Інклюзивний клас у школі: коли він виникає, які доплати мають отримувати вчителі та що робити, якщо їх не платять

Джерело: Освіторія

Одна дитина з особливими освітніми потребами — і клас уже інклюзивний? Чи може школа відмовити у створенні такого класу? Хто має нараховувати доплати вчителям і чи залежать вони від кількості дітей з ООП?

Юрист Олександр Брижак пояснює, як законодавство регулює організацію інклюзивного навчання та оплату праці педагогів.

Про що йтиметься в матеріалі:

• коли клас офіційно стає інклюзивним;

• який документ юридично підтверджує цей статус;

• чи може школа відмовити в організації інклюзивного навчання;

• які доплати передбачені для педагогів;

• чи залежить розмір доплати від кількості дітей з ООП;

• чи оплачують участь учителя в команді психолого-педагогічного супроводу;

• хто контролює нарахування виплат і куди звертатися у разі порушень.

Статус інклюзивного класу

Освіторія.Медіа: Чи правильно ми розуміємо, що клас набуває статусу інклюзивного, якщо в ньому навчається хоча б одна дитина з особливими освітніми потребами (за наявності відповідного висновку ІРЦ)?

Олександр Брижак: В цілому — так, ви правильно розумієте.

Нормативні акти не встановлюють мінімальної кількості дітей з особливими освітніми потребами для організації інклюзивного класу. Тобто навіть одна дитина з ООП, за наявності відповідного висновку ІРЦ, може бути підставою для створення такого класу.

Але тут важливо розуміти: це не відбувається автоматично. Сам факт наявності дитини ще не означає, що клас уже є інклюзивним.

Інклюзивне навчання організовується за наявності конкретних умов: подається заява батьків, є висновок ІРЦ, і заклад освіти приймає відповідне управлінське рішення — зокрема, видає наказ і забезпечує необхідні організаційні умови.

Освіторія.Медіа: Із якого моменту клас вважається інклюзивним — з дати подання заяви батьками, з дати висновку ІРЦ чи з дати наказу керівника закладу освіти?

Олександр Брижак: Якщо коротко — з дати наказу керівника закладу освіти.

Саме цей документ юридично фіксує факт організації інклюзивного навчання в конкретному класі.

Але важливо розуміти, що наказ — це вже фінальний етап. До цього відбувається цілий процес: є висновок інклюзивно-ресурсного центру, подається заява батьків, і заклад освіти опрацьовує можливість організації інклюзії, в тому числі з точки зору ресурсів.

І вже після цього керівник приймає управлінське рішення і видає відповідний наказ.

Освіторія.Медіа: Чи може заклад освіти відмовити у створенні інклюзивного класу, якщо є одна дитина з ООП?

Олександр Брижак: Якщо говорити прямо — ні, не може, за умови що виконані всі передбачені законом вимоги.

Тобто якщо є заява батьків, висновок ІРЦ і немає інших об’єктивних перешкод, заклад освіти зобов’язаний організувати інклюзивне навчання.

Але на практиці, як це часто буває, виникає інше питання — ресурсів. Не кожен заклад може одразу забезпечити необхідні умови: кадрові, матеріально-технічні, організаційні.

І в такій ситуації це вже зона відповідальності засновника або ж керівника закладу — або забезпечити ці умови в конкретному закладі, або, можливо, визначити інший заклад, де інклюзивне навчання може бути організоване належним чином.

Доплати педагогам

Освіторія.Медіа: Які саме доплати або надбавки передбачені для вчителів, які працюють в інклюзивному класі? На підставі яких нормативних актів?

Олександр Брижак: Закон України «Про повну загальну середню освіту» передбачає доплату 20% педагогічним працівникам за роботу в інклюзивних класах (групах). 

Детальніше це питання визначає Постанова Кабінету Міністрів України №1391 від 28.12.2021 «Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти».

Для педагогічних працівників, які працюють в інклюзивних класах передбачена спеціальна доплата за роботу в інклюзивному класі в розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати).

При цьому, доплата за роботу в інклюзивних класах (групах) встановлюється педагогічним працівникам, які працюють в інклюзивному класі (групі), тільки за години роботи в інклюзивному класі (групі) — тобто за фактичну роботу в інклюзивному класі, де навчаються діти з особливими освітніми потребами.

Освіторія.Медіа: Чи є така доплата обов’язковою для засновника/керівника закладу освіти, чи це право, яке може застосовуватися на розсуд?

Олександр Брижак: Для засновника/керівника це не право «на свій розсуд» встановити 0%, 10% чи 20%.

Якщо педагогічний працівник підпадає під цю норму і фактично працює в інклюзивному класі, то за Постановою №1391 йдеться саме про доплату в розмірі 20%, не про дискрецію (право встановлювати менший відсоток чи право взагалі не встановлювати таку доплату).

Освіторія.Медіа: Який розмір доплати передбачений (у відсотках або фіксованою сумою)? Від чого він залежить? 

Олександр Брижак: Як я вже зазначав, для педагогічних працівників, які працюють в інклюзивних класах, встановлена доплата у розмірі 20% посадового окладу.

При цьому, доплата за роботу в інклюзивних класах (групах) встановлюється педагогічним працівникам, які працюють в інклюзивному класі (групі), тільки за години роботи в інклюзивному класі (групі) — тобто за фактичну роботу в інклюзивному класі, де навчаються діти з особливими освітніми потребами.

