Програмою передбачено однакове тематичне планування (однакові теми та їхня кількість) для 1-4 класів. Увесь курс поділений на 5 змістових ліній: «Дослідницькі навички», «Хімічна наука», «Фізична наука», «Наука про життя» і «Наука про Землю та Космос».
Рекомендації щодо диференціації уроків у 1-4 класах за однаковими для всіх класів темами:
1. Теоретична частина модуля. Для 1, 2, 3 та 4 класів тематичне планування уроків виглядатиме однаково, тобто теми повторюватимуться. Зазвичай, для 1 класу подається тільки основна теорія. Для 2-4 класів учитель/учителька може на власний розсуд вибрати варіанти додаткового навантаження.
Наприклад: «Найкращі практики», «Смислові зв’язки», «Розширена теоретична частина модуля», «Збільшення лексичних одиниць», тощо. Вчитель/вчителька може обрати будь-який з цих варіантів і у будь-якій кількості для привнесення нової інформації на основі опанованої у 1 класі для 2-4 класу. Так, для 1 класу беремо тільки «Пояснення для учнів», для 2 – «Пояснення для учнів» + «Найкращі практики», для 3 – «Пояснення для учнів» + «Смислові зв’язки», для 4 – «Пояснення для учнів» + «Розширена теоретична частина модуля».
2. Практична частина модуля. Основна частина диференціації уроків для 1-4 класів полягає у практичній частині модуля. Офлайн-вправи можна назвати «Лабораторними (практичними) роботами» або “Дослідженнями”.
Крім цього, після завершення модулів передбачається виконання учнівством STEM-проєктів. У кожному класі повинно бути передбачено виконання 4 STEM-проєктів (орієнтовно 14 годин на рік). Тематику проєктів і час для реалізації кожного з них визначає вчитель/вчителька самостійно.
I семестр (вересень – грудень, ~34 уроки)
Вступ та дослідження (4 год / 2 модулі)
1–2. Дослідницькі інструменти (вступ, прилади, правила дослідів)
3–4. Практика: спостереження, дослідницькі методи
Наука про життя (16 год / 8 модулів)
5–6. Живі істоти: класифікація
7–8. Організм і середовище
9–10. Різноманіття рослин
11–12. Різноманіття тварин
13–14. Людина і здоров’я
15–16. Баланс у природі: харчові ланцюги
17–18. Взаємозв’язки в екосистемі
19–20. Природа і людина (охорона довкілля)
Фізична наука – Енергія (6 год / 3 модулі)
21–22. Джерела енергії
23–24. Тепло, світло, звук
25–26. Використання енергії людиною
Узагальнення та практикум (4 год)
27–28. Практичні досліди (жива природа)
29–30. Узагальнення І семестру
II семестр (січень – травень, ~36 уроків)
Фізична наука – Сила і рух (8 год / 4 модулі)
31–32. Сила: види
33–34. Рух і швидкість
35–36. Тертя
37–38. Практичне застосування знань
Хімічна наука – Речовина (6 год / 3 модулі)
39–40. Властивості речовин
41–42. Суміші
43–44. Вода і повітря як речовини
Наука про Землю (10 год / 5 модулів)
45–46. Форма та будова Землі
47–48. Ґрунти
49–50. Корисні копалини
51–52. Погода та клімат
53–54. Води на Землі
Наука про Космос (6 год / 3 модулі)
55–56. Сонце – джерело енергії
57–58. Місяць і його фази
59–60. Планети Сонячної системи
Узагальнення та практикум (6 год)
61–62. Практичні роботи (речовина, сила, енергія)
63–64. Практичні роботи (Земля і Космос)
65–66. Узагальнення року
67–70. Проєктна діяльність, інтегровані завдання, підсумкове оцінювання
STEM-проєкт «Сонячна піч із картону та фольги»
Мета: дослідити, як сонячне світло може перетворюватися на тепло для приготування їжі.
Science (Наука)
• Сонячні промені несуть енергію.
• Дзеркальні поверхні (фольга) відбивають світло.
• Темні поверхні (чорний папір) добре поглинають тепло.
Technology (Технології)
• Використання доступних матеріалів: картонна коробка, фольга, прозора плівка або скло, чорний папір.
• Перевірка, як зміна конструкції впливає на ефективність підігріву.
Engineering (Інженерія)
Створення сонячної печі:
1. Взяти картонну коробку (наприклад, для піци).
2. Вирізати у кришці віконце і обклеїти його фольгою, щоб відбивати світло.
3. Усередині дно вистелити чорним папером (поглинає тепло).
4. Отвір закрити прозорою плівкою чи склом (створює «парниковий ефект»).
5. Помістити бутерброд у коробку, закрити кришку, направити відбивач на Сонце.
Math (Математика)
• Виміряти час, за який бутерброд нагріється.
• За допомогою термометра перевіряти температуру всередині печі.
• Порівняти результати в різний час доби чи за різної хмарності.
• Побудувати графік: «Температура печі залежно від часу перебування на сонці».
✅ Очікуваний результат
• Учні побачать, як Сонце може нагрівати їжу без електрики чи газу.
