Про що говорить звіт PISA 2025: базового рівня досягають 65% українського учнівства з природничо-наукових дисциплін, 54% — з математики та 55% — із читання

Міжнародне дослідження якості освіти PISA (Programme for International Student Assessment), започатковане Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2000 році, є одним із найавторитетніших джерел інформації про якість шкільної освіти у світі. У 2025 році відбувся дев’ятий цикл дослідження, у якому взяла участь 91 країна/економіка. Медіа НУШ представляє перший узагальнений звіт PISA 2025, презентацію якого сьогодні розпочато об 11:00 по всьому світу, в тому числі і в Україні.

Доволі недешеве дослідження доступно не кожній країні, і для України воно стало можливим завдяки міжнародній підтримці. ОЕСР профінансувала участь України в основних і інноваційних галузях дослідження, а ЮНІСЕФ Україна — в оцінюванні з іноземної мови (FLA). Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО), Міністерство освіти і науки України й міжнародні партнери забезпечили організаційну, методичну й фінансову підтримку дослідження.

Про особливості PISA 2025

Для нашої країни це вже третій цикл дослідження після 2018 і 2022 років, однак війна внесли свої корективи. Через безпекові ризики, спричинені повномасштабною агресією росії, у циклі PISA-2025 дослідженням було охоплено 15-річне учнівство/студентство лише із 17 з-поміж 27 регіонів країни. Фактично зі сфери дослідження повністю випав Схід та Південь країни – серед відсутніх цього разу Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Сумська, Харківська і Херсонська області, а також Автономна Республіка Крим і місто Севастополь.

Як змінюється освітня система України та які несе освітні втрати – досліджує медіа НУШ: “Навчання після деокупації на прикладі Чернігівської та Сумської областей”, “Війна і освіта: як змінюється шкільна система України під тиском фронту” та яку освітню модель використовують Дніпропетровська та Харківська громади”, а також Донецька і Луганська.

PISA оцінює не відтворення шкільної програми, а те, наскільки 15-річне учнівство здатне застосовувати знання й уміння в нових життєвих ситуаціях: аналізувати інформацію, міркувати, розв’язувати проблеми та робити обґрунтовані висновки. Національний звіт PISA-2025 підготовлено на основі міжнародної бази даних ОЕСР – він поєднує результати тестування та анкетування учнівства, а також опитування керівників закладів освіти, які працюють в режимі офлайн або змішаному форматі. Заклади освіти, які працюють в дистанційному форматі, в дослідження не включені.

Також дослідження трирічного циклу не дає даних щодо ефективності реформи НУШ. Учнівство, яке брало участь у PISA-2025, ще не було когортою НУШ: воно навчалося за попереднім Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти 2011 року.

Тому результати PISA-2025 характеризують стан сформованості компетентностей 15-річного учнівства, але не є оцінкою ефективності реформи НУШ. Як заявляють дослідники – використовувати ці дані як доказ успішності або неуспішності НУШ некоректно.

До репрезентованої сукупності входять 16 областей — Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Вінницька, Чернігівська, Київська, Житомирська, Одеська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Волинська та Закарпатська — і місто Київ.

Для аналізу тенденцій показники PISA-2022 було перераховано для тих самих 17 регіонів, що робить порівняння 2022–2025 років коректним.

У PISA-2025 оцінювали:

• читання;
• математику;
• природничо-наукові дисципліни;
• інноваційну галузь “Навчання в цифровому світі”.

Україна також долучилася до опційного оцінювання з іноземної мови.

Окрему увагу у цьогорічному звіті приділено чинникам, пов’язаним із навчальними досягненнями: освітньому й родинному середовищу, соціально-економічним умовам, досвіду дистанційного та змішаного навчання, доступу до цифрових ресурсів і підтримці з боку школи та родини.

Три послідовні цикли дають Україні не окремий зріз, а тяглі дані про стан і динаміку навчальних результатів 15-річного учнівства. Дані 2018 року фіксують ситуацію до пандемії COVID-19 і повномасштабної війни, а цикли 2022 та 2025 років дають змогу бачити, як змінювалися результати в умовах тривалих кризових викликів.

Основний етап PISA-2025 в Україні відбувався з 17 березня до 4 травня 2025 року. Попри повітряні тривоги, перебої з електропостачанням та інтернетом і безпекові обмеження, Україна виконала передбачені міжнародними процедурами заходи та отримала валідні дані для 17 регіонів.

У PISA-2025 брали участь учні й учениці, народжені у 2009 році, які на час тестування мали вік від 15 років до 16 років і 6 місяців та навчалися в 7-му або наступних класах закладів загальної середньої освіти чи на 1-му або 2-му курсах закладів фахової передвищої та професійної освіти.

У тестуванні й анкетуванні взяли участь 8962 підлітки з 297 закладів освіти. Із них:

• 7105 виконували основний тест PISA — саме їхні результати аналізуються в Національному звіті;
• 1857 учасників і учасниць проходили окреме оцінювання з іноземної мови, результати якого буде представлено у 2027 році.

У 2025 році Україна має 448 балів із природничо-наукових дисциплін, 431 — з математики та 418 — із читання. Перераховані для тих самих 17 регіонів результати 2022 року становили відповідно 449, 440 і 427 балів. Усі зміни між 2022 і 2025 роками статистично незначущі і це добра новина.

Порівняно з 2018 роком результати нижчі на 21 бал із природничо-наукових дисциплін, на 22 — з математики та на 48 — із читання. Тому PISA-2025 свідчить радше про стабілізацію після попереднього падіння, але ще не про відновлення до доковідного й довоєнного рівня, вважають в УІРО.

