Тренінгові вправи на уроках історії та громадянської освіти

Автор: Олексій Діденко

Шановні вчителі історії та громадянської освіти! 

Чи замислювалися Ви, як зробити ваші уроки більш інтерактивними та цікавими? Сьогодні ми хочемо поділитися з Вами деякими ідеями, які допоможуть перетворити ваші уроки на справжню пригоду! Ці вправи не лише зроблять процес навчання цікавішим, але й допоможуть учням краще зрозуміти та запам'ятати історичний матеріал. Готові спробувати щось нове? Ось наші пропозиції:

"Жива карта"  - вивчаємо історичну географію в русі!

Необхідні ресурси: клубок ниток, карта (на слайді, дошці), наліпки на підлогу (Пн, Пд, Зх, Сх), написані на слайді питання, картки з певними історичними локаціями або подіями (можуть містити інформацію про ці події для представлення).

Хід проведення:

1. Учні об’єднуються в пари та розміщуються в просторі відповідно до завдання на картці (на дошці виведена або прикріплена історична карта, на яку можна орієнтуватися).

2. Учні беруть клубок ниток і представляють свою локацію або подію за алгоритмом:

• що це за локація (місто, поле битви, історичний регіон тощо);

• чому вона важлива;

• як особливості цього місця впливали на події? (Питання можуть змінюватись).

3. Після представлення пара фіксує у себе в руках нитку та передає її в логічному порядку наступній парі.

4. У підсумку створюється жива, персоналізована історична карта, наповнена цікавим змістом.

Запитання для обговорення з учнями в класі:

1. Яку подію відображає карта?

2. Що ви запам’ятали з представлених фактів?

3. Опишіть важливість цієї події для історії.

Де можна використати (Велике переселення народів; Походи Александра Македонського; Формування Римської Імперії; Зимові походи УНР; шлях бійців Легіону УСС та інше.)

"Історичний артефакт"

Необхідні матеріали: картки із зображенням або описом історичних артефактів або предметів, які належали відомим історичним особистостям.

Хід проведення:

1. Вступ: Вчитель пояснює учням, що впродовж історії різні предмети та артефакти мали значення не лише як побутові речі, але й як символи епох, уподобань та статусу їх власників.

2. Завдання: Учні отримують картки із зображенням або описом предметів, які належали історичним особистостям (наприклад, булава, Десятинна церква, Мона Ліза як символ епохи Ренесансу тощо).

3. Опис предмета: Кожен учень повинен представити предмет та розповісти, що цей предмет може розповісти про свого власника чи епоху. Наприклад, учень може сказати: «Це прапор, що належав Богдану Хмельницькому, і він символізує політичну та військову діяльність гетьмана.»

4. Обговорення: Після того, як усі учні представили свої предмети, учитель обговорює з класом, як ці предмети відображають особистість, інтереси, соціальний статус чи історичний вплив їх власників. Також можна обговорити, як ці предмети пов'язані з ширшими історичними подіями.

5. Підсумок: Вчитель резюмує, підкреслюючи важливість розуміння історичних артефактів як джерела інформації про минуле, їх роль у формуванні історичної пам’яті та розумінні контексту епохи.

Ця вправа не лише допоможе краще зрозуміти історичні особистості, але й підвищить зацікавленість учнів у вивченні історії.

"Три важливі дати" - гра на знання ключових моментів історії.

Необхідні матеріали: стікери або картки для кожного учасника, ручки.

Хід проведення:

1. Вступ: Учитель оголошує мету вправи: закріпити знання про ключові історичні події та дати, а також розвинути навички спілкування та командної роботи.

2. Інструкція: Учні отримують по три стікери або картки. На кожному стікері вони повинні записати одну важливу історичну дату, яку вважають значущою з теми, яку вивчають.

3. Рух і спілкування: Учні встають зі своїх місць і починають рухатись по класу, підходячи до інших учнів. Під час зустрічі учні обмінюються своїми датами та намагаються пояснити, що саме відбулося в цей день, також пояснюють, чому обрали саме ці дати.

4. Зміна пар: Учитель стежить за часом та заохочує учнів змінювати партнерів кожні кілька хвилин. Мета — обговорити дати з трьома різними учасниками.

5. Прикінцеве обговорення: Після завершення вправи всі повертаються на свої місця, і учитель проводить коротке обговорення. Учні діляться цікавими історичними фактами, які вони дізналися від інших. Учитель може підкреслити важливість дат, які часто повторювались, і пояснити їхній вплив на події у світі.

"Створи герб" - розвиваємо креативність через геральдику.

Необхідні матеріали: фліпчарт (можна замінити електронною чи звичайною дошкою), папір для фліпчарту, папір А4, кольорові маркери, олівці.

