Реформа старшої школи на Львівщині: баланс профілів та ключові ризики

Львівська область стала одним із лідерів у впровадженні реформи старшої школи, розпочавши цей процес ще восени 2021 року.

Реформа старшої школи на Львівщині розпочалася ще восени 2021 року, і попри початок повномасштабного вторгнення процес не зупинили: до кінця 2022 року в області сформували першу мережу академічних ліцеїв. Як розповів Гал-інфо директор департаменту освіти та науки Львівської ОВА Олег Паска, одним із перших серйозних викликів, який вдалось подолати, став значний дисбаланс у виборі профілів. Аналізуючи перші плани громад щодо профілізації, департамент виявив серйозну проблему: 80% ліцеїв планували гуманітарний напрям, і лише 20% – природничий. 

“Така структура не відповідає нашим можливостям і сучасним викликам. Саме природничі науки визначають прогрес країни: її економічний потенціал, військовий потенціал. Якщо подивитись на вищу освіту, то саме в фізиці, хімії, біології, математиці та ІТ Україна має сильні наукові школи і високий рівень у світі. Тому ми почали проводити велику роз'яснювальну роботу в громадах”, – розповів Олег Паска.

Він пояснив, що якби мережа була затверджена виключно за побажаннями вчителів, батьків та дітей, держава ризикувала б втратити ці наукові осередки, що якраз забезпечують країні лідерство. Окрім того, багато професій з доброю оплатою праці залишаються поза увагою випускників, які часто обирають шлях під впливом соцмереж, а не реальних перспектив. Він додав, що коли цю проблему озвучили на одній із нарад у Міністерстві освіти, там рекомендували, щоб профілі ліцеїв усе ж затверджували на рівні області. Завдяки цьому співвідношення вдалося вирівняти до показників 42% на 39%.

Для впровадження реформи також використають рейтинги найкращих науковців та кафедр, які оприлюднять навесні. Це дозволить батькам та учням максимально раціонально підійти до вибору ліцею.

“Якщо дитині, до прикладу, подобається хімія, то батьки повинні знати, де в Львівській області є найкраща наукова школа з хімії. Тому що коли дитина йде до слабших науковців, то й перспективи в неї менші. Якщо вона йде в сильну команду, то й перспективи вирости набагато більші”, – пояснив Олег Паска.

Реформа також встановлює чіткі вимоги до створення ліцеїв: в 10-х класах має бути не менше 60 учнів, що гарантує наявність щонайменше трьох профілів. У громадах, де кількість дітей буде недостатньою, забезпечать довезення.

“Ми по кожній громаді аналізували реальну кількість дітей і показували, скільки ліцеїв вона фактично може наповнити. Часом громада хотіла створити 2-3 ліцеї, але ми пояснювали, що без достатнього набору у підсумку у них не буде жодного – діти просто підуть навчатися в сусідні громади. Тому важливо аргументовано пояснювати реальність реформи, адже вона насамперед робиться для учня: профільне навчання дає більше годин з обраних предметів і кращу підготовку до вступу” – зазначив директор департаменту.

Остаточний перехід на 12-річну систему навчання з 2027 року, на думку очільника департаменту, є значною перевагою для дітей. Додатковий рік навчання забезпечить глибшу профілізацію та якісну підготовку до вступу у заклади вищої освіти, фактично розпочинаючи профорієнтацію ще з дев'ятого класу.

Водночас ризиком зараз є кадрове питання, оскільки до вересня 2027 року мають відбутися конкурси на посади як директорів ліцеїв, так і вчителів. За словами Олега Паски, на державному рівні досі не затверджено типове положення про конкурс, і саме відсутність прозорих правил може призвести до провалу реформи.

“Невизначеність і неструктурованість вимог до керівників ліцею, від яких, на моє переконання, на 90% залежить якість освітнього процесу, можуть стати ключовою загрозою реформи. Є ризик, що окремі громади підуть шляхом непрозорих, політично вмотивованих призначень і обиратимуть директорів без належного досвіду чи педагогічної освіти. Потім мають бути проведені конкурси на посади вчителів, і тут ми теж переживаємо, що замість фахового відбору найкращих педагогів може спрацювати принцип “кума, свата, брата” або їх пролобіює політична партія, яка потрапила в місцеву раду. Це буде страшний злочин і проти держави, і проти дітей, проти нашого майбутнього”, – пояснив він.

Попри те, що на державному рівні документ не можуть ухвалити вже впродовж 4 років, на Львівщині за розпорядженням голови Львівської ОВА було розроблено та рекомендовано громадам власне положення. Воно передбачає формування комісій з представників трьох груп: не лише засновника, а й органів управління освітою та громадськості (освітянських профспілок, батьків, представників колективу), що дозволить забезпечити фаховий підхід і прозорість при виборі найкращих вчителів та керівників. Практично всі громади області вже ухвалили цей документ за основу.

Олег Паска також зазначив, що хоч перший ліцей декларують в Шептицькому, приклад того, як має функціонувати така система, Львівщина має вже протягом десятиліть, і це – Обласний науковий ліцей у Дрогобичі. За словами Олега Паски, саме досвід цього закладу є доказом того, що обрана стратегія є правильною, адже цей заклад роками демонструє неймовірні результати: його вихованці забезпечують близько 40% усіх перемог області на олімпіадах та конкурсах Малої академії наук.

Нагадаємо, що реформа профільної старшої школи є логічним продовженням “Нової української школи”, розпочатої у 2017 році. Її національний запуск заплановано на 1 вересня 2027 року, а вже з осені 2026 року пілотний етап стартував у 150 закладах України.