Про зміст британської освіти на прикладі завдання для 5-річного учня

Автор: Надія Майбогіна, кандидат економічних наук, освітянка. Аналітик даних в Data officer в Poole High School, Англія

Якби ви мене спитали, які дві найважливіші речі є в британській освіті, які відрізняють її від української, я, напевно, сказала б, що це дві концепції:

1) таксономія Блума, як наскрізний підхід до змісту освіти: всіх предметів, всіх рівнів навчання, всіх форматів навчання – від окремого уроку, вивчення теми, до екзамену, включно з випускними.

2) концепція доданої вартості (про що я скоро напишу і, напевно, не одну статтю) як основна ідея і мета менеджменту в освіті на всіх рівнях (від роботи окремого учителя до роботи міністерства на національному рівні).

Ці дві концепції набагато глибші, складніші, ніж може здаватись на перший погляд, якщо десь про них просто прочитати. І вони набагато глибше вкорінені в усе, що відбувається в тут в освіті.

Я хочу почати з першої концепції (ще буде багато продовжень), але спробую пояснити її через окреме завдання з предмета Science для учня 5-річного віку (1 клас британської школи). Приклад не є ідеальним, але почнемо з нього.

Отже, поясню кроки комплексного завдання, які ви бачите на картинках.

Завдання 1. РОЗУМІННЯ. Щоб виконати завдання, п’ятирічна дитина має вміти читати настільки добре, щоб розпізнати зовнішні ознаки, що характеризують певну погоду і як яким способом ми її визначаємо. Йдеться не про перевірку знання фактів, вивчених напам’ять, а про розуміння явища погоди.

Завдання 2. РОЗУМІННЯ. Учень має розглянути явище в динаміці та продемонструвати своє розуміння «під іншим кутом».

Завдання 3. ЗАСТОСУВАННЯ. Інформація подається структуровано і без картинок, що вимагає більш абстрактного мислення. Учень має застосувати знання у конкретній ситуації.

Завдання 4. АНАЛІЗ. Тут потрібно проаналізувати кілька явищ і виявити закономірності. Крім того, завдання інтегрує знання про погоду зі знаннями про дні тижня, а також перевіряє навичку читання таблиці — усе це сприяє розвитку структурованого мислення.

Завдання 5. СУДЖЕННЯ. На основі аналізу необхідно сформувати судження (judgment) — тобто зробити обґрунтований висновок, спираючись на попередні етапи пізнавального процесу.

Таким чином, на відміну від української освіти, де освітні цілі часто формулюються як: запам’ятати – зрозуміти – застосувати, у британській школі ці цілі рухаються на кілька кроків далі згідно з таксономією Блума: запам’ятати – зрозуміти – застосувати – проаналізувати – оцінити. Саме вміння робити обґрунтоване судження на основі аналізу реальних ситуацій — а не просто висловлювати власну думку — розглядається як ключова мета уроку, курсу, та як основа для вимірювання досягнень учнів.

Далі буде…