Опрацьовуємо новини законодавства
Постановою КМУ від 22.04.2026 №498 затверджено зміни до Положення про ліцей. Ці нововведення є фундаментом для впровадження профільної середньої освіти академічного спрямування та регламентують нові вимоги до функціонування старшої школи. У цій статті ми підготували огляд найважливіших аспектів, які чекають на освітян, учнів та батьків.
Сфера застосування Положення
Постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування, проте ключові норми, що стосуються освітніх програм і профілів навчання, впроваджуються поетапно, що дозволяє системі освіти адаптуватися до змін. Зокрема:
• із 1 вересня 2026 року – для закладів-учасників експериментального проєкту (пілотування 10-12 класів).
• із 1 вересня 2027 року – для всіх інших закладів загальної середньої освіти академічного спрямування.
Положення визначає основні засади діяльності ліцеїв і водночас чітко окреслює межі його застосування. Воно не поширюється на:
• заклади спеціалізованої освіти;
• спеціальні заклади загальної середньої освіти;
• заклади професійної, фахової передвищої чи вищої освіти, що провадять освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти.

Організаційні засади
Ліцей є закладом загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти академічного спрямування. Він функціонує як окрема юридична особа і може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, здобуття початкової освіти.
Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) ліцею приймає його засновник. Саме він затверджує статут закладу, а також, у випадках, визначених законом, укладає засновницький договір. Залежно від форми власності та засновника ліцей може діяти як:
• державний;
• комунальний;
• приватний;
• корпоративний.
Відповідно до установчих документів ліцею та на підставі положень, затверджених його керівником, заклад освіти може мати розгалужену внутрішню структуру. Зокрема, у його складі можуть функціонувати:
• позашкільний підрозділ;
• пансіон;
• кафедри з окремих освітніх галузей, навчальних предметів (інтегрованих курсів);
• лабораторії;
• підрозділи з питань інноваційної діяльності;
• осередок «Захист України»;
• інші внутрішні структурні підрозділи.
• філії.
Важливою організаційною особливістю є те, що за ліцеями, які забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти, територія обслуговування не закріплюється. Натомість для комунальних ліцеїв, у структурі яких є початкова школа або гімназія, закріплення території є обов’язковим.
Організаційні форми навчання та наповнюваність класів
У межах визначеного законодавством порядку в ліцеї можуть утворюватися різні організаційні форми навчання, що забезпечують гнучкість освітнього процесу:
• класи;
• групи для вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів);
• міжкласні та змінні групи учнів. Такі групи є тимчасовими і формуються як у межах одного класу, так і між кількома класами для вивчення предметів за вибором учнів, організації проєктної діяльності або впровадження освітніх технологій, що передбачають взаємодію школярів різних років навчання;
• навчальні кабінети (з навчальних предметів (інтегрованих курсів) однієї або різних освітніх галузей);
• інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
• тимчасові (від одного семестру/триместру) науково-дослідницькі класи та/або міжкласні групи для організації профільного навчання або підготовки до участі в інтелектуальних змаганнях (конкурсах, олімпіадах, турнірах тощо).
Гранична кількість учнів у класі державного та комунального ліцею, а також організація навчання у разі недостатньої наповнюваності класу або зменшенні кількості учнів в ньому визначається відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту». Якщо кількість учнів не дає змоги утворити клас, вони можуть продовжити навчання за іншими (крім очної) формами здобуття освіти або в іншому ліцеї із забезпеченням територіальної доступності. Водночас зменшення кількості учнів упродовж навчального року не є підставою для припинення функціонування класу до завершення навчального року.
Кількість учнів (одного та/або різних років навчання) в одній групі державного, комунального ліцею повинна становити не менше 8 осіб.

Організація освітнього процесу
Освітній процес у ліцеї організовується відповідно до:
• Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;
• Державного стандарту профільної середньої освіти;
• цього Положення та інших актів законодавства;
• освітньої програми (освітніх програм), схваленої педагогічною радою та затвердженої керівником ліцею.
Діяльність ліцею спрямована на реалізацію низки ключових завдань, зокрема:
• всебічний розвиток, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізація особистості;
• створення безпечного освітнього середовища для учасників освітнього процесу;
• організація освітнього процесу, що ґрунтується на цінностях та принципах, визначених законодавством;
• виявлення та розвиток індивідуальних здібностей учнів, досягнення ними результатів навчання, формування і застосування відповідних компетентностей, що визначені відповідними державними стандартами;
• забезпечення здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням;
• організація вивчення учнями обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів;
• надання консультацій щодо організації освітнього процесу та вибору зміни профілю;
• інші завдання, визначені установчими документами ліцею.
Зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних ліцеїв здійснюється у порядку, визначеному МОН. Конкурс для зарахування до ліцею проводиться відповідно до положення про конкурсний відбір, що схвалюється педагогічною радою ліцею та затверджується його керівником. Не пізніше ніж за три місяці до початку прийому заяв про зарахування до ліцею на веб-сайті ліцею опубліковуються:
• Положення про конкурсний відбір;
• освітня програма із зазначенням переліку профілів навчання;
• відповідні навчальні плани.
Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять і перерв, а також форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою ліцею. Водночас, з метою забезпечення безпечного освітнього середовища, ці параметри можуть бути змінені на визначений період протягом навчального року.
В умовах воєнного стану та/або надзвичайної ситуації форми здобуття освіти визначаються з урахуванням безпекових чинників, зокрема наявності захисних споруд цивільного захисту. Для учнів, які змінили місце проживання або перебувають на тимчасово окупованих територіях чи в зоні бойових дій, організовується дистанційне або інше найбільш безпечне навчання.
Освітня програма ліцею
Організація освітнього процесу в ліцеї в рамках одного профілю навчання передбачає поглиблене вивчення групи споріднених навчальних предметів (інтегрованих курсів) однієї або кількох освітніх галузей, визначених Держстандартом. Це забезпечується шляхом створення в ліцеї щонайменше однієї відповідної групи. У разі забезпечення здобуття базової середньої освіти ліцей може використовувати:
• одну освітню програму на рівні базової середньої освіти (на першому та/або другому циклі);
• наскрізну освітню програму, розроблену для базової (першого та/або другого циклу) та профільної середньої освіти.
Водночас ліцей використовує одну освітню програму на рівні профільної середньої освіти (для першого та другого циклів), що забезпечує цілісність і наступність навчання. У межах однієї територіальної громади профілі навчання мають передбачати поглиблене вивчення предметів (інтегрованих курсів) відповідних освітніх галузей:
• математичної, природничої, технологічної, інформатичної – для першого профілю;
• мовно-літературної – для другого профілю;
• інших освітніх галузей, визначених Держстандартом, – для третього профілю.
Для кожної форми здобуття освіти освітня програма має включати навчальні плани для не менше ніж трьох профілів навчання в межах однієї або кількох освітніх галузей чи їх об’єднань (природничо-математичного, мовно-літературного, соціально-гуманітарного). На основі визначених навчальних планів педагогічна рада складає, а керівник ліцею затверджує річний навчальний план (один або декілька) з урахуванням запроваджених профілів навчання, в якому конкретизується:
• перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення;
• перелік вибіркових (за вибором учнів) освітніх компонентів, зокрема навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів;
• кількість навчальних годин на тиждень, навчальний рік.