Хід проведення:

1. Вступ: Учитель розпочинає урок із короткої розповіді про геральдику та значення гербів у середньовічній Європі. Вчитель може пояснити, як герби використовувались для ідентифікації родів, військових загонів, міст та країн. Учитель також підкреслює, як символіка герба відображала цінності, досягнення та історичний контекст.

2. Завдання: Учитель пропонує учням створити власний герб, який би відображав певну історичну епоху або значну подію. Герб повинен містити символи, кольори та елементи, які характеризують вибраний період. Наприклад, якщо учень обирає епоху Відродження, його герб може включати зображення книги, пера та сонця як символи знань, мистецтва та відродження.

3. Процес створення: Учні отримують аркуші паперу А4 та кольорові маркери. Учитель демонструє приклад герба на фліпчарті, пояснюючи значення кожного елемента. Потім учні починають створювати свої герби, обираючи кольори та символи, які найкраще відображають історичний контекст їхньої епохи.

4. Презентація: Коли герби готові, кожен учень представляє свій герб перед класом, пояснюючи вибір символів та кольорів, а також те, як вони відображають обрану епоху або подію. Учні можуть також обговорювати між собою, які елементи гербів є спільними для певних історичних періодів.

5. Обговорення: Після презентації вчитель підсумовує вправу, акцентуючи на різних аспектах геральдики та її ролі в історії. Учні можуть поділитися своїми думками про те, як символи можуть відображати історичні події та культурні цінності.

6. Підсумок: Вчитель резюмує, підкреслюючи важливість розуміння символіки та її значення у формуванні історичної свідомості. Учні отримують можливість закріпити знання про різні історичні епохи через творчий процес.

Ця вправа сприятиме розвитку креативності та допоможе учням глибше зрозуміти історичні символи та їхнє значення.

"Колективна історична картина" - малюємо минуле разом!

Інструкція:

Необхідні матеріали: аркуші паперу А4, кольорові маркери, олівці, паперові стрічки з написами історичних подій, персоналій, об'єктів або символів (наприклад, лицар, замок, потяг, гетьман, козак, криївка, революція тощо).

Хід проведення:

1. Вступ: Учитель починає з короткого пояснення значення колективної роботи в історії та того, як історичні події часто створювалися у результаті співпраці різних людей і груп. Учитель підкреслює важливість уяви та творчого підходу в інтерпретації історії.

2. Розподіл на пари: Учні об'єднуються в пари. Для цього можна використати техніку «Броунівського руху», коли учні довільно переміщуються по класу, а на певний сигнал зупиняються біля партнера.

3. Завдання: Кожна пара наосліп витягує кольорову паперову стрічку, на якій написано завдання – зобразити певний історичний об'єкт, подію, символ або особу. Наприклад, це може бути «будівництво пірамід», «перший політ у космос», «коронація короля», «битва при Ватерлоо» тощо.

4. Малювання: Пара отримує аркуш паперу А4 і набір маркерів або олівців. Учні повинні малювати свою історичну картину разом, причому кожен з них користується лише однією рукою. Це додає елемент співпраці та комунікації між учасниками.

5. Оцінка та обговорення: Після того, як усі пари завершили свої малюнки, вони представляють їх перед класом. Учитель може організувати коротке обговорення, де кожна пара пояснює, що зображено на їхньому малюнку, яку історичну подію чи об'єкт це представляє, і чому вони обрали саме такий підхід.

6. Переможці: Клас або вчитель обирає пару з найвдалішим малюнком, враховуючи як точність зображення, так і співпрацю між учасниками.

7. Прикінцеве обговорення: Учитель підсумовує вправу, наголошуючи на важливості співпраці в історії та на тому, як творчий підхід допомагає краще зрозуміти та відтворити минуле.

8. Підсумок: Вчитель резюмує, підкреслюючи значення колективної роботи в історії та те, як такі вправи допомагають не лише розвивати творчі здібності, а й краще запам'ятати історичні події та їхню символіку.

Ця вправа допоможе учням краще засвоїти історичний матеріал через інтерактивний і творчий підхід, а також розвине навички співпраці та комунікації.

"Очікування від нової теми" - мотивуємо учнів перед вивченням нового матеріалу.

Необхідні матеріали: аркуш для фліпчарту із зображенням повітряної кулі, стікери, маркери.

Хід проведення:

1. Вступ: Учитель починає урок, представляючи нову історичну тему, яку будуть вивчати учні. Наприклад, це може бути епоха Відродження, Друга світова війна або стародавні цивілізації. Учитель пояснює важливість активного залучення та мотивації під час вивчення нової теми.

