Штучний інтелект в освіті: статистика використання, рекомендації щодо застосування та як обрати безпечний інструмент

Роль штучного інтелекту у щоденному житті людини в останні роки помітно зростає. Така світова тенденція не могла оминути й сферу освіти. 

На сайті освітнього омбудсмена читайте:

• про результати дослідження щодо використання учасниками освітнього процесу штучного інтелекту;

• чому важливо долати ризики, пов’язані з застосуванням штучного інтелекту;

• про рекомендації щодо використання штучного інтелекту в освіті;

• як безпечно обрати систему штучного інтелекту.

СТАТИСТИКА ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

22% учнів і 24% вчителів часто використовують штучний інтелект для навчання – свідчать результати міжнародного дослідження “Освіта як інструмент формування особистої стійкості, соціального капіталу країни та культури миру”, яке презентували в межах п’ятого Саміту перших леді та джентльменів. У дослідженні взяли участь респонденти з 14 країн світу: Фінляндії, Литви, Естонії, Данії, Австрії, Чехії, Великої Британії, Мексики, Туреччини, Південної Африки, ОАЕ, США, Японії, України. Зокрема, 2800 учнів (віком 15-17 років), 1400 вчителів та 1400 батьків.

Серед українських респондентів, яких опитали в межах міжнародного дослідження, 25% часто користуються штучним інтелектом, 58% епізодично, 14% – ніколи не користувалися. 27% опитаних повідомили, що у школах навчають безпечному/відповідальному використанню штучного інтелекту, 55% – що штучний інтелект забезпечує швидкий доступ до інформації та пояснень. На жаль, у результатах не розділено окремо відповіді українських учнів, педагогів та батьків, щоб проаналізувати й порівняти думку кожної з цих груп учасників освітнього процесу.

Варто зазначити, що 27% опитаних учнів з обраних країн вважають ключовою функцією освіти забезпечення доступу до сучасних технологій і доступу їх використання. Трохи менше батьків (22%) і педагогів (20%) поділяють цю думку. Якщо поглянути на результати українських респондентів, то згадану функцію ключовою вважають 37% опитаних.

61% опитаних у межах міжнародного дослідження вчителів вважає, що освіта має готувати учнів до життя у світі, що швидко змінюється. Так само думають 54% учнів та 56% батьків. Серед українських респондентів поділяють таку думку 94%.

Найбільш корисною навичкою для майбутнього, здобутою завдяки освіті, як учні, так і батьки та вчителі, опитані у межах міжнародного дослідження, вважають критичне мислення та оцінку інформації (36% опитаних учнів, 48% вчителів та 41% батьків). Серед українських респондентів цей показник – 54%.

Також у межах окремого спеціального дослідження для п’ятого Саміту перших леді та джентльменів було проведено онлайн-опитування 1067 українських учнів 15-17 років та 16 фокус-груп: по 8 із батьками й учителями середньої та старшої школи. Таке опитування учнів показує, що українська молодь бачить потужний потенціал технологій для єднання й обміну знаннями, але водночас усвідомлює загрозу роз’єднання та втрати довіри через дезінформацію. Зокрема, 47% опитаних українських учнів зазначили, що повністю погоджуються з твердженням про те, що технології створюють нові можливості для залучення людей до розв’язання  важливих проблем, ще 35% учнів – скоріше згодні з таким твердженням. 36% опитаних українських учнів вказали, що поширення дезінформації через цифрові канали підриває довіру між людьми, 40% – скоріше з цим згодні.

Спостереження батьків і вчителів щодо тенденцій в освіті протягом останніх 5 років, озвучені під час фокус-груп, свідчать, що є гостра потреба в розвитку навичок користування штучним інтелектом. Зокрема, зазначали про те, що діти масово використовують штучний інтелект для простих, рутинних завдань, сліпо довіряючи будь-яким відповідям замість того, щоб розвивати власне мислення. Учителі поступово опановують і використовують штучний інтелект для підготовки до уроків, але потребують системної методичної підтримки  для ефективної роботи з цим інструментом. 

