Учителька заговорила про погану поведінку дітей і пропущені теми: що обурило батьків
Підхід до навчання в українських школах змінився. Змінилася роль вчителя, зокрема і ставлення батьків до вчителів – до престижу професії.
У коментарях блогів, які ведуть учителі, де порушують важливі питання навчання дітей, можна зустріти негативні коментарі батьків. І часто бачимо нерозуміння зони відповідальності за навчання і виховання батьків та вчителів. Про наболілі теми розповідає 24 Канал, посилаючись на тікток вчительки Світлани Чернишової.
На які проблеми звернула увагу вчителька
Завдяки доступності інтернету та соціальних мереж, веденню блогів педагогами, виникають чимало суперечок між батьками та вчителями стосовно навчання та поведінки дітей. Багато батьків не цінують працю вчителя, і не розуміють, що відповідальність за навчання та виховання дитини батьки теж несуть.
Освітянка Світлана Чернишова, вчителька з 32-річним досвідом, у своєму тіктоку підняла низку тем, де пояснює, що відповідальність лежить і на батьках.
Серед найважливіших проблем, де спостерігаються "провали" у школярів:
• поганий почерк у школярів, і це не лише про молодші класи;
• невиконані домашні завдання;
• дитина погано себе поводить та не вчиться, через те, що вчитель не може її зацікавити – чи так це;
• чи варто повернути оцінку за поведінку та хто відповідальний за таку поведінку дитини;
• невмотивованість вчителів;
• пропущені теми та хто їх має надолужувати;
• катастрофічно малий словниковий запас.
Її пояснення отримали негативні коментарі від батьків. Але все ж таки варто дослухатися до того, що має робити учитель для учня, а у чому лежить відповідальність і на батьках.
Світлана Чернишова дала роз'яснення, як мають надолужуватися пропущені теми школярами. Оскільки ця тема викликала обурення та нерозуміння у батьків. Зокрема, що пропущені теми діти освоюють самостійно і разом з батьками. Вчитель може допомогти дитині, пояснити незрозумілі моменти на перерві, чи у свої консультативні години, якщо учень звернеться, але аж ніяк не пропрацювати індивідуально тему після уроків.
"У ліцеях, гімназіях інших навчальних закладах є обов'язково раз на тиждень, або двічі, якийсь час, коли учні можуть прийти до вчителя з будь-якого предмета і спитати або розв'язання задачі, або як зробити ту чи іншу вправу, або ще щось – попрацювати над проєктом. Або ж спитати за темою, коли щось незрозуміло". – пояснює вчителька.
Як надолужуються пропущені теми: дивіться відео
У чому претензії батьків до вчителів
Реакція батьків у коментарях була неоднозначною. І багато звинувачень батьків щодо ліні, байдужості, невмотивованості та небажання учителів працювати. Що батьки не можуть навчати самі й у них немає на це часу, а вчителі ще користуються тривогами та перебуваннями в укритті, щоб не вчити і не працювати.
"А, давайте ви 16 годин відпрацюєте в нічну зміну, в лікарні, прийдете додому і будете вчитися ще дитину, тому що наші вчителі нічого не навчають."
"В нас вчать батьки!!! А вчителі перевіряють Діти в школі зранку до вечора і якщо б не батьки вони б нічого не знали. Ви за 10 років не можете вивчати англійську! На жаль державні школи – це треш!"
Гостро стоїть питання поведінки учнів – чи варто вчителю знижувати бали, якщо в учня погана поведінка, яка впливає і на роботу учителя, і на навчання інших учнів. І чи, можливо, треба повернути радянську практику оцінки за поведінку? Хоча така практика є у багатьох школах світу.
Пані Світлана пояснює, що в Законі України "Про освіту" Стаття 1 Частина 1 пункт 22 йдеться, що результати навчання – це знання, вміння, навички, способи мислення, цінності, погляди, інші особисті якості. Отже, виставляючи оцінку вчитель може враховувати інші особисті якості учні, куди входить і поведінка та запитує думку батьків та інших вчителів.
Чи варто враховувати поведінку до оцінки: дивіться відео
Тут коментарі ще обурливіші – багато згадують свою школу, та наводять приклади успішних людей з поганою поведінкою.
"А коли ми будемо проводити поведінку вчителів і знижувати їм зарплату?"
"А якщо це перевести на життя дорослих?Сидить людина на працю і якщо захотіла побалакати не на тему праці, її лишили премії. Так виходить?"