2. Очікування: Учні отримують стікери та маркери. Учитель просить їх написати на стікерах свої очікування від вивчення нової теми. Це можуть бути запитання, на які вони хочуть отримати відповіді, або конкретні аспекти теми, які їх цікавлять, наприклад, «Я хочу дізнатися більше про життя Леонардо да Вінчі» або «Я сподіваюся зрозуміти, чому почалася Друга світова війна».

3. Прикріплення очікувань: Учні кріплять свої стікери на зображення кошика повітряної кулі, розміщеного на фліпчарті. Учитель може обговорити деякі з цих очікувань із класом, підкреслюючи, що вони будуть враховані під час викладання матеріалу.

4. Вивчення теми: Протягом вивчення нової теми вчитель періодично звертається до стікерів на кошику, щоб перевірити, чи здійснюються очікування учнів. Наприкінці кожного уроку або розділу учні можуть знімати стікери, якщо їхні очікування були виконані.

5. Аналіз: Наприкінці вивчення теми учитель знову звертається до зображення повітряної кулі. Разом із класом аналізують, які очікування здійснилися і які питання ще залишилися відкритими. Учитель може провести обговорення про те, наскільки учням вдалося досягти своїх навчальних цілей і що вони дізналися нового.

6. Прикінцевий етап: Вчитель разом із учнями робить висновок про те, чи «полетіла» їхня повітряна куля, тобто чи були досягнуті цілі та задоволені очікування від теми. Це допомагає підсумовувати вивчене та закріпити знання.

7. Підсумок: Вчитель резюмує, підкреслюючи важливість активного залучення та мотивації під час вивчення історичних тем. Учні отримують можливість відчути, як їхні очікування впливають на процес навчання та як вони можуть бути задоволені під час роботи над новою темою.

Ця вправа допомагає мотивувати учнів, залучити їх до процесу навчання та сприяє більш усвідомленому підходу до вивчення нових історичних тем.

"Історія з торбини" - створюємо оповідання на основі старовинних предметів.

Необхідні матеріали: кілька торбинок, кількість яких відповідає кількості підгруп (по 3-5 учнів у кожній), у яких знаходяться різні предмети, що відображають історичні епохи чи події. Це можуть бути мініатюрні копії старовинних предметів або сучасні речі, що символізують щось історичне (монета, перо, маленька статуетка, компас, ключ, свічка, шматочок папірусу тощо).

Хід проведення:

1. Вступ: Учитель пояснює учням, що кожен предмет несе в собі історію, яку ми можемо уявити та розповісти. Він розповідає, як археологи знаходять артефакти і намагаються відновити історію давніх цивілізацій, і пропонує учням спробувати себе в ролі "істориків-розповідачів".

2. Розподіл на підгрупи: Учні об'єднуються у підгрупи по 3-5 осіб. Кожна підгрупа отримує торбинку, у якій знаходяться різні предмети, пов'язані з певною історичною епохою або подією. Важливо, щоб учасники не знали, що всередині торбинки до моменту її відкриття.

3. Завдання: Кожна підгрупа відкриває свою торбинку та розглядає предмети всередині. Їхнє завдання — придумати історію або сценку, яка могла б пояснити, як ці предмети пов'язані між собою та з історичним контекстом. Наприклад, якщо в торбинці є перо, монета та свічка, учні можуть створити історію про середньовічного писаря, який працював ночами, записуючи важливі документи.

4. Інсценізація: Після того, як історія придумана, підгрупа повинна підготувати коротку інсценізацію цієї історії та представити її перед класом. Важливо, щоб усі учасники брали активну участь у виступі.

5. Підсумкове обговорення: Після перегляду всіх історій учитель проводить обговорення, задаючи такі питання:

• Про що хотіли сказати герої історії?

• Який зв'язок між предметами та історичним контекстом був найцікавішим?

• Що сподобалося найбільше в історії?

• Які висновки можна зробити про історичну епоху чи подію на основі цієї історії?

• Чи вдалося підгрупі передати історичний дух у своїй історії?

• Де і як можна використати таку практику в подальшому навчанні історії?

6. Підсумок: Учитель підсумовує вправу, підкреслюючи важливість творчого мислення та уяви в історії. Учні обговорюють, як такі вправи допомагають краще зрозуміти та запам'ятати історичні факти, а також розвивають навички співпраці та комунікації.

Ця вправа сприяє розвитку творчого мислення, уяви та вмінню аналізувати історичні предмети в контексті реальних подій, що є важливим аспектом вивчення історії.

"Історія в кадрах" - візуалізуємо ключові події.

Необхідні матеріали: аркуші для фліпчарту (за кількістю команд), маркери, підготовлені аркуші з розміткою під кадри кінофільму.