ЧОМУ ВАЖЛИВО ДОЛАТИ РИЗИКИ, ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Як зазначено у Регламенті Європейського Союзу (далі – ЄС) про штучний інтелект, цей інструмент може створювати ризики та завдавати шкоди суспільним інтересам і основоположним правам, що захищаються законодавством ЄС. Саме тому важливо, щоб штучний інтелект та нормативна база, що врегульовує його використання, розвивалися відповідно до цінностей ЄС та основних прав і свобод, закріплених у визначених актах. Штучний інтелект має бути людиноцентричною технологією. Він має слугувати для людей інструментом з кінцевою метою підвищення добробуту людства.

2 грудня 2020 року Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 1556-р  схвалив Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні. Одним із пріоритетних напрямів реалізації Концепції є впровадження технологій штучного інтелекту для забезпечення довгострокової конкурентоспроможності України на міжнародному ринку, зокрема й у сфері освіти. Концепція містить перелік завдань, які мають бути виконані у різних сферах для виконання мети Концепції, зокрема, й у сфері освіти – загальної середньої, вищої, у сфері підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки кадрів.

Цей документ свідчить про те, що наша держава взяла курс на впровадження сучасних технологічних змін, які ми не можемо ігнорувати й частиною яких є технології штучного інтелекту. Штучний інтелект може спрощувати роботу багатьох спеціалістів за умови правильного застосування у роботі. Невміння людей користуватися перевагами штучного інтелекту в певних сферах чи безвідповідальне його застосування, ігнорування, а не долання ризиків, які може спричиняти використання цього інструменту, може мати серйозний вплив як на конкурентоспроможність держави загалом, так і конкретної людини на ринку праці.

Варто зазначити, що у світі, де кількість інформації безмежна, а через навантаження і ритм життя увага людини в інформаційному просторі легко розсіюється, виникає спокуса не займатися аналізом наявної інформації чи генеруванням нової самостійно, а передати усе на розсуд технологій. Проте, на жаль, не завжди використання інструментів штучного інтелекту приносить користь, зокрема, якщо не ставитися до цього відповідально, а також не користуватися критичним мисленням.

Для того, щоб штучний інтелект не шкодив академічній доброчесності, конфіденційності, захисту персональних даних та авторського права мають бути чіткі правила користування ним у всіх сферах суспільного життя. Особливо це важливо у сфері освіти, де використання штучного інтелекту не повинне заважати розвитку власних аналітичних здібностей, критичного мислення, креативності та активній розумовій діяльності. Натомість його використання всіма учасниками освітнього процесу має бути усвідомленим і відповідальним. Тому дуже важливою є освіта щодо належного користування інструментами штучного інтелекту, обізнаності щодо його можливостей, а також мінімізації ризиків, пов’язаних із ним.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Міністерство освіти і науки України спільно з Міністерством цифрової трансформації України розробили проєкт інструктивно-методичних рекомендацій щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти, який наразі не затверджений. Мета рекомендацій – поширення принципів і підходів до відповідального використання систем штучного інтелекту в загальній середній освіті для дотримання прав людини, професійних етичних стандартів, підвищення обізнаності вчителів про можливі ризики та виклики для того, щоб критично, ефективно та етично взаємодіяти з системами штучного інтелекту та використовувати весь їхній потенціал. Ознайомитися із проєктом документа можна на сайті Міністерства освіти і науки України.

Такі рекомендації окреслюють сфери застосування штучного інтелекту, основні принципи його відповідального використання, організаційне впровадження систем штучного інтелекту в закладах освіти, використання штучного інтелекту педагогічними працівниками для підготовки та проведення уроків та інше. Також документ містить ряд додатків: рекомендації щодо того, як мінімізувати потенційні ризики застосування штучного інтелекту в освіті, перелік рекомендованих видів діяльності учнів з урахуванням вікових обмежень щодо користування сервісами на основі штучного інтелекту та інше.

Рекомендації щодо штучного інтелекту в освіті застосовуються зокрема для:

•  навчання учнів предметів (інтегрованих курсів) (інтеграція штучного інтелекту у підготовку та проведення уроків, а також позакласну діяльність);

•  партнерської взаємодії з учасниками освітнього процесу (консультування учнів та батьків, ведення професійних спільнот у соцмережах);

•  участі в організації безпечного та здорового освітнього середовища;

•  управління освітнім процесом (моніторинг та аналіз прогресу учнів, підтримка прийняття адміністративних рішень);

•  безперервного професійного розвитку.

