Результати роботи команди МОН: читаємо критично

Автор: Сергій Захарін, державний секретар Міністерства освіти і науки України (2021–2023), доктор економічних наук, професор

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий оприлюднив матеріал «Результати роботи команди МОН: 2 роки змін в освіті і науці».

Ключове слово: результати. Давайте, як-то кажуть, читати уважно…

У матеріалі наведено 44 пункти, згрупованих у 9 «ключових пріоритетів». Із цього матеріалу уважні читачі змогли дізнатися про окремі результати, процеси та явища, що можна спостерігати під час формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Загальне враження: текст цікавий і насичений. За формальною ознакою «навантаженість фактами» – усі наведені у матеріали пункти можна розділити на три великі групи: 1) пункти, у яких наведені чіткі факти і цифри, 2) пункти, у яких наведені певні рішення, але не вказано про фактичні наслідки цих рішень, 3) пункти, у яких наведені плани, бачення, гасла, фантазії тощо.

Слід взяти до уваги, що звіт не обговорювався публічно, зокрема із громадськими організаціями або експертами, що представляють професійну спільноту. Процес «звітування», таким чином, пройшов у режимі «бюрократичного монологу»: посадова особа, що є політичною фігурою, виклала певний суб’єктивний текст і не внесла жодної ініціативи щодо його обговорення або опрацювання в режимі «діалогу» або «обміну думками» (у першу чергу з метою отримання пропозицій для подальшої роботи).

Автора цих рядків вразило, що матеріал супроводжується численними нехитрими маніпуляціями, які не сприяють глибокому фаховому оцінюванню задекларованих «змін в освіті і науці».

Окремо зазначимо, що в слово «маніпуляція» ми не вкладаємо негативного емоційного забарвлення або негативного семантичного навантаження. Під маніпуляцією ми розуміємо вербальну конструкцію, автор якої намагається висвітлили певні явища і процеси – приміром, власну діяльність – у вигідному для себе світлі (зазвичай збільшуючи обсяг позитивних результатів та замовчуючи або применшуючи обсяг негативних), при цьому таке бажання слід вважати цілком природним, а відтак – і зрозумілим.

Вважаємо, що вивчення маніпуляцій (навіть якщо їх застосовує високе начальство) є доцільним і корисним – у першу чергу в контексті підвищення власної медіаграмотності, а також розвитку здібностей до критичного мислення.

Отже, ми нарахували щонайменше десять маніпуляцій, які застосовані під час підготовки тексту «Результати роботи команди МОН: 2 роки змін в освіті і науці».

Маніпуляція перша – звітування не про остаточні результати, а про процеси (які можуть і не привести до очікуваного результату)

Оксен Лісовий пише: «Готуємо нормативно-правову базу для імплементації ЗУ «Про дошкільну освіту…» (пункт 19). «Готуємо щось» – це не результат, оскільки невідомо – коли і чим закінчиться «приготування» і чи буде з цього хоч якась користь суспільству і людям (зокрема, освітній спільноті і здобувачам освіти).

«Запущено реформу олімпіадного руху» (пункт 21). «Запущено реформу» – це чудово, але невідомо – чи буде реформа успішною (іншими словами: чи принесе вона позитивний результат для всього суспільства, а не лише окремим ділкам, які заробляють на олімпіадному русі непогані статки).

З іншого боку, заради об’єктивності слід відзначити, що початок або підтримка будь-якого процесу (готуємо базу, запускаємо реформу, пишемо візію, формуємо бачення, щось дизайнуємо) – це теж певний результат. Навіть існує поняття: «процесний результат».

Маніпуляція друга – результат оцінюється за хибним критерієм

Оксен Лісовий констатує: «Уперше в Україні запроваджено систему грантової підтримки студентів: понад 13 тисяч студентів скористалися цією програмою» (пункт 17). Експериментальний проєкт щодо грантового фінансування вищої освіти запущений порівняно нещодавно, до його завершення залишається ще півтори року, і зараз занадто зарано стверджувати, що цей проєкт принесе справді позитивні результати. А за великим рахунком, про його успішність можна буде говорити лише після працевлаштування за фахом всіх випускників, які отримували гранти.

«Розроблено законопроєкт про активізацію інноваційної діяльності ЗВО – Science City» (пункт 28). Якщо розроблено якийсь документ – це чудово, але це зовсім не означає, що документ колись буде ухвалений. А якщо і буде ухвалений – це ще не означає, що він спроможний підвищити саме бажані показники (приміром, зростання доходу/прибутку закладів вищої освіти від провадження саме інноваційної діяльності).

Маніпуляція третя – деякі результати насправді є удаваними

«За 2 роки підвищено оплату праці вчителів у середньому на 15%» (пункт 5). Цікаво, що за останні 2 роки оплата праці зайнятих працівників в економіці України виросла більше, аніж на 15%. А відтак, де-факто темпи зростання заробітної плати освітян (вчителів) були нижчими за середні в економіці, і це названо «результатом».

«Реорганізовано 10 закладів вищої освіти…» (пункт 14). Реорганізація сама по собі не означає, що досягнуто оптимальних показників функціонування якоїсь системи (у нашому випадку – системи вищої освіти). Можливо, окремі заклади потребують реорганізації, але позитивні наслідки цього процесу ще слід довести.