"За поведінку ніколи не знижувалася. А поставити кілька запитань до тієї інформації, яку він пробалував і оцінити ці відповіді практикую. Як правило, це організовує та мотивує когось з них."
Що ж дискусії і думки допустимі. Але кому важливіші освіта, поведінка, знання дитини та її майбутнє?
Коментарі
Вчителів поставили у таку ситуацію що вони у всьому винні. Увага акцентується уна правах учнів, а про їх обов'язки мовчать ! Вчитель беззахисний, об нього будь хто може витерти ноги !
Бачу коментарі батьків, і розумію, що неукам ніколи не зрозуміти, що дітьми треба займатись, а не вирощувати як будяк, що цвіте гарно( гаджети, одежа дорогі), а по суті пустота в голові. Колись батьки теж до 20:00працювали, ще й прали самостійно, мили посуд , за продуктами в чергах вистоювали, і встигали ВИХОВУВАТИ СВОЇХ дітей. А тепер батьки, як і діти пильнують свої гаджети. Дітям казок не читають., не КОНТРОЛЮЮТЬ виконання д/з. І система освіти дозволила безвідповідально ставитись до навчання як дітей, так і батьків. Чомусь за кордоном себе по хамськи не ведуть по відношенню до вчителів, бо все регламентовано і наказуємо, на відміну від наших шкіл. І чим дурніше, тим хамовитіше.
Можливо закордоном ведуть себе шанобливо з учителями, бо там весь освітній процес проходить в межах шкільного часу. Майже немає домашніх завдань . А вільний час після школи батьки не сидять з дітьми за виконанням уроків, а присвячуючи розвитку дитини, а саме спорту, гурткам, нормальному сімейному спілкуванню. Тому і робота учителя ціниться, бо видно її результат.
Учитель всем обязан и всем должен. Детям, их родителям, администрации школы, стране, обществу, наконец. А кто что должен учителю? Зарплаты нищенские, квартиру не получить, путевку в хороший санаторий тоже, чтобы восстановить нервную систему. Вот на такой высоте у нас стоит учитель. Сбываются приснопамятные слова В.И. Ленина : "Мы поставим учителя на такую высоту, на которой он никогда не стоял и стоять не будет в буржуазном обществе", Врачам подняли зарплаты, ну куда же мы без них! А на учителей опять наплевали. Прокуроры-инвалиды с судьями все выбрали. На них денег хватило. А что, в стране восторжествовал закон? Кто персонально установил им такие зарплаты в воюющей стране?!
Не перебільшуйте,завдання там є.Може,не в такій кількості,але є.Просто дітям дали міфічні права,які перетворилися у вседозволеність:"Я так хочу і все".А у вчителя є тільки одне-тупенька фраза "Треба знайти підхід".Тільки от учень чомусь не хоче підходу до навчання знайти.А за кордоном все-таки усе збалансовано.Батьки та учні не сідають на голову нікому.
А ви не дозволяйте об себе витирати ноги, бо ніхто не буде боротися за ваші права,крім вас.Знаю ,складно вчителю скинути зі себе покірність і задовбаність,але треба.
Питання до пані Ірини. А Ви знаходитеся за кордоном і Ваші діти навчаються не в українській школі? Бо Ви так впевнено пишете про домашні завдання і вільний час в учнів. В мене, наприклад, інший досвід. Я займаюся з українськими дітьми, які проживають у Європі та Америці. І точно знаю, що домашні у них є. Вони, можливо, не завжди такі, як в нас, але є. І якщо дитина не була в школі, не важливо з яких причин, то весь пропущений матеріал діти мають опанувати самостійно чи з батьками. Ніхто з вчителів за кордоном окремо не займається з такими учнями. А ще в різних країнах різне ставлення до пропусків занять. За кордоном до цього питання ставлення досить серйозне. І якщо пропуски систематичні і без поважних причин, то до батьків можуть застосовуватися і штрафні санкції. Аж до вилучення дитини з сім'ї. На відміну від нас. Дитина може з'явитися до школи один раз на 10 днів, і все, ніхто нікому нічого не може зробити. Дитини в школі нема, а притензії до вчителів, чому не навчили.
З дітьми потрібно батькам розмовляти, цікавитися життям, навчанням, а не все скинути на вчителя. Нині діти вже не ті: у них залежність від гаджетів, говорять більше про права, але не усвідомлюють про свої обов'язки і т д. Батьки не забувайте, що виховання дітей лежить і на вас. Поведінка ваших дітей на уроках залежить саме від вас.
