Сосиски та булочки залишилися у минулому: як зміниться шкільне харчування до 2024 року

Шкільне харчування зміниться: більше жодних солодких чаїв, шоколадок чи булочок у меню їдалень не буде. Розбираємось, що ж чекає українських школярів у майбутніх роках.

Какао, багато випічки, сосиски, каші — таким було меню в українських школах ще 10 років тому. З 2018 цей процес зазнав значних змін, але до єдиної стратегії його доведуть лише у 2024 році. Як тепер будуть годувати дітей в школах — читайте в нашому матеріалі.

Годували нездорово, але ситно

Система шкільного харчування перейшла «у спадок» українським школам від радянщини, разом з партами, підручниками та різним інвентарем. У це важко повірити, однак до 2020-х діти норму дитячого харчування переглядали аж у 1956 році! Тоді, у повоєнні роки, головним для шкільного кухаря було, щоб дитина пішла з їдальні ситою. А от про здорову збалансовану дієту тоді мало хто думав.

Зазвичай, меню складалося з 1—2 перших страв, друга страва — зазвичай мʼясо та гарнір. Також до цього додавався салат (вибору часто не було взагалі), а також булочка, які школярі могли купити за власні кошти. Досить примітно, що звичайної води в багатьох їдальнях не було — замість них подавали какао, чай або компот. У меню рахували не кількість інгредієнтів та корисних речовин, а калорії та співвідношення КБЖВ. 

На початку 2000-х школам, а особливо — гімназіям та ліцеям, дали трохи «свободи», дозволивши реформувати систему у приватному порядку. Так у шкільних їдальнях зʼявилися ковбаса, сосиски, консерви та багато солодощів (та навіть газовані напої). Вся ця нездорова їжа дуже швидко заробила популярність в дітей, але трохи бентежила батьків. Проте, регулювати процес ніхто не спішив, адже продаж снеків призвів до небувалого прибутку для шкільних їдалень. 

2020: Змін хочеться, але булочок з цукром — теж

Вперше про зміни у системі дитячого харчування заговорили після введення стратегії Нової української школи, а у 2019 ініціативу очолила перша леді країни — Олена Зеленська. Для того, щоб проаналізувати усі проблеми та рішення в умовах постійного браку коштів, знадобилося півтора року. Наприкінці 2020 відомий шеф-кухар Євген Клопотенко отримав найнезвичніше (як він сам зізнавався в інтервʼю) замовлення: розробити повністю нове меню для українських шкіл. 

Майже рік кропіткої роботи з технологами, дієтологами та педіатрами й шкільне меню не впізнати. Спочатку з нього викинули усі консерви та промислові вироби з мʼяса (сосиски та напівфабрикати). Потім відмовились від консервації та нарешті — заборонили продаж снеків та шоколадок разом з газованою водою. У кожній школі зобовʼязали поставити кулер або фонтанчики для пиття. Здавалося б, ось вони — довгоочікувані зміни! Однак далі нову реформу супроводжував гучний скандал.

У новому меню значно скоротили норму солі — з 7—9 г до 1—1,5 г на один прийом їжі, а також цукру — 15—18 г до 7,5 г. Все згідно з рекомендаціями ВООЗ. Знизилася норма хліба до одного шматочка в день, а батон з білого борошна й зовсім зник: його замінили на цілозерновий. 

У меню зʼявилося більше овочів, картоплю можна пропонувати лише двічі на тиждень, макарони також рекомендовано замінити на цілозернові. Загалом, у новому меню від Клопотенка пропонувалося 160 страв, які містили й традиційні рецепти (полтавський борщ, банош чи куліш). Замість солодких пундиків пропонують запіканки, свіжі фрукти чи безглютенові солодощі. Цукор зник навіть з напоїв, хоча складно собі уявити шкільний несолодкий чай. 

Джерело: klopotenko.com

Нове меню від Клопотенка зіткнулося одразу з декількома проблемами, на подолання яких пішов майже рік. 

✔ Вартість страв. Заміна борошна на овочі та корисні крупи, відмова від шкідливих сосисок на користь мітболам не могло не позначитись на вартості. Наприклад, в одній зі шкіл Дніпра батьків обурило підняття цін за порцію до 45 гривень, а також — розміри порції. Вони були значно меншими, хоча й розроблені за стандартами ВООЗ. 

✔ Брак фахівців та відвертий саботаж. Серед страв від Клопотенка було багато й непростих, наприклад: фрітата чи соус голландез. Багато шкільних кухарів не мали кваліфікації для приготування цих диво-страв та обладнання на кухнях, а хтось взагалі саботував реформу, продовжуючи готувати дітям обіди за старою схемою. 

✔ Діти не їдять. Тим, кого вдома годують звичайним шоколадом, складно догодити корисною цукеркою. Після експериментального введення нового меню почастішали випадки, коли учні відмовлялися їсти, на їхню думку, прісні котлети чи незнайому страву. Батьки скаржились, що діти приходять додому голодні. 

Реформа прийшла вчасно: у кожної третьої дитини на планеті є надмірна вага

Через те, що систему харчування не реформували понад 50 років, для українських школярів ситуація стала досить загрозливою. Харчування у школі, яке важко назвати здоровим + шоколадки та різні снеки на вулиці призвели до зростання ожиріння серед дітей 7—11 років. З 2005 до 2019 показники зросли з 5% до 9%. 

Саме тому реформа була необхідною, адже дитяче ожиріння та діабет призведе до хронічних важких хвороб у майбутньому. У вересні 2021 року в Україні провели дослідження поширення дитячого ожиріння COSI (Childhood Obesity Surveillance Initiative). Це був перший тест, де бралися до уваги усі компоненти харчових звичок дітей — у школі, у родині, також рахувалася фізична активність та шкільне середовище, включно з результатами вимірів ваги та зросту.

"Саме з дитячого віку формується світогляд і ставлення до себе та власного здоров’я. І наразі ми — українці не можемо похвалитися тим, що ми аж такі свідомі в цьому питанні, бо до прикладу 60% дорослих має надлишок ваги та ожиріння", — наголосив Владислав Збанацький, заступник генерального директора Центру громадського здоров’я.

Варто зазначити, що за даними ВООЗ у 2021 році надмірну вагу зафіксували у 29% хлопчиків, 27% дівчат у віці 6—9 років. Ожиріння відзначено у 13% хлопчиків, 9% — у дівчаток.

Як зміниться шкільне харчування в Україні у майбутньому?

Процес інтеграції нового меню забуксував через початок військових дій. Проте, 31 жовтня на сайті Кабінету міністрів України опублікували відповідне розпорядження про зміни у роботі шкільних їдалень. Тепер у концепцію врахували все: модернізацію харчоблоків, кваліфікацію працівників, а також — доступний бюджет. Окрім того, буде проведена навчальна робота з дітьми для пропагування здорового образу життя.

У реформі також зазначили головні цілі та досягнення:

✔ зменшення відсотка ожиріння серед дітей віком до 18 років;

✔ рівень задоволеності учнів харчуванням у закладах освіти;

✔ зміна харчових уподобань дітей шкільного віку;

✔ збільшення кількості учнів, які харчуються в закладах освіти;

✔ збільшення кількості комплексно модернізованих або відновлених харчоблоків.

Таким чином, нове меню від Євгена Клопотенка, у яке входить 160 страв, поступово введуть в усіх навчальних закладах України. Посилання на сайт пана Євгена: cultfood.info/enlighten, посилання на збірник: cultfood.info