Маніпуляція четверта – невиправдане вживання слів емоційного забарвлення

«Оновлено менеджмент ЗВО: чесні вибори ректорів проведено у 35 закладах…» (пункт 16). Привертає увагу слово «чесні». Підтекст очевидний: автор матеріалу немовби констатує, що при попередніх міністрах вибори були нечесними, а от лише зараз вдалося добитися виборів чесних.

Також слід взяти до увагу, що на практичному рівні вибори ректорів проводить не міністерство, а університетські спільноти (оргкомітет, члени виборчих комісій).

Маніпуляція п’ята – деякі результати досягнуті не автором звіту, а іншими організаціями

Оксен Лісовий пише: «Відновлено й відремонтовано 834 школи…» (пункт 2). Але насправді ані міністр, ані міністерство не займаються ремонтами шкіл – не визначають обсяги необхідних робіт, не складають кошторисів, не проводять тендерів, не закуповують будівельні матеріали, не оплачують працю будівельників, не роблять технічний нагляд.

«Відремонтовано 548 закладів дошкільної освіти…» (пункт 18). Аналогічно: ані міністр, ані міністерство не займається ремонтами садочків.

Маніпуляція шоста – деякі результати є вагомими, але роль автора звіту в їхніх досягненнях не є очевидною

«164 тисячі дітей повернулося до очного навчання в межах політики «Школа офлайн» (пункт 1). Насправді причин повернення до очного навчання може бути багато – людина з фантазією таких причин може назвати кілька десятків.

Чи кожна причина є наслідком реалізації якоїсь міністерської політики – велике питання.

Маніпуляція сьома – незрозумілість написаного тексту, внаслідок чого неможливо зробити висновок про вагомість результату

«Заручилися підтримкою освіти від урядів 35 країн світу та понад 80 міжнародних організацій» (пункт 29). Що означає «заручилися підтримкою»? Ця підтримка формалізована чи ні? Якщо хтось із іноземних експертів завітав в міністерство на фуршет – це ще не означає, що цей експерт (гість) або країна, яку він представляє, надає справді дієву підтримку.

Йдеться про нові країни, які нам раніше підтримку не надавали? Про які саме організації йдеться? Вони справді впливові? Вони мають належні ресурси? Вони справді працюють у сфері освіти і науки?

Маніпуляція восьма – апелювання до «світлого майбутнього»

«Разом із партнерами проведемо навчання для більш ніж 15 тисяч дорослих за короткостроковими курсами» (пункт 13).

«…укрупнені ЗВО отримають по $1,5 млн інвестицій у межах проєкту зі Світовим банком UIHERP» (пункт 14).

Тобто у «результати», які буцімто вже досягнуті за 2 роки роботи, записані певні плани і фантазії (які можуть збутися або не збутися).

Маніпуляція дев’ята – химерність результату (невідомо – чи може реальна людина скористатися результатом)

«Забезпечено можливість гнучкого навчання завдяки індивідуальним освітнім траєкторіям» (пункт 15). Але не вказано: скільки здобувачів освіти реально скористалися цією можливістю.

«Запроваджено спрощену форму подання звітності для науковців» (пункт 25). Але невідомо: скільки людей повернулися в науку завдяки запровадженню «спрощеної» форми.

Маніпуляція десята – «реформування незавершеної реформи» представлено як результат

Оксен Лісовий стверджує: «Розпочато комплексне оновлення змісту освіти для посилення і реалізації реформи НУШ у межах політики «Освіта для життя» (пункт 9). Але це дивно: так звана «реформа НУШ» ще триває, ще невідомі її результати, а в її рамках вже відбувається якесь «оновлення». І взагалі, «розпочато оновлення…» – це не результат, оскільки невідомо – коли і чим закінчиться «оновлення», і чи буде з цього хоч якась користь суспільству і людям (зокрема, освітній спільноті і здобувачам освіти).

На нашу думку, необхідність «реформування незавершеної реформи» – явне свідчення недосконалості самої первісної реформи.

Післямова

Головна цінність оприлюдненого матеріалу «Результати роботи команди МОН: 2 роки змін в освіті і науці» – можливість визначити ключові вектори управлінської уваги нинішнього керівництва міністерства. Відтепер ми, прості освітяни, маємо чітке уявлення – про які саме процеси міністр думає в першу чергу, чим пишається, про що мріє.

Також можна чітко зрозуміти – як саме міністр оцінює певні явища у сфері освіти і науки. Очевидно, що ці оцінки подекуди є неочікуваними (приміром, міністр пишається підвищенням оплати праці вчителів на 15% за останні 2 роки, у той час як працівники інших галузей отримали значно більше підвищення).

Сам факт оприлюднення матеріалу із заголовком, у якому вжито слово «результати», слід оцінити позитивно. Публічні особи повинні постійно звітуватися перед суспільством про досягнуті результати. Навіть якщо хтось ці результати критикує або ставить під сумнів.

Було б непогано, аби команда МОН подумала над можливістю неупередженого і професійного обговорення результатів не тільки в режимі монологу (хоча і це вже можна вважати досягненням), але також із незацикленими і неупередженими фахівцями – під час публічних обговорень, конференцій, круглих столів, експертних зустрічей тощо.

Ще раз наголошую, що в слово «маніпуляція» ми не вкладаємо негативного змісту. Головна мета цієї доброзичливої рецензії – привернути увагу колег до тексту міністра, а також стимулювати неупереджене експертне обговорення реформ у сфері освіти і науки з урахуванням вже отриманих результатів.

P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.