Відповідаємо на ваші питання про відпустки: оплата, звільнення, пропозиції від профспілки

Питання відпусток, а саме змін у законодавстві, які врегульовують їхню тривалість, оплату тощо, завжди цікавило працівників закладів освіти. Особливо перед завершенням навчального року, а в умовах воєнного стану й поготів.

У березні 2022 року педагогічну спільноту обурило ухвалення Закону “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, який у першій редакції своєї статті 12 “Відпустки” “забув” про необхідність надання педагогічним працівникам відпусток підвищеної тривалості. Уже в липні 2022 року цю ситуацію покращили, але не виправили. Про це “Нова українська школа” вже розповідала раніше.

Наприкінці 2023 року набрали чинності нові зміни до згаданої вище статті 12, внесені Законом України від 22.11.2023 № 3494–IX, але недоліки формулювання – “за рішенням роботодавця”, що допускає можливість обмеження тривалості щорічної основної відпустки педагогічного працівника до 24 календарних днів, – було збережено. Також наразі збережено вказівку на перенесення не наданих у період дії воєнного стану днів такої відпустки на період після припинення або скасування воєнного стану.

Звісно, позитивним є те, що до “керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників” не застосовуються нововведення щодо можливості роботодавця не оплачувати невикористані дні будь-якого виду відпусток (понад 24 календарні дні).

Та водночас нагадаємо, що із частини другої статті 57 Закону України “Про освіту” та частини третьої статті 63 Закону України “Про фахову передвищу освіту” виключили норми щодо збереження середнього заробітку для педагогічних та науково-педагогічних працівників на період проходження ними військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період.

Після короткого занурення в контекст законодавчих змін щодо відпусток, перейдемо безпосередньо до відповідей на питання читачів.

1. Яка оплата на час відпустки гарантована працівникам закладів освіти під час воєнного стану?

Здійснення виплат на час відпустки традиційно передбачає нарахування “відпускних” та виплати допомоги на оздоровлення для педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати відпусток або виплати компенсації за невикористані відпустки проводять, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, проводиться, зважаючи на виплати, нараховані у 2023 році. При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються одноразові виплати, премії, грошова винагорода за сумлінну працю та інші виплати, передбачені пунктом 4 цього Порядку.

Додатково радимо ознайомитися з роз’ясненням Міністерства економіки України від 26.02.2024 р. № 4707–05/14491–09 щодо обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки.

Виплата допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки педагогічним працівникам, окрім статті 57 Закону України “Про освіту”, також передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78. Відповідно до спільного листа МОН та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 11.06.2001 №№ 1–9/223, 02–8/267, ця виплата здійснюється за основним місцем роботи й у розмірі посадового окладу (із підвищенням) незалежно від навантаження.

2. Керівник закладу освіти не дає влітку піти у відпустку в той період, який я прошу. Що можна зробити?

Відповідно до статті 10 Закону України “Про відпустки”, керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам закладів освіти щорічні відпустки повної тривалості в перший та наступні робочі роки надаються в період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:

1) особам до вісімнадцяти років;

2) особам з інвалідністю;

3) жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;

4) жінкам, які мають двох і більше дітей до 15 років або дитину з інвалідністю;

5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей до 15 років за відсутності батьків;

6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;

9) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;

9–1) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менш як рік;

10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Щодо складання, затвердження графіка відпусток та відповідальності за його відсутність існує значна кількість інформації, зокрема, варто ознайомитися з відповідним роз’ясненням Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Контроль за роботодавцями в частині дотримання ними законодавства про працю здійснює Державна служба України з питань праці, а мораторій на її перевірки більше не діє. Тому варто звернутися до відповідного територіального управління Державної служби України з питань праці про розгляд спірної ситуації перед можливим зверненням до суду (щодо розгляду індивідуального трудового спору).

3. Асистентів вчителів на час літніх канікул звільняють, а на початку навчального року знову приймають на роботу. Чи правомірно це?

4. Декілька років наш педколектив улітку “відправляють” у відпустку без збереження заробітної плати. Як такі відпустки вплинуть на страховий педстаж і виплату десяти мінімальних окладів при виході на пенсію?

Насамперед ще раз нагадаємо, що асистент вчителя є педагогічним працівником, оскільки відповідна посада визначена Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Вищевказані випадки з правового погляду відрізняються між собою, оскільки звільнення та надання відпустки без збереження заробітної плати регулюються різними нормами законодавства.