Важливо зазначити, що на рівні закладу освіти пропонується  розробити власні політики застосування систем на основі штучного інтелекту або оновити чинні положення відповідно до вимог академічної доброчесності, забезпечення захисту персональних даних, рівності в доступі до Інтернету та засобів інформаційно-комунікаційних технологій. На мою думку, розробка такого положення не розв’яже проблему викликів та ризиків застосування штучного інтелекту в освітньому процесі. Батьки також мають бути обізнаними, усвідомлювати можливі ризики та небезпеки застосування штучного інтелекту й доносити цю інформацію до своїх дітей, щоб користування було безпечним та корисним.

Також задля організаційного впровадження систем штучного інтелекту в діяльність закладу освіти, він:

•  схвалює електронні освітні платформи, онлайн-сервіси та інструменти, зокрема на основі систем штучного інтелекту, для комплексного / системного використання в освітньому процесі;

•  підтримує педагогів у підвищенні їхньої кваліфікації щодо застосування технологій штучного інтелекту в освітньому процесі;

•  забезпечує інформування батьків і здобувачів освіти про обробку персональних даних учнів системами штучного інтелекту (у разі здійснення такої обробки);

•  здійснює моніторинг доцільності та ефективності використання систем штучного інтелекту в освітньому процесі, відстежує та оцінює вплив його використання на навчальні досягнення учнів. 

Педагоги з цією ж метою:

•  доречно застосовують технології штучного інтелекту в освітньому процесі, дотримуючись засад академічної доброчесності, із забезпеченням захисту персональних даних учасників освітнього процесу; 

•  при формуванні навчальних завдань враховують можливе використання систем штучного інтелекту для їх розв’язання учнями, збільшують частку завдань для самостійної роботи, що спрямовані не на відтворення конкретних знань, а на перевірку вмінь критично мислити, аналізувати, висловлювати власну думку, коментувати (завдання, відповіді на які згенерувати складно або неможливо);

•  навчають учнів безпечного та відповідального використання систем штучного інтелекту з дотриманням засад академічної доброчесності; 

•  формують власні програми професійного розвитку для підвищення кваліфікації щодо застосування технологій штучного інтелекту в освітньому процесі; 

•  сприяють організації інформаційної кампанії щодо грамотності в галузі штучного інтелекту: загальні аспекти, потенційні переваги, ризики та загрози використання технологій штучного інтелекту (диспути /дебати між командами учителів і учнів, спецвипуски шкільних газет тощо). 

ЯК БЕЗПЕЧНО ОБРАТИ СИСТЕМУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Дуже важливо при виборі конкретних систем штучного інтелекту звертати увагу на ряд чинників, зокрема технічних, організаційних та безпекових. Проєкт рекомендацій містить орієнтовні запитання, за допомогою яких педагоги можуть ефективніше обирати вебсервіси, мобільні застосунки чи інші системи штучного інтелекту.

Орієнтовні запитання

•  Яке головне призначення та функціональні можливості цієї системи штучного інтелекту?

•  Чи немає зв’язків з країною-агресором? 

•  Чи наявна україномовна версія інтерфейсу? 

•  Чи можна вводити промпти (запити) українською мовою? 

•  Чи є безоплатний варіант використання? 

•  Які умови та обмеження безоплатного використання? 

•  Чи є умовою використання системи штучного інтелекту обовʼязкове створення облікового запису? 

•  Наскільки просто розібратися в інтерфейсі?

•  Чи є захист для учнів від небезпечного контенту? 

•  Чи встановлено вікове обмеження? 

•  Чи немає частих технічних помилок і збоїв? 

•  На яких платформах/пристроях можна використовувати?

•  Чи є технічна підтримка? 

•  Чи подана на сайті політика конфіденційності? 

•  Які персональні дані збираються і як використовуються? 

•  Як регулюються авторські права на створений контент?

Окрім того, слід також врахувати педагогічну доцільність використання систем штучного інтелекту, зокрема: 

•  Відповідність цілям навчання: Чи допоможе система штучного інтелекту досягти очікуваних результатів навчання? 

•  Розвиток критичного мислення: Чи стимулює система штучного інтелекту учнів до критичного мислення та аналізу інформації? 

