Учителів хочуть зобов’язати повідомляти про участь дітей у небезпечних трендах

У Верховній Раді пропонують зобов’язати педагогів проводити роз’яснювальну роботу про небезпечні інтернет-тренди та невідкладно повідомляти керівництво закладу освіти про виявлені випадки участі в них учнів.

Відповідні зміни передбачені законопроєктом №15395, ініціатором якого є народний депутат від Слуги народу, член комітету ВР з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних.

Документ пропонує запровадити в законодавстві поняття «деструктивний інтернет-тренд (гра) в освітньому середовищі».

Під ним пропонують розуміти поширювану в інтернеті масову модель поведінки, яка спонукає учнів до дій, що загрожують їхньому життю, фізичному або ментальному здоров’ю чи гідності, а також життю і здоров’ю інших учасників освітнього процесу.

Законопроєкт пропонує встановити для педагогічних працівників, а також інших залучених до освітнього процесу осіб два нові обов’язки: проводити серед школярів роз’яснювальну роботу щодо небезпеки деструктивних інтернет-трендів та невідкладно повідомляти керівництво закладу освіти про виявлені факти участі учнів у таких діях.

Міністерству освіти і науки пропонують доручити розробити для закладів освіти методичні рекомендації щодо виявлення деструктивних інтернет-трендів серед молоді та алгоритму реагування на них педагогічних працівників.

Окремі обов’язки законопроєкт покладає на керівників закладів освіти. Вони мають забезпечувати здійснення заходів із виявлення, запобігання та припинення участі учнів у небезпечних інтернет-трендах на території закладу, під час освітнього процесу, зокрема дистанційного, або з використанням інформаційних ресурсів закладу.

Також у закладах загальної середньої освіти пропонують заборонити проведення і пропагування таких інтернет-трендів, а також залучення або примушування учнів до участі в них.

Пов’язаний законопроєкт №15396, ініціатором якого також є Сергій Кузьміних, передбачає адміністративну відповідальність керівника закладу освіти за неповідомлення поліції про виявлені факти участі учнів у небезпечних інтернет-трендах, які загрожують їхньому життю чи здоров’ю.

За таке порушення директору пропонують призначати штраф від 1700 до 3400 грн або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Водночас голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак розкритикував запропонований підхід. За його словами, учителі й директори не мають необхідної психологічної, юридичної та технічної підготовки для відстеження цифрової поведінки дітей.

«Ми й так надмірно навантажуємо педагогів невластивими для них задачами – від адміністрування до соціальної роботи. Ініціатива додати до цього ще й функцію цифрового моніторингу дітей і персональну відповідальність за нього може стати системною помилкою», – зазначив Бабак.

Він підтримав необхідність захищати дітей від небезпечних інтернет-ігор і спільнот, але наголосив, що відповідальність за безпечну поведінку дітей у цифровому середовищі не можна покладати лише на заклади освіти.

Натомість голова освітнього комітету пропонує розвивати програми медіаграмотності та цифрової гігієни для дітей, батьків і педагогів, посилювати шкільні психологічні служби та чітко розмежувати обов’язки закладів освіти, поліції й фахових психологів.

Подібну позицію висловила й освітня омбудсменка Надія Лещик. Вона не підтримала законопроєкти, зазначивши, що контроль соціальних мереж дітей не належить до повноважень педагогів і керівників закладів освіти.

Законопроєкт №15395 опрацьовує Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. Головним із розгляду законопроєкту №15396 визначений Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Обидва документи наразі перебувають на опрацюванні в парламентських комітетах і ще не ухвалені Верховною Радою.