Влада на місцях зберігає «цінності» неофеодального устрою

Автор: Володимир Бєлий, ексзаступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона

Чому світ не тримає старшу ланку разом з базовою в одному й тому ж закладі?

Тому, що сучасний закордонний суспільний світ республіканських цінностей є освіченим і відповідальним перед своїми громадянами й не ігнорує більш ніж очевидне: якісна діяльність буває лише там, де добре вмонтовані розподіл праці та спеціалізація працівників.

У випадку вчителів – це те, що лише окремі унікуми можуть повноцінно протягом дня переходити від специфіки навчання «малечі» до