Часто в українській школі домашні завдання настільки об'ємні, що у дітей виходить не 8-годинний робочий день, а до самої ночі. Часто підручники написані надто складно і деталізовано (біологія 7-8 клас зокрема), і шкільні вимоги просто неможливо виконати навіть з допомогою батьків. Діти в постійному стресі, це впливає і на здоров'я. Постійний тиск і нестача часу розібрати матеріал (Слов'янська гімназія зокрема). І так, зараз у польській школі - вимоги нижчі, домашніх завдань набагато менше, тиску на дітей набагато менше. Про пропуски достатньо повідомити вчителя про причину. Теоретично, якщо дитина справляється з навчанням, достатньо відвідувати половину занять.
Майже 20 років педагогічного досвіду. Відпрацьовувала з дітьми пропущений матеріал, в останні роки говорила " незручні" речі про навчання і поведінку дітей в обличчя батькам. Рятувало від обурення батьків тільки мої педагогічні досягнення і їх неспроможність дорікнути мені, як педагогу. Часто складалося враження ,що ти ворог номер один через те, що навчаєш і виявляєш турботу про своїх учнів. Ризикнула змінити роботу... І тепер я вільна людина. Багато досвідчених колег вже готові зробити те саме. Залишаться " зручні" для всіх вчителі. Нашій державі, батькам не потрібні педагоги досвідчені, здатні критично мислити, висловлювати свою думку і критикувати
Пішла зі школи, коли відчула, що в суспільстві втрачено повагу не тільки до вчителя зі сторони адміністрації, але і батьків та учнів. Вчитель став відчувати себе цапом- відбувайлом: непомірні претензії від керівництва, незрозумілі звіти, безкінечні перевірки, зухвала поведінка частини школярів та їх батьків. Немає системи захисту вчителів від агресії дітей та батьків, яка є в західних країнах. Частина вчителів вступила в грошову "гру" з батьками та адміністрацією шкіл, що не добавило авторитету вчителям незалежно від їх участі в цьому. Батьки дітей потурають дітям в їх небажанні вчитись, вести на уроках відповідно до норм поведінки, а перекладають ці проблеми на вчителів з "аргументацією", що вчитель "повинен знайти до кожного підхід та зацікавити дитину, а тримати дисципліну - то його обов'язок". У мене тоді були уроки в 12 класах, в кожному по 35-40 учнів. К п'ятому чи шостому уроку за день сідав голос, уроки проходили на двох змінах. Я любила свою професію, добре викладала, але я дуже рада, що звільнилась вчасно, тому що відчувала себе під постійним пресом неадекватних людей, з якими часто приходилось спілкуватись відповідно до своїх посадових обов'язків. Якщо суспільство не змінить своє ставлення до школи, то воно залишиться без вчителів. Особливо це стосується зухвалих батьків - виховання дітей - це ваш обов'язок, говорю це, як мати двох синів, за яких не соромно.
Більшість батьків забувають, що вчителі також платять податки і інколи більше чим не працюючі, малозабеспечені, та інші члени суспільства. А при рівній відповідальності по Закону у всьому звинувачують вчителів. Ми вже не вчителі, а надавачі освітніх послуг. Як Держава платить, так ми і надаєм, не хочете брати? Ваші проблеми, просіть техпрацввниць, у них зарплати вищі...
Вчителі мають невелику зарплату, причому оплата праці погодинна. Не розумію, чому вони мають додатково витрачати свій час, коли дитина не відвідувала уроки або через небажання вчитись не засвоїла навчальний матеріал.
Працюю в школі давно.Професію обрала до душі.Починала працювати у 80 роках.Дітей любила і вони радо навчалися...Але зараз настільки суспільство розгубило моральні цінності, що виявляється можна об вчителів ,,витирати ноги,,...Важко на душі від суцільної байдужості до грамотності ,до навчання.Батьки стали для своїх дітей ворогами ,тому що у всі віки вчителя шанували...Без школи нема ні священника ,ні хірурга ,ні програміста.Коли мама зневажливо оцінює вчителя при дітях -для дитини вчитель не стане авторитетом... Куди котимось ????
Батьки забувають, що школа лише етап у житті дитини. А їм жити зі своїми дітьми все життя. Уявляєте як мати непутьово 40-річного чоловіка каже, що це школа його так погано виховала? Такого я ще не чула. Бо тоді вже на себе нарікають, але пізно.