•  Формувальний зворотний зв’язок: Чи надає система штучного інтелекту зворотний зв’язок, який спонукає до розвитку знань та навичок учнів? 

•  Можливість індивідуалізації: Чи здійснює система штучного інтелекту підлаштування відповідно до індивідуальних потреб кожного учня? 

•  Підтримка інклюзивності: Чи можуть систему штучного інтелекту використовувати учні з різними потребами? 

•  Варіативність функціонала: Який спектр освітніх задач підтримує система штучного інтелекту: генерування контенту, оцінювання знань та навичок учнів, надання зворотного зв’язку та рекомендацій для подальшого розвитку учнів тощо?

•  Сумісність: Чи сумісна система штучного інтелекту з іншими системами та обладнанням, що використовуються в закладі освіти? 

•  Доступність: Чи доступна система штучного інтелекту для всіх учнів, незалежно від їхнього соціально-економічного статусу? 

При цьому для вибору оптимальних систем штучного інтелекту не обов’язково отримувати відповідь «Так» одночасно на всі запропоновані вище запитання: усе залежить від мети й завдань конкретного виду навчальної діяльності, зазначено у проєкті рекомендацій.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Вже отримую звернення від здобувачів освіти з цікавими випадками щодо правомірності використання штучного інтелекту закладами освіти, зокрема для перевірки студентських кваліфікаційних робіт на застосування штучного інтелекту з використанням програм, результати яких не можуть вважатися достовірними та обґрунтованими. Під час розгляду одного зі звернень, зверталася до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО) щодо встановлення правомірності використання штучного інтелекту, зокрема для таких перевірок й того, чи забезпечує така перевірка якість освітньої діяльності закладу вищої освіти. НАЗЯВО відповіло нам, що перевірка текстів на наявність списування (залучення зовнішнього джерела інформації у вигляді штучного інтелекту, за умови заборони такого залучення) є процедурою забезпечення дотримання академічної доброчесності здобувачами вищої освіти та сприяє забезпеченню якості освітньої діяльності відповідного закладу вищої освіти. Й що в цьому випадку цілком правильною є позиція закладу освіти, що кінцеве рішення щодо наявності або відсутності контенту штучного інтелекту в кваліфікаційній роботі приймається не антиплагіатною програмою, а відповідною комісією та/або керівником, які й несуть відповідальність за прийняте рішення.

Окремо звертаю увагу, що Міністерство освіти і науки України та Міністерство цифрової трансформації України спільно з експертами розробили також рекомендації щодо відповідального впровадження та використання штучного інтелекту в закладах вищої освіти. Вони доступні на сайті Міністерства, але офіційно не затверджені. Документ розроблено задля підтримки закладів вищої освіти в забезпеченні ефективного, етичного та безпечного використання систем штучного інтелекту в: освітньому процесі, науковій та інноваційній діяльності та процесі управління закладом вищої освіти. У рекомендаціях зосереджено увагу на: 

• міфах про штучний інтелект; 

• застосуванні основних типів інструментів штучного інтелекту; 

• основних принципах етичного й відповідального використання систем штучного інтелекту у вищій освіті; 

• організаційному впровадженні систем штучного інтелекту у закладах вищої освіти; 

• застосуванні систем штучного інтелекту у закладах вищої освіти;

• використанні систем штучного інтелекту в науковій, науково-технічній, мистецькій та інноваційній діяльності закладів вищої освіти; 

• етичних аспектах використання штучного інтелекту у закладах вищої освіти та академічній доброчесності; 

• правових аспектах використання штучного інтелекту у вищій освіті (авторське право, захист персональних даних та конфіденційної інформації, інформаційна безпека).

Зауважу, що функціонування штучного інтелекту у сучасному світі – явище, яке вже не піддається сумніву. Чи об’єктивно можливо зробити з нього помічника для педагога та здобувача освіти – залежить від того, наскільки людина обізнана з можливостями та небезпеками, має для цього необхідні ресурси та мотивацію. Для розвитку сфери освіти загалом і конкретної людини зокрема важливо забезпечити просвіту щодо цих питань у суспільстві, а також створити технічні можливості для користування такими технологіями з освітніми цілями.