Водночас тут є один нюанс, на який варто звернути увагу. Постанова №1391 містить таку норму: «Розміри доплат педагогічним працівникам, затверджені цією постановою в установлених межах або у граничному розмірі, визначаються керівником закладу та установи освіти в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисі відповідного закладу та установи освіти, за погодженням з відповідним профспілковим органом (у разі його створення)».

І тут логічно виникає питання: а що, якщо у фонді заробітної плати просто не передбачено коштів на такі доплати?!

Якщо педагог працює в інклюзивному класі, така доплата має бути встановлена і виплачена, а питання фінансування — це вже питання планування, належного бюджетування.

Освіторія.Медіа: Чи отримують доплати всі вчителі, які викладають у цьому класі, чи лише класний керівник?

Олександр Брижак: Ні, мова не лише про класного керівника. Доплату отримують усі педагогічні працівники, які фактично працюють в інклюзивному класі.

Освіторія.Медіа: Чи впливає кількість дітей з ООП у класі на розмір доплати?

Олександр Брижак: Якщо коротко – ні. Кількість дітей з особливими освітніми потребами в класі не впливає на розмір доплати.

Як я вже зазначав, законодавство передбачає фіксовану доплату — 20% посадового окладу за роботу в інклюзивному класі. Вона нараховується за сам факт роботи в такому класі і залежить від кількості годин, а не від кількості дітей з ООП.

Водночас на практиці тут важлива правильна організація: потрібно чітко визначити, які саме педагоги працюють в інклюзивному класі, коректно врахувати їхні години і відобразити це в тарифікації та відповідних наказах. Саме на цьому етапі найчастіше виникають помилки.

Освіторія.Медіа: Чи зберігається доплата, якщо дитина з ООП тимчасово не відвідує школу (наприклад, через тривалу хворобу)?

Олександр Брижак: Так, зберігається. Важливо розуміти, що доплата прив’язана не до факту щоденної присутності дитини, а до роботи педагога в інклюзивному класі.

Тобто якщо клас формально залишається інклюзивним і вчитель продовжує проводити в ньому заняття, доплата нараховується у звичайному порядку — пропорційно годинам.

Вона може бути припинена лише в тому випадку, якщо інклюзивне навчання в класі офіційно припинено і клас втрачає відповідний статус.

Інші виплати та умови праці

Освіторія.Медіа:  Чи передбачені додаткові години в тарифікації для роботи в інклюзивному класі (розроблення ІПР, участь у команді психолого-педагогічного супроводу тощо)?

Олександр Брижак: Тут важливо правильно розуміти саму природу цієї роботи.

Вчитель, який працює в інклюзивному класі, вже є членом команди психолого-педагогічного супроводу дитини. І відповідно до нормативного регулювання він не просто проводить уроки, а виконує значно ширший функціонал: спостерігає за розвитком учня, адаптує навчальні матеріали, бере участь у розробленні та реалізації індивідуальної програми розвитку, взаємодіє з іншими фахівцями та батьками.

Тому ці завдання не виділяються як окремі тарифні години. Вони входять у зміст роботи вчителя в інклюзивному класі.

І саме за цей розширений обсяг роботи законодавством передбачена доплата 20%

Освіторія.Медіа: Чи має право педагог відмовитися працювати в інклюзивному класі?

Олександр Брижак: Якщо педагогу визначено навчальне навантаження в конкретному класі (в тому числі інклюзивному), він виконує свою роботу в межах такого навантаження згідно своєї посадової інструкції.

Водночас, якщо під час розподілу навантаження або в процесі роботи порушуються трудові права працівника — наприклад, змінюються істотні умови праці без дотримання встановленої процедури або не забезпечуються передбачені гарантії, зокрема доплати, — тоді застосовуються механізми захисту, передбачені трудовим законодавством.

Відповідальність і контроль

Освіторія.Медіа: Хто контролює нарахування доплат — керівник закладу, засновник, орган управління освітою?

Олександр Брижак: Тут контроль багаторівневий.

На першому рівні – це директор закладу освіти. Саме він формує тарифікацію, встановлює доплати і відповідає за правильність їх нарахування.

Далі — засновник, оскільки він затверджує кошторис і забезпечує фінансування. Відповідно, він також здійснює фінансовий контроль і може перевіряти, як використовуються ці кошти.

В доповнення орган управління освітою може проводити перевірки і контролювати дотримання законодавства в цілому.

Освіторія.Медіа: Куди звертатися вчителю, якщо доплату не нараховують або скасували без пояснень?

Олександр Брижак: Тут варто рухатися поетапно.

Перший крок — звернення до керівника закладу освіти, оскільки саме він відповідає за встановлення і нарахування доплат.

Якщо питання не вирішується на цьому рівні, далі — засновник або орган управління освітою, які здійснюють зовнішній контроль і можуть перевірити обґрунтованість таких рішень.

І вже якщо ці інструменти не дали результату, тоді включаються механізми захисту трудових прав — звернення до Держпраці або до суду.

______________________________________________________

Нормативно-правова база, що використана для консультації:

✔ Закон України «Про освіту»

✔ Закон України «Про повну загальну середню освіту»

✔ Постанова КМУ №872 від 15.08.2011

«Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти»

✔ Наказ МОН № 1182 від 22.08.2024

«Про затвердження Порядку утворення та умов функціонування спеціальних класів у ЗЗСО».