Природничо-наукові дисципліни: середній показник високий, але 35% не досягає базового рівня

У циклі 2025 року провідною галуззю стали природничо-наукові дисципліни. У цій галузі результати українського учнівства є найвищими серед трьох основних галузей PISA, однак дослідження виявило низку проблем.

Середній результат українського учнівства з природничо-наукових дисциплін становить 448 балів. Це найвищий показник України серед трьох основних галузей: з математики середній результат становить 431 бал, із читання — 418.

Водночас 35% українського учнівства не досягає базового рівня природничо-наукової грамотності.

Учнівство краще справляється з науковим поясненням явищ і гірше — із завданнями, де потрібно оцінювати дизайн дослідження, критично інтерпретувати дані й докази та обґрунтовувати рішення. Але профіль України не найгіршій в цій галузі і випереджає Болгарію, Грузію і Молдову.

У циклі PISA-2025 найнижчими є результати із читання

Середній результат українського учнівства із читання становить 418 балів — на 13 балів менше, ніж із математики, і на 30 балів менше, ніж із природничо-наукових дисциплін. Відставання від середнього показника країн ОЕСР у читанні також є найбільшим — 43 бали.

Базового рівня читацької грамотності досягають 55% українського учнівства, тобто 45% залишаються нижче рівня 2.

Порівняно з 2018 роком середній результат із читання нижчий на 48 балів — це найбільше довгострокове зниження серед трьох основних галузей.

А як ми виглядаємо в цифровому світі?

У PISA-2025, окрім читання, математики та природничо-наукових дисциплін, оцінювали спроможність учнівства навчатися в цифровому світі, а також Україна долучилася до оцінювання з іноземної мови.

Інноваційна галузь “Навчання в цифровому світі” оцінює, як 15-річне учнівство розв’язує проблеми за допомогою цифрових моделей, алгоритмів і програмування, планує дії, перевіряє припущення, аналізує дані та вдосконалює цифрові рішення.

34% українського учнівства повідомляє, що на більшості або на всіх уроках природничо-наукових дисциплін учні й учениці відволікаються через використання цифрових ресурсів. Це вище за середній показник країн ОЕСР — 28%.

Щонайменше раз на тиждень чатботи на основі ШІ для допомоги в навчанні використовують 54% українського учнівства — проти 46% у середньому за країнами ОЕСР. 43% щотижня використовують їх для підготовки текстів до письмових завдань, 42% — для узагальнення прочитаного, 37% — для попереднього пошуку інформації з нової теми.

Лише 8 % українського учнівства повідомили, що ніколи або майже ніколи не використовують чатботи ШІ для жодного з досліджуваних навчальних завдань. Ці дані не доводять більшої поширеності порушень академічної доброчесності, але вказують на потребу в чітких правилах відповідального використання ШІ в навчанні.

Водночас інноваційна галузь PISA-2025 показує, що здатність працювати з цифровими моделями, алгоритмами та програмуванням є важливою складовою сучасної грамотності – питання не у відмові від цифрових інструментів, а в тому, як вони використовуються в навчанні.

Україна також стала однією з 22 країн/економік, які долучилися до опційного оцінювання з іноземної мови. У ньому оцінювали читання, аудіювання та говоріння англійською мовою, але результати цього компонента буде оприлюднено лише у 2027 році.

Результати України нижчі за середні за балами ОЕСР

Базового рівня 2 або вище досягають 65% українського учнівства з природничо-наукових дисциплін, 54% — з математики та 55% — із читання. Загалом 56,4% українських 15-річних не досягають базового рівня принаймні в одній із трьох галузей, а 29,3% — одночасно в усіх трьох.

Найвищих рівнів 5–6 досягають 3,6% учнівства хоча б в одній галузі й лише 0,3% — в усіх трьох. Це означає, підкреслюють в УЦОЯО, що питання базової грамотності стосується не окремої предметної галузі, а значної частини 15-річного учнівства загалом.

Для Цілей сталого розвитку на 2030 рік орієнтиром є досягнення базового рівня грамотності щонайменше 80% 15-річного учнівства.

У 2025 році в Україні базовий рівень грамотності становить 65% із природничо-наукових дисциплін, 54% із математики та 55% із читання.

Особливо значними є розриви за соціально-економічним статусом: серед учнівства з високим ESCS базового рівня досягають 80% із природничо-наукових дисциплін, 69% із математики та 70% із читання, а серед учнівства з низьким ESCS — відповідно 53%, 41% і 43%.

Вважаючи на умови повномасштабного вторгнення, опитування 15-річних українських підлітків загалом показало, що вони почуваються частиною своєї освітньої спільноти й у безпеці у своїх закладах освіти:

• 85% українського учнівства повідомляє, що почувається на своєму місці в закладі освіти;
• 82 % — що легко знаходить там друзів.
• Понад 90 % учнівства повідомляє про відчуття безпеки:
• 93 % — дорогою до закладу освіти;
• 95 % — дорогою додому;
• 94 % — у класі;
• 91 % — в інших приміщеннях закладу освіти.

Ці показники не означають відсутності воєнних ризиків: вони відображають суб’єктивне відчуття захищеності в межах звичного освітнього середовища.

14 % українських 15-річних повідомили, що зазнавали принаймні одного виду булінгу щонайменше кілька разів на місяць. Це менше, ніж у середньому по країнах ОЕСР, і майже відповідає показнику України 2022 року.

Хлопці та учнівство із закладів освіти в сільській місцевості частіше повідомляють про регулярний досвід булінгу. У PISA-2025 досвід булінгу негативно пов’язаний із благополуччям, відчуттям приналежності до закладу освіти та результатами з природничо-наукових дисциплін, але ці зв’язки не слід тлумачити як прямі причинно-наслідкові залежності, вважають дослідники.