Вибір профілю навчання
Фундаментом профільної школи стає індивідуальна освітня траєкторія, яка трансформує учня з пасивного слухача на активного учасника освітнього процесу, який усвідомлено формує власний освітній маршрут. Вибір компонентів навчання є чітко структурованим і включає:
• профіль навчання (із запроваджених у ліцеї), що передбачає наявність обов’язкових для вивчення освітніх компонентів основного та поглибленого рівня;
• вибіркові освітні компоненти у межах відповідного профілю;
• вибіркові освітні компоненти поза відповідним профілем.
Зміна обраного профілю навчання здійснюється за заявою учня або одного з його законних представників (або під час переведення учня з іншого ліцею, якщо неможливо забезпечити навчання за його попереднім профілем) з урахуванням результатів попереднього навчання та в порядку, визначеному педагогічною радою. Перед прийняттям такого рішення заклад освіти зобов’язаний надати повну інформацію про процедуру та можливі наслідки зміни профілю, а також забезпечити необхідне консультування.
Оцінювання результатів навчання учнів
Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється педагогічними працівниками ліцею за системою, визначеною законодавством, або за шкалою, затвердженою ліцеєм. Вона може включати:
• номінальну шкалу оцінювання («зараховано/не зараховано» тощо);
• рівневу шкалу, яка передбачає оцінювання результатів навчання здобувачів освіти за чотирма рівнями (наприклад, «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В);
• бальну шкалу, яка передбачає оцінювання результатів навчання здобувачів освіти з використанням 12-бальної шкали.
У разі запровадження власної шкали оцінювання заклад освіти зобов’язаний визначити чіткі правила її переведення у загальнодержавну систему.
Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом проведення ДПА з державної мови, математики та інших навчальних предметів, визначених МОН (за винятком випадків, передбачених законодавством). Результати річного оцінювання та ДПА відображаються у свідоцтві досягнень, яке щороку видається учням при переведенні на наступний рік навчання.
До учнів ліцею можуть застосовуватися різні види морального та/або матеріального заохочення й відзначення. Вони визначаються установчими документами ліцею або окремим положенням, затвердженим педагогічною радою. Рішення про заохочення ухвалює педагогічна рада.

Управління закладом освіти
Керівництво ліцеєм здійснює директор, повноваження якого визначаються законодавством і установчими документами ліцею. Він обирається, призначається та звільняється із займаної посади відповідно до законодавства та умов укладеного трудового договору.
Основним постійно діючим колегіальним органом управління є педагогічна рада, повноваження якої визначаються Законом України «Про повну загальну середню освіту» і установчими документами ліцею. Окрім цього, у ліцеї можуть діяти різні форми самоврядування, що забезпечують участь усіх учасників освітнього процесу в управлінні закладом:
• органи самоврядування працівників ліцею;
• органи учнівського самоврядування;
• органи батьківського самоврядування;
• інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу;
• піклувальна рада.
Вищим колегіальним органом громадського самоврядування ліцею є загальні збори (конференція) його колективу, що скликаються не менше одного разу на рік та формуються з представників усіх учасників освітнього процесу.
Органи учнівського та батьківського самоврядування формуються на засадах виборності відповідно до установчих документів закладу.
Фінансово-господарська діяльність
Фінансово-господарська діяльність ліцею здійснюється відповідно до вимог бюджетного законодавства та освітніх законів України. Державні та комунальні ліцеї мають статус бюджетних установ і фінансуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Матеріально-технічна база ліцею охоплює будівлі, споруди, обладнання, транспорт, земельні ділянки та інші ресурси. Вони мають відповідати державним стандартам і забезпечувати якісну організацію освітнього процесу, з урахуванням принципів універсального дизайну, ергономічності та цифрової доступності.
Майно ліцею належить йому на правах, визначених законодавством.
З метою залучення та використання ресурсів, необхідних для вивчення обов’язкових і вибіркових освітніх компонентів, ліцей може співпрацювати з:
• іншими суб’єктами освітньої діяльності;
• юридичними особами незалежно від організаційно-правової форми;
• фізичними особами - підприємцям.
Коментарі
Додати коментар