Кабмін затвердив Типову програму для запобігання насильству над дітьми

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2025 р. № 658 затверджено Типову програму унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі — Типова програма) https://bit.ly/4jG2Rdg.

Це важливий документ, який має застосовуватися усіма закладами, молодіжними центрами, дитячими, молодіжними громадськими об’єднаннями, іншими громадськими об’єднаннями (тобто суб’єктами, які працюють з дітьми та молоддю) для: 

🔺 створення середовища, вільного від насильства та жорстокого поводження з дитиною;

🔺запровадження системи інформування про випадки (або підозру на випадки) насильства та жорстокого поводження з дітьми у суб’єкті; 

🔺 забезпечення оперативного розгляду цих випадків та реагування на них.

Затвердження цієї Типової програми визначалося частиною 6 статті 10 Закону України “Про охорону дитинства”.

Типова програма містить, зокрема перелік превентивних заходів, заходів із виявлення і реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, заходів з навчання та підвищення обізнаності унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, заходи з моніторингу та оцінки виконання програми, заходи з інформування (розміщення у доступних місцях для дітей та батьків, інших законних представників інформаційних матеріалів (плакатів, брошур із контактами служб допомоги, контактних номерів телефонів для анонімного звернення).

Також Типова програма визначає дії працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною.

НЕОБХІДНІСТЬ РОЗРОБКИ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЮ НАСИЛЬСТВУ ТА ЖОРСТОКОМУ ПОВОДЖЕННЮ З ДІТЬМИ

На основі Типової програми суб'єкти роботи з дітьми мають розробити та затвердити своє Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми (далі — Положення). А працівники цих суб’єктів повинні бути ознайомлені з Положенням та інформацією про захист дітей від усіх форм насильства, зокрема домашнього насильства, експлуатації, булінгу, найгірших форм дитячої праці або інших проявів жорстокого поводження з дитиною. Це визначає пункт 2 Типової програми.

Так, керівник суб’єкта роботи з дітьми та молоддю: 

✅затверджує Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми з урахуванням Типової програми; 

✅є відповідальним за його реалізацію; 

✅забезпечує оприлюднення цього положення; 

✅ознайомлення з ним своїх працівників;

✅здійснює контроль за виконанням положення.

У Положенні обов’язково визначаються суб’єкти виконання Типової програми (адміністрація, волонтери, працівники, інші залучені фахівці, які контактують із дітьми), до кого застосовується Типова програма, вимоги щодо політики найму працівників суб’єкта роботи з дітьми та молоддю, пов’язані із політикою запобігання насильству (перевірка кандидатів на наявність судимостей, рекомендації), вимоги щодо навчання персоналу (обов’язкові навчання з питань захисту прав дитини) (пункт 6 Типової програми).

ЗАБОРОНА ПРАЦЮВАТИ З ДІТЬМИ ПЕВНИМ ОСОБАМ

Відповідно до статті 10 Закону України “Про охорону дитинства” забороняється працювати у контакті з дітьми особам, інформацію про яких внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи. 

Під час працевлаштування осіб, які матимуть безпосередній або опосередкований контакт з дітьми, має бути проведене опитування, яке може включати запитання ситуаційного характеру щодо насильства або жорстокого поводження із дитиною, з метою виявлення можливої схильності особи до агресії, насильницької поведінки, жорстокого поводження (пункт 9 Типової програми). 

ПРОПОЗИЦІЇ ОСВІТНЬОГО ОМБУДСМЕНА

Ретельно опрацьовувала та надавала пропозиції до проєкту постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми”. Надавала пропозиції, більшу частину з яких було враховано. Зокрема пропонувала не робити обов'язковим визначений у частині 1 пункту 5 Типової програми журнал безпеки для реєстрації внутрішніх повідомлень про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною, щоб не навантажувати педагогічних працівників зайвою паперовою роботою. Цю пропозицію було враховано. І наразі частина 1 пункту 5 передбачає затвердження форми реєстрації внутрішнього інциденту (журналу безпеки) згідно з додатком 2 Типової програми або ведення обліку внутрішніх інцидентів (повідомлень про випадки насильства та жорстокого поводження з дитиною) в інший спосіб ЗА РІШЕННЯМ СУБ’ЄКТА роботи з дітьми та молоддю.

Також пункт 11 Типової програми передбачав  серед напрямів (тем), в межах яких суб’єкт, який працює з дітьми, забезпечує інформування працівників з питань унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, проведення ігор та рольових вправ, які моделюють реальні ситуації без негативних варіантів поведінки та допомагають дітям навчитися правильно реагувати. Запропонувала у пункті 11 викреслити відсутність негативних варіантів поведінки й залишити реальні ситуації. Цю пропозицію було враховано. Крім того, звертала увагу, що у статті 1 Закону України “Про охорону дитинства” визначено термін булінг (цькування) – як різновид насильства. Подібний  термін та відповідальність за нього визначена у статті 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому пропонувала застосовувати цей термін у Типовій програмі унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми. 

❗️Наступним важливим кроком у напрямі захисту дитини від насильства та жорстокого поводження має бути затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми.