Автор: Сергій Борисенко, заступник голови Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України
Проблема знань з математики в учнів не вирішена: сертифікація вчителів підтверджує системну кризу
Попри запровадження обов’язкової математики у формі державної підсумкової атестації (ДПА) у 9 класі та національного мультипредметного тесту (НМТ) для випускників, проблема низького рівня математичної підготовки школярів в Україні залишається актуальною й не вирішеною. Щорічний аналіз результатів НМТ демонструє невисокі середні бали з математики, а кількість учнів, які не долають навіть мінімальний поріг, залишається значною.
На фоні цих тенденцій особливої уваги заслуговують результати сертифікації вчителів математики, проведеної в 2024–2025 роках. І хоча саму сертифікацію проходили переважно мотивовані й активні педагоги, показники успішності виявили неочікувані й тривожні симптоми.
Що показала сертифікація вчителів математики?
Згідно з оприлюдненими результатами, найгірше вчителі склали частину сертифікації, яка стосується саме предметної математичної компетентності. Зокрема:
значна частка вчителів допустили помилки у виконанні завдань з алгебри та геометрії;
спостерігалася невпевненість у розв’язанні задач підвищеної складності, які відповідають рівню 9–11 класу;
виявлено низький рівень розуміння сучасних підходів до навчання математики, зокрема щодо застосування інтегрованих завдань, реальних моделей та компетентнісного підходу.
.__..
Це означає, що частина педагогів не просто викладає матеріал застарілими методами, а й не має достатньої глибини математичних знань, щоб якісно підготувати учня до складання НМТ або розвивати в нього логічне, алгоритмічне мислення.
Причини кризи – в підготовці вчителя
Усі ці дані дозволяють зробити чіткий висновок: низькі результати учнів з математики напряму пов’язані з недостатньою кваліфікацією вчителів математики. А сертифікація — хоч і добровільна — виявила: навіть серед кращих є суттєві прогалини.
На цьому фоні Міністерство освіти і науки України не демонструє активної позиції для вирішення проблеми. Оновлення програм, зміни до методичних рекомендацій або запровадження нових підходів до підвищення кваліфікації педагогів — або відбуваються формально, або мають рекомендаційний характер без системної підтримки.
Більше того, державні курси підвищення кваліфікації часто зосереджуються на загальнопедагогічних або адміністративних аспектах, а не на поглибленні саме предметних знань, що є критично важливим у випадку з математикою.
Висновок
Проблема з низьким рівнем математичних знань учнів не зникне доти, доки держава не визнає очевидне: якість викладання математики прямо залежить від фахового рівня вчителя, а система підтримки педагога потребує негайного реформування. Якщо МОН не змінить підхід до підготовки та підвищення кваліфікації вчителів, а лише продовжуватиме робити вигляд "цифрових змін", освітня криза лише поглиблюватиметься.
Коментарі
Додати коментар