• Розвинуть уявлення про альтернативні джерела енергії.
• Спробують справжній «сонячний бутерброд».
STEM-проєкт «Вивчаємо фізику із краплями олії на воді»
Мета: дослідити властивості рідин (густина, поверхневий натяг), явище лінзи у краплі, створити фотопроєкт «Краса фізики».
Science (Наука)
• Густина: олія легша за воду, тому крапля тримається на поверхні.
• Поверхневий натяг: крапля зберігає округлу форму.
• Лінза: крапля олії працює як маленька лінза і заломлює світло.
• Молекулярна будова: крапля має межу між двома середовищами (вода – олія).
Technology (Технології)
• Використання фотоапарата або камери смартфона для зйомки.
• Підсвічування знизу: кольоровий екран планшета/телефону, ліхтарик із фільтром.
• Використання програм для обробки фото (додавання контрасту, макрозйомка).
Engineering (Інженерія)
• Побудова простої «фотолабораторії»:
1. Пластикова або скляна прозора ємність із водою.
2. Краплі олії на поверхні води.
3. Під ємністю — планшет/екран із кольоровою підсвіткою.
4. Камера/смартфон над поверхнею (можна використати штатив чи саморобний тримач).
• Експерименти з різною кількістю крапель і типами олії (соняшникова, оливкова).
Math (Математика)
Виміряти середній діаметр краплі на фото (можна за допомогою лінійки та масштабу)
✅ Очікуваний результат
• Діти зрозуміють, чому олія не змішується з водою.
• Побачать, як працює поверхневий натяг та ефект лінзи.
• Навчаться поєднувати фізику з мистецтвом — зроблять власні фото «наукової краси».
• Організують фотовиставку «Фізика у краплі» у класі чи школі.
STEM-проєкт «Город на підвіконні»
Мета: показати умови росту рослин та навчити дітей вирощувати овочі й зелень у домашніх умовах.
Science (Наука)
• Рослини потребують світла, води, тепла й ґрунту для росту.
• Фотосинтез: рослини перетворюють світло на енергію.
• Спостереження за різницею росту рослин у різних умовах (більше світла / менше води тощо).
Technology (Технології)
• Використання пластикових контейнерів, горщиків, стаканчиків для посадки.
• Організація додаткового підсвічування LED-лампами.
• Використання календаря поливу (можна у вигляді цифрової таблиці чи мобільного нагадування).
Engineering (Інженерія)
• Створення міні-городів:
1. Підготовка ґрунту й ємностей.
2. Посів насіння (кріп, квасоля, петрушка, салат тощо).
3. Розміщення контейнерів на підвіконні чи під лампою.
4. Система поливу (можна виготовити простий крапельний полив із пляшки).
• Порівняння результатів у різних групах учнів (наприклад, «город без підсвічування» і «город із лампою»).
Math (Математика)
• Вимірювання висоти рослин щотижня.
• Підрахунок кількості листочків.
• Фіксація дати проростання насіння.
• Побудова графіка: «Висота рослини – час», «Кількість листочків – тиждень».
✅ Очікуваний результат
• Учні побачать, як змінюється рослина на різних етапах росту.
• Дослідять, які умови є найсприятливішими для проростання насіння.
• Навчаться вести щоденник спостережень і працювати з даними.
• Отримають перший власний урожай 🌱 (зелень для бутербродів або салату).
STEM-проєкт «Тертя навколо нас»
Мета: дослідити види тертя та зрозуміти його роль у житті людини.
Science (Наука)
• Тертя буває корисне (ходьба, їзда на велосипеді) та шкідливе (зношування деталей).
• Сила тертя залежить від матеріалу поверхні та ваги тіла.
• Є різні види тертя: ковзання, кочення, спокою.
Technology (Технології)
• Використання побутових матеріалів: дерев’яні дощечки, тканина, наждачний папір, пластик.
• Застосування ваги/вантажу для перевірки сили тертя.
• Використання смартфона як секундоміра або датчика руху (для вимірювання часу/швидкості).
Engineering (Інженерія)
• Створення «тестової траси»:
1. Підготувати дошку з різними покриттями (тканина, наждачка, пластик, папір).
2. Взяти маленьку іграшкову машинку або брусочок.
3. Запускати його по кожному покриттю.
4. Вимірювати відстань, яку проходить предмет.
• Варіації: змінювати вагу тіла (додати вантаж) і дивитися, як це впливає на силу тертя.
Math (Математика)
• Вимірювання відстані руху (у см).
• Вимірювання часу руху (за допомогою секундоміра).
• Обчислення середньої швидкості:

• Побудова таблиці: «Покриття – відстань руху – час – швидкість».
• Порівняння результатів та побудова діаграми.
✅ Очікуваний результат
• Учні зрозуміють, що сила тертя буває різною і залежить від матеріалів.
• Побачать, як тертя впливає на швидкість і відстань руху.
• Усвідомлять приклади корисного і шкідливого тертя у повсякденному житті.
• Зроблять висновки у вигляді міні-звіту або плакату «Де тертя допомагає, а де заважає?».
Коментарі
Додати коментар