Ми самі вчителі дозволили з нами так поводитись,бо інакше тебе або виженуть або приберуть твій предмет
Дитина - це пряме відображення батьків. Дитина КОПІЮЄ батьків у всьому. Як відносяться батьки до школи, до вчителів, до отримання знань, до поведінки - таке саме відношення і у дітей. А все дуже просто - треба дитині ПРОСТО вивчити уроки і бути людиною - і нічого більше не треба ускладнювати. Батьки, почніть із себе, із свого виховання.
Батьки хай починають від себе,а тоді вимагають від вчителів.Діти останньо невиховані,неввічливі,безпардонні,навіть жорстокі.Це з дому.Це брак нормального виховання.А намагання все перекласти на вчителя-це розписування у власній безпорадності.Любити дитину-не значить виконувати всі її примхи,навіть неадекватні.Батьки!Працюйте над своїми дітьми!Серйозно!Не задобрюйте їх непотрібними цяцьками!Читайте з ними книги,ходіть до театру,музею,розвивайте.А знання ми в школі постараємось їм дати.
Ніхто не вимагає від школи виховувати учня. 30-40 років тому батьки школою і домашніми завданнями не займалися, не знали, які теми вивчаються. Вони працювали і, так звісно, виховували своїх дітей. Сьогодні теж дітей мають виховувати батьки. Але, коли зараз, у 7 - 8 класах по 18 - 19 предметів, деякі підручники читати неможливо (нагадують уривки лекцій з медучилища або інститутів чи збірники задач), на батьків перекладається викладання предметів. Якщо готувати хоча б краще ніж посередньо (добре) усі домашні завдання, учню треба прийти додому і після короткого відпочинку сидіти та готувати їх до ночі, не виходити на вулицю, не займатися улюбленою справою тощо. Дорослі бажають працювати по 14-15 годин і приносити роботу додому? Учні в постійному стресі (школа не перейшла на військові рейки - не спростила програму, не скоротила кількість уроків або не поставила їх парами щоб на насиупний день готувати, наприклад, 3 предмети, а не 6), постійно не висипаються. Можуть бути 2 чи 3 контрольні на день. Якби вивчали більшу частину на уроці, вдома можна було б лише повторити і щось почитати додатково. А домашні завдання на вихідні і під час війни? Дорослі бажають приности роботу додому і на вихідні? А тепер нехай скажуть психологи і медики, учень у такій ситуації може бути емоційно здоровим, психологічно урівноваженим, посидючим, не виказувати невдоволень тощо.
Учителі, які поважають учнів без поділу на тих, які подобаються, та тих, які не подобаються) користуються повагою учнів та їх батьків. Такі вчителі помічають найменші успіх учня, хвалять його і результат стає ще кращим. Такі вчителі, якщо учень не може зразу відповісти дає йому час подумати або запитує пізніше, або якщо не зміг повною мірою підготуватися дає додаткове цікаве завдання (підготувати повідомлення пр відому особу, історичну подію, явище тощо), а не "ліпить" з криками одиницю і не зневажає учня лише за те, що він посмів прийти в цю школу або надягнув футболку з написами, або частково пофарбував волосся... І в багатьох учнів можна спотрерігати таку картину: по декількох предметах учень має 4-6 балів, а по інших предметах 8-10 балів або більше. Те, що деякі вчителі принципово не поставлять 11 чи 12 балів як би учень не старався, то вже інша історія... А висновок такий: повага має бути взаємною. Більшість батьків намагаються виховати свою дитину ввічливою і не бажають щоб вона грубіянила, не поважала старших ...
Ще раз щодо поведінки і поваги. Учень насамперед виконує домашні завдання з предметів учителів, які поважають учнів, є справедливими до них і цінують їх зусилля. Зошити з цих предметів акуратні, заповнені конспектами. І навпаки, зошити з "неулюблених" предметів заповнені лише частково та недбало.
До пенсії залишався рік. Звільнилась і не жалкую. Дістало. І не діти, Особисто я Ніколи не мала проблем ні з поведінкою, ні у спілкуванні з учнями та майже ніколи з батьками. Але те, що наважилось на рядового вчителя це якийсь жах. Групи робочі у Вайбері, онлайн наради, нескінченні заходи від управління освіти з фотозвітами. Керівництво у вихідний день дає вказівки і спробуй не виконати... Про менеджмент і культуру спілкування вже мовчу. І всі роблять вигляд, що стараються заради дітей, А насправді думають за своє крісло. Маю невелике сподівання, що не кругом так. ПОКИ НЕ ЗМІНИТЬСЯ СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ,зацікавлена у затурканому вчителі, нічого не зміниться. Не буде зарплат, поваги і молодих учителів. Хоч називай НУШ, хоч інакше.
