні взаємодії в почутому повідомленні, вказуючи на розмаїття емоційних станів і пояснюючи їх для розвитку власного емоційного інтелекту. 

ІІ. Сприймання, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів і використання її для збагачення власного досвіду

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Сприймання тексту. У ході базового циклу навчання учні мають навчитись застосовувати різні види критичного читання одиничних та множинних текстів на відому і нову тематику, ефективно використовувати складники друкованого чи цифрового текстового джерела інформації, сприймати тексти відповідно до особливостей національної культури та епохи.

• Аналіз і інтерпретація тексту. Держстандартом визначено, що школярі мають навчитися визначати і коментувати порушені проблеми в одному чи декількох текстах, виокремлювати очевидну та приховану інформацію, розрізняти об’єктивні факти і суб’єктивні судження, визначати зв’язок між елементами змісту тексту. Також учні мають вміти зіставляти тексти подібної тематики, інтегрувати інформацію, подану в різні способи, визначати зв’язок між елементами змісту, структури та мовним оформленням текстів і робити висновки на основі аналізу та інтерпретації кількох прочитаних текстів.

• Збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду. Конкретними результатами навчання школярів є аналіз причин виникнення емоційного стану літературних персонажів і коментування їхніх вчинків в контексті власного і суспільного досвіду, висловлювання власних почуттів і вражень, пояснення естетичної та мистецької цінності прочитаних текстів у культурно-історичному контексті.

• Оцінювання тексту. У ході базового циклу навчання учні мають навчитися встановлювати значення прочитаного в кількох текстах для досягнення визначеної мети діяльності, визначати якість і достовірність інформації на основі власного досвіду, висловлювати думку про те, як особливості форми, мови тексту впливають на вираження змісту і досягнення відповідної мети. Також учні мають навчитись визначати роль і місце тексту у культурно-історичному контексті та обговорювати тексти, демонструючи толерантність та усвідомлюючи множинність поглядів та інтерпретацій.

• Вибір текстів для читання. Держстандартом встановлено, що школярі мають навчитися самостійно добирати тексти українських і зарубіжних авторів різних стилів і жанрів відповідно до мети читання, визначати критерії добору і способи пошуку інформації, керувати власною читацькою діяльністю та орієнтуватись у відповідних джерелах інформації.

• Перетворення текстової інформації. Конкретними результатами навчання школярів є словесна та графічна передача текстів та трансформація графічної інформацію у текстову на основі декількох джерел. 

• Творче читання. Держстандартом встановлено, що школярі мають навчитись експериментувати з текстом за самостійно визначеним напрямом і створювати власний текст (медіатекст) на основі прочитаного. 

ІІІ. Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Створення письмового висловлення. У ході базового циклу навчання школярі мають навчитись фіксувати власні міркування або інформацію з різних джерел в письмовій формі, створювати тексти різних типів, стилів і жанрів, дотримуватись засад академічної доброчесності та мовних норм під час створення власних текстів, добирати доречні мовні засоби і виявляти творчу індивідуальність, використовуючи різні способи презентації відповідно до мовленнєвої ситуації.

• Письмова взаємодія в режимі реального часу (у цифровому середовищі). Конкретними результатами навчання учнів є створення типових дописів/ медіатекстів у цифровому середовищі для обговорення особистісних і соціально важливих питань, участь в онлайн-взаємодії та в онлайн-дискусіях із дотриманням норм етикету, засад академічної доброчесності та основ безпечної поведінки у цифровому середовищі.

• Редагування письмових текстів. Передбачається, що у ході вивчення навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі учні навчаться ідентифікувати різні види помилок, виправляти та обґрунтовувати зроблені виправлення, аналізувати та вдосконалювати зміст написаного й проводити аналіз допущених помилки з метою виявлення переваг і недоліків власних текстів і визначення навчальних цілей.

IV. Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Дослідження мовних явищ. Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють розрізняти мовні одиниці різних рівнів на основі аналізу їх характерних ознак і функцій у мовленні, виявляти системні міжрівневі взаємозв’язки між ними, типові закономірності їх функціонування на основі узагальнення власних спостережень та визначати особливості розвитку сучасної української мови, аналізуючи усне мовлення та тексти.

• Використання знань з мови в мовленнєвій творчості. Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися використовувати результати власної мовотворчості для особистісного самовираження, імпровізувати з різними художніми засобами, використовувати твори мистецтва для створення власних текстів та вдосконалювати власний стиль мовлення, використовуючи різні джерела.