Невідомий Леонід Каденюк: 6 фактів із життєпису

Науковець, популяризатор українського та розвінчувач антинаукових теорій — це все про першого українського космонавта Леоніда Каденюка. Сьогодні розповідаємо маловідомі факти з життєпису цього пана. Гайда дізнаватися більше про інфлюенсера з нашої історії!

Мріяв про космос із дитинства

Марити космосом Леонід Каденюк почав ще в 10-річному віці. Відтоді впевнено рухався до омріяного. У 1967 році Каденюк закінчив середню школу зі срібною медаллю, опісля став курсантом Чернігівського військового училища льотчиків. Щоби відповідати вступним вимогам, 16-річний Леонід пішов на ризик: у документі про народження зробив себе на рік старшим. За чотири роки навчання майбутній космонавт опанував польоти на надзвукових літаках-винищувачах і 1971-го отримав кваліфікацію «льотчик-інженер» та навіть став інструктором із польотів в училищі.

«Я знав, що професія космонавта вимагає дуже багато знань і фізичної підготовки. Це спонукало мене до того, що я поставив перед собою завдання бути відмінником у навчанні, займатися спортом. В школі я займався всіма видами спорту: футбол, волейбол, баскетбол, грав у ручний мʼяч, займався легкою атлетикою… Після того, як я закінчив школу, першим кроком до здійснення мрії був вступ в Чернігівське військове училище льотчиків», — розповідав Леонід Каденюк.

Подолав суперчелендж на шляху до кар’єри

1976-го Леонід Каденюк подався на відбір до загону радянських космонавтів. Усього було 9 000 претендентів, але після фізичних і психологічних тренувань обрали лише дев’ятьох — серед них і Каденюка. «Над ними проводили різні експерименти. Ось один: людину клали на стіл, пропускали через неї струм, доки серце не зупинялося. А тоді проводили реанімаційні заходи, щоб побачити, як швидко можна “запустити” серце і чи можна це зробити взагалі. Як їм потім пояснювали, це робилося для того, щоб зрозуміти, що буде, якщо в космосі раптом космонавта вдарить струмом, як швидко людина прийде до тями. Отакі були тести. І це лише один, а їх були сотні», — розповідала дружина космонавта Віра Каденюк про цей відбір.

Став першим космонавтом України після відновлення незалежності

1995-го Леонід Каденюк увійшов до групи космонавтів Національного космічного агентства України. Згодом долучився до програми українсько-американського космічного співробітництва — це стало шансом на політ українця на борту американського космічного корабля. Пан Каденюк подав заявку на участь і став найкращим серед претендентів. Тож із 19 листопада до 5 грудня 1997 року він здійснив політ на космічному кораблі «Колумбія» (місія STS-87), під час якого досліджував уплив невагомості на вегетацію рослин.

Популяризував Україну в космосі

Під час польоту на космічному кораблі «Колумбія» кожен член екіпажу міг обрати сигнал пробудження за власним уподобанням. Леонід Каденюк вибрав гімн України, завдяки чому головна пісня нашої країни двічі пролунала в космосі. Крім того, космонавт узяв із собою на борт державні символи. «Кількість за розмірами та вагою речей, які дозволяли брати з собою в космос, звісно, була обмежена. Але з “офіційних” я взяв три прапори України, герб нашої держави — тисячолітній тризуб, гімн України, який двічі пролунав над нашою планетою, фотографії Ю. В. Кондратюка і С. П. Корольова — наших видатних земляків, творців космонавтики. Крім того, фотографію портрета Т. Г. Шевченка, його “Кобзар”, аудіокасети з українськими піснями у виконанні Д. Гнатюка, А. Солов’яненка, С. Ротару…» — пригадував він.

Спростував антинаукову теорію пласкої Землі

Під час космічного польоту Леонід Каденюк упевнився, що Земля кругла. Крім того, він усвідомив, що атмосфера — оболонка нашої планети — єдиний захисний шар від космокатаклізмів. «До речі, інформативність телевізійного зображення Землі з космосу чи будь-якої його фотографії становить не більш як 10–15 відсотків від того, що людина бачить власними очима, оскільки найчутливіша фотоплівка нездатна передати всі відтінки кольорів, які сприймаються людським оком. Найпершими моїми словами після побаченого в ілюмінаторі були: “Кевіне, тепер я бачу, що вона кругла”… Коли споглядаєш на Землю, відразу впадає в око надзвичайно тонкий прошарок атмосфери, який, ніби тоненькою ниткою, огортає нашу планету, а його товщина чітко проектується на горизонт Землі. Це вкрай неприємно мене вразило і навіть спричинило пригнічений настрій. З неприхованою гіркотою я констатував, що атмосферний шар — єдиний природний “панцир”, що захищає нашу планету від можливих космічних катаклізмів. Майнула думка: “Земля надзвичайно вразлива і фактично не захищена. Яка ж величезна відповідальність лежить на нас за її збереження. Натомість ми часто не усвідомлюємо значущість атмосфери остаточно”», — розповідав Леонід Каденюк про свої враження, коли побачив Землю з космосу.

Був лідером наукової думки

Під час місії STS-87 Каденюк проводив експеримент у галузі космічної біології — із вирощування рослин. Щоби впоратися, з квітня до жовтня 1996 року працював науковим співробітником відділу фітогормонології Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України, а під час польоту й пізніше був старшим науковим співробітником Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України. Завдяки його роботі на орбіті вчені отримали нову інформацію, розробили на її основі оригінальні концепції, які стали вагомим внеском у світову космічну біологію. Крім того, космонавт був автором 5 наукових праць, а 2006 року захистив дисертацію і став кандидатом технічних наук.