Я відпрацювала у системі до пенсійного віку. Ставила собі мету витримати весь негатив, що ішов "зверху". На щастя, у мене всі учні були прекрасні, їх згадую, сумую, але... двічі в одну річку не ввійдеш. Батьки зустрічались різні, та хороших була більшість,1-3% байдужих, у яких діти недоотримували уваги. Звісно, зарплата смішна відповідно зусиль учителя, та не все так погано. Завжди були , є і будуть люди, які розуміють, що діти не винні у проблемах освіти . І будуть зі своїми учнями при будь-яких негараздах. Але, вважаю, що при прийомі у внз потрібно ввести додаткові тести на стресостійкість, креативність та ін.
Нема чого тицяти тими податками, що платять батьки, звідки і беруть зарплати вчителям. Вчителі точно так само платять ті податки, то і ви живете ,,за рахунок" тих таки вчителів. А про ,,зацікавлення" учнів - припиніть. Навчання - системна і нелегка праця результати якої віддалені, а не якесь шоу.Врешті решт і жити не так - то вже цікаво. Так що пристосовуйтесь самі батьки, і правильно пояснюйте все своїм дітям, а не закликайте вчителів стати на ваше якесь там міфічне місце. У нас, учителів, і своє місце є, і далеко не саме легке. Так що кожному вистачає своїх труднощів. Але маленька , проте суттєва різниця все ж таки є. Ваші діти з вами - довіку. І вам пожинати плоди свого виховання. А нам переживати за кожного не треба. Це в школі ви де можете качати свої права і розказувати про ,дитиноцентричність". Але це не надовго.
Таке враження, що вчитель винен у тому що батьки гарують на роботах і їхніми дітьми нема кому займатись, дорогі батьки вчителі теж платять податкі і теж батьки.... А вчителі не винні що їх з усіх сторін заганяють у рамки з одної сторони батьки з дітьми, з другої освіта та довбані закони, а з третьої ще й дерекція добиває у вас в дома одне неповторне сонечко, а у вчителя в класі їх до 30 і кожне зі своїми тараканами в голові. А вчителям можу сказати як мама не всім дано бути вчителем, не розумію людей, які займають цю посаду хто вчитель зрозуміє😉
На сьогодні в нашій країні з думкою вчителя не рахуються, рахуються з думкою дитини і батьків. Вчитель став не в повазі, але в зневазі. Рівень освіти руйнується длч того щоб в нас не було в подальшому розумних і здатних навчати вчителів, лікарів, інженерів, вчених, вихователів і так далі можливо написати кожну професію , яка є важлива. Проблема не у вчителі, який працює на роботі за гріш і змушений терпіти як від дітей та ще почасту і від батьків велику неповагу, найперше , як людина. Чому закордоном вчитель в повазі? Чому за клрдоном за погану поведінку дитини в школі, яка заважає навчальному процесі після двох-трьох зауваженнях батькам, батьки шукають іншу державну школу, або ж переводять у приватні? Це правильно, сьогодні велика лояльність зруйнувала освітній процес зі сторони батьків, які найперше змушені самі допомогти дитині вирости людиною, а не пркалічити тій дитині вседозволеністю її життя.
Вже настає той час коли в школі зменшується кількість вчителів.Молодь після вузів в школах не залишається,бо їм та морока не потрібна.Вчителі пенсійного віку- не вічні.Тому вже через 2-3 роки в країні буде велика проблема. Те,що немає оцінок- не стимулює учнів вчитись.Дуже скоро відчує країна недолугість нових реформ.
Освітянам треба створити реальний, а не бутафорський профспілковий рух. Організовувати всезагальні страйки (принаймні, у мирний час). Ось тоді і горе-чиновники, і батьки будуть рахуватися з тими, хто вміє обстоювати власні права.
У час війни страйк неможливий, а після війни у школі нікого не залишиться. Пенсіонери підуть на пенсію, молоді - за кордон ( це з розмов в учительській).
Я все більше схиляюся до думки,що радянська шкільна програма і підручники були самі кращі, бо до тепер,завдяки тим знанням, можеш допомогти онукам в виконанні домашнього завдання.Читаєш підручник і дивуєшся як діти взагалі умудряються по них чомусь навчитися.Таке враження,що зроблено навмисно,щоб народ ставав максимально неграмотним.