Зокрема, для правової оцінки періодичному звільненню педагогічних працівників на період літніх канікул із подальшим прийняттям на роботу необхідно з’ясувати всі обставини справи, зокрема, підстави для прийняття/звільнення (зміст відповідних заяв працівників, наказів керівника закладу, строковість/безстроковість укладених трудових договорів тощо). Крім цього, припускаючи, що договори були строковими, а звільнення здійснювали згідно з пунктом 2 статті 36 КЗпП України у зв’язку із закінченням строку їх дії, а також з огляду на судову практику в таких справах (про визнання звільнення незаконним) також мають значення такі обставини:

✔ чи не оскаржував працівник умови договору, наприклад, його строковість, або, можливо, ініціював внесення змін і доповнень до нього;

✔ наявність фактів тиску/примусу на особу щодо укладення саме строкового договору, а її волевиявлення на момент укладення не відповідало внутрішній волі;

✔ особа не усвідомлювала значення строкового трудового договору чи перебувала у хворобливому стані та адекватно не оцінювала свої дії.

Звісно, усі наведені вище обставини мають бути належним чином підтверджені та відповідно прийняті як доказ під час судового розгляду.

Про незаконність примусового надання відпустки без збереження заробітної плати вже було чимало роз’яснень, суть яких зводиться до того, що оформлення відпусток без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника.

Зверніть увагу на роз’яснення Державної служби України з питань праці, а також на лист МОН від 28.02.2022 року № 1/3292–22 “Щодо написання заяв про відпустки без збереження заробітної плати у зв’язку із введенням в Україні правового режиму воєнного стану”.

Поняття “страховий стаж” зустрічаємо в Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Страховий стаж – період, протягом якого людина підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески. Тому логіка тут проста: не було заробітної плати – не були сплачені страхові внески = немає страхового стажу. Зазначене не стосується надбавки за вислугу років, що розраховується залежно від стажу педагогічної роботи працівника, згідно з Порядком виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти.

Грошова допомога в розмірі десяти місячних пенсій передбачена пунктом 7–1 розділу XV “Прикінцеві положення’Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення цієї грошової допомоги, визначені Порядком обчислення страхового стажу. Також про право на призначення грошової допомоги та її виплати йдеться в постанові Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1191.

Зважаючи на те, що закон та цей порядок використовують поняття “страховий стаж”, що враховується в календарному обчисленні, то приходимо до висновку, що періоди, які через відсутність страхових внесків не потрапляють до страхового стажу також не будуть враховані при обрахунку страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги.

5. Чому відпустка психологів у садочку менша за педагогічну на два тижні? Адже робочий день психолога часто довший, ніж вихователя в садочку.

Умови та тривалість надання щорічної відпустки педагогічним працівникам, у тому числі практичним психологам, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. № 346.

Відповідно до розділу I додатка до цієї постанови, практичним психологам усіх закладів дошкільної освіти надається щорічна основна відпустка тривалістю 42 календарних дні, а практичним психологам закладів дошкільної освіти компенсуючого типу (спеціальних та санаторних) – 56 календарних днів.

Зауважимо, що, згідно зі статтею 27 проєкту Закону України “Про дошкільну освіту”, прийнятого Верховною Радою України за основу в першому читанні, усім педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти передбачена щорічна основна відпустка тривалістю 56 календарних днів, а також інші види відпусток відповідно до законодавства.

6. Що на час літньої відпустки може пропонувати профспілка?

Згідно зі статтями 36, 38 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, профспілки, їх об’єднання, здійснюючи представництво та захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів, повинні дотримуватися Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів, а також виконувати колективні договори та угоди, які вони уклали, та взяті на себе зобов’язання. До повноважень профспілок належить, зокрема, направлення працівників на умовах, передбачених колективним договором або угодою, до санаторіїв, профілакторіїв і будинків відпочинку, туристичних комплексів, баз та оздоровчих закладів, перевірка організації медичного обслуговування працівників та членів їх сімей.

Іншими словами, необхідно уважно вивчити колективний договір свого закладу освіти для конкретизації заходів, що їх може організовувати профспілка для своїх членів та їх родин. Це може бути, наприклад, надання виплат для зниження вартості санаторно-курортного лікування, організація оздоровлення, сімейного відпочинку, екскурсій, культурно-масових заходів тощо.

Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”

Титульне зображення: автор – fizkes, stock.adobe.com

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.