Хід проведення:

1. Вступ: Учитель пояснює учням, що вони будуть створювати "історичний фільм" у вигляді послідовності кадрів, який допоможе візуалізувати ключові події історичної епохи чи події, яку вони вивчають. Це може бути, наприклад, Французька революція, Римська імперія або будь-яка інша тема.

2. Розподіл на команди: Учні об'єднуються у 3-4 команди (залежно від кількості учнів). Кожна команда отримує аркуш для фліпчарту з попередньо розміченими кадрами та набір маркерів.

3. Завдання для команд: Кожна команда отримує завдання зобразити одну частину історичної події або епохи в серії кадрів. Наприклад:

• Перша команда: Відображає початкові події (початок революції, підписання важливого документа тощо).

• Друга команда: Зображує середні події (ключові битви, політичні зміни).

• Третя команда: Відображає події, що призвели до завершення (наслідки, фінальні битви, підсумки).

• Четверта команда (якщо є): Зображує післявоєнний/післяреволюційний період або події, що стали наслідком основної теми.

4. Процес малювання: Команди мають 10-15 хвилин для того, щоб намалювати свої кадри на фліпчарті. Вони можуть використовувати різні кольори маркерів для підкреслення важливих моментів або символів.

5. Презентація кадрів: Після завершення малювання всі команди повертаються до спільного кола. Кожна команда по черзі презентує свої кадри, розповідаючи, що зображено і чому ці події важливі для розуміння історичної теми.

6. Обговорення: Після презентацій всі учасники разом обговорюють створені "історичні фільми". Вчитель може поставити такі запитання:

• Які моменти були найскладнішими для зображення?

• Які символи або образи були використані для передачі ідей?

• Що нового ви дізналися, працюючи над цим завданням?

• Чи вдалося створити цілісну історію, яка відображає важливі події?

7. Прикінцевий етап: Вчитель підсумовує вправу, наголошуючи на важливості візуалізації в історії та на тому, як така вправа допомагає краще зрозуміти послідовність подій та їхню взаємозалежність.

8. Підсумок: Учитель резюмує, підкреслюючи, що історія не лише складається з фактів, але й зображення подій може допомогти краще зрозуміти та запам'ятати їх. Ця вправа дозволяє учням творчо підійти до вивчення історії та спільно створити цілісне бачення історичних процесів.

Ця вправа допоможе учням краще зрозуміти хронологію подій та їх взаємозв’язки, а також розвине навички співпраці та творчого підходу до вивчення історії.

"Підсумковий бортовий журнал"  - закріплюємо вивчене в креативній формі.:

Хід проведення:

1. Вступ: Учитель пояснює учням, що на завершення вивчення певної історичної теми чи періоду вони разом створять «бортовий журнал». Це буде колективний запис їхніх вражень, знань і рефлексій щодо пройденого матеріалу. Учитель починає вправу, щоб задати тон.

2. Продовження запису: Учні по черзі продовжують речення, яке починається зі слів: «Ми закінчили вивчення теми “(назва теми)”...». Кожен учень додає своє власне продовження. Наприклад:

• «...і тепер я краще розумію, чому сталася Французька революція.»

• «...і дізнався багато про життя людей у середньовіччі.»

• «...і зрозуміла, як важливо пам’ятати про уроки Другої світової війни.»

3. Обговорення у загальному колі: Після того, як усі учні зроблять свій внесок у «бортовий журнал», учитель організовує обговорення, ставлячи такі питання:

• Що вам найбільше запам'яталося під час вивчення цієї теми?

• Які нові терміни або концепції ви запам'ятали?

• Що для вас було найціннішим у вивченні цієї теми?

• Що ще ви б хотіли дізнатися? Які аспекти потребують додаткового вивчення?

• Які ваші побажання однокласникам щодо подальшого навчання?

4. Прикінцевий етап: Учитель підсумовує сказане, наголошуючи на важливості рефлексії та спільного аналізу отриманих знань. Учні можуть зробити висновки про те, як ця тема вплинула на їхнє розуміння історії, і які питання залишаються відкритими.

5. Підсумок: Вчитель підбиває підсумки, звертаючи увагу на те, як спільний аналіз допомагає закріпити знання та зробити процес навчання більш усвідомленим і продуктивним. Учні отримують можливість обговорити свої враження та думки, що допомагає їм краще зрозуміти й оцінити пройдений матеріал.

Вправа сприяє закріпленню знань, розвитку навичок рефлексії та креативного мислення, а також допомагає створити атмосферу співпраці та взаємної підтримки в класі.

Ці вправи — лише початок вашої творчої подорожі! Експериментуйте, адаптуйте їх під свої потреби та створюйте власні унікальні методики. Пам'ятайте, що кожен урок — це можливість надихнути учнів любов'ю до історії та розвивати активну громадянську позицію.