Не треба давати об себе витирати ноги.Ні дирекції,ні учням ,ні батькам.І бути задовбаними істотами.Ніхто вчителям нічого не зробить.Знаю з власного досвіду.Ну,покосяться на атестації.Ну і що?
То, батьки, звертайтеся у міністерство освіти стосовно кількості предметів чи домашніх завдань. В чому тут провина вчителя? І ще, знаєте, чому діти виконують домашні завдання опівночі? Тому, що вони "сидять" в гаджетах, а перед сном згадують про домашні. Про домашні завдання за кордоном. Звичайно у різних країнах по різному, у Фінляндії, наприклад, цитую: "Є, і їх навіть треба використовувати". У Польщі, якщо дитина не зрозуміла тему чи пропустила, то має сама опанувати, вчитель жодної хвилини власного часу не витрать. А у нас на дистанційному навчанні потрібно ледь не кожного разу деяких дітей вмовляти відвідати онлайн-урок. Це вже точно не провина вчителя.
Аж смішно, коли читаю, що дітям нудно на уроках. Школа - це навчальний заклад, а не розважальний. Відвідайте зі своїми дітьми концерти, дитячі розважальні центри, футбол і т.д., нехай там веселяться. Уявіть урок математики в 10 класі, де діти граються.
Жах. Саме так в шкільній освіті. 6 клас. Підручники писані науковим стилем, маючи гуманітарну освіту, перевожу на нормальну, зрозумілу дитині мову. Етика, 6 клас. Словоблудіє професорського гатунку з цитатами Еммануїла Канта?! Серйозно?! І якимось чинушо з нешановного мону оце затверджено!! Сидять цьоці/дяді численних департаментах - бомажками бавляться -купи звітів, безкінечні контрольні зрізи знань, нова форма оцінювання з характеристиками по 7 аркушів на 1 дитину і ми, батьки і бабусі, чия освіта наразі є рятувальним човником для дитини у виконанні ограмезних домзавдань в умовах онлайн навчання без підключення дітей до уроку: бо батьки не дали згоду на навчання у підвалі(так зване укриття), А директор із помсти дала усну вказівку про надання домзавдання онлайн учням без підключення до уроку що йде в укритті, тобто позбавлено таких учнів до пояснень нового матеріалу, А вчителі - мовчки виконують. Привіт Запоріжжя, ІІ шевчік. Міркуємо про перевод у приватну онлайн школу.
Ми, напевно, останнє покоління, яке слухали своїх батьків і перше, - що слухає своїх дітей. Звідси йдуть всі наші біди. Якщо не змінимо ситуацію, то потім всі будемо жалкувати, бо росте покоління споживачів, яким всі щось,, повинні і винні,, а не працівників. Через декілька років ми всі це відчуємо. Було б смішно, якби не було так страшно.
Батьки самоусунулася від виховання, чиновники від освіти лобіюють свої інтереси вчитель на жебрацьку зарплату стає заручником реформ і чиновників. Рішення як завжди в матеріальній відповідальності (коштах), вихід - 1-4 класи навчаються безкоштовно, 5-9 платно, пропуски платно, 10-12 на основі зданих тестів 50 відсотків платять батьки, а то вважають що вчителі дармоїди, переведіть своїх дітей на сімейну форму навчання - і побачите результат вашого виховання і бажання дітей вчитися....
Нинішня Нова Українська Школа -це жах, іноді складається враження,що писав книжки та складав завдання якийсь неук чи наркоман.І дистанційне навчання також ще той квест.Дитина проводить за гаджетами 5-7 уроків з невеликими перервами,а потім домашні завдання за тими ж гаджетами.Так в чому винні батьки?В тому що вчитель дав завдання і робіть з ним що хочете?В учителів робота,а я відпрацювавши 8 годин у себе на роботі починаю другу зміну вдома працювати вчителем.Деяким учителям наплювати,зрозуміла дитина матеріал чи ні,саме головне що прочитала і є додаткові заняття.
Щодо домашніх завдань закордоном. Молодша та середня школа - мало. А от старша, все серйозно, готуються до коледжу . Можливо, доцільно було б починати інтенсивніше працювати ще в середній школі . Це Канада
В Польщі мої внуки 1 і 4 клас мають домашні завдання ЩОДНЯ.Телефони в школі використовувати учням заборонено.Прийшов зранку в школу-здай телефон до спец.скриньки.Після уроків -забирай.До вчителя ставлення шанобливе.Мої діти працюють багато,але до щоденників дітей заглядають щодня і при потребі допомагають.Вчителі дітей в школі не розважають,а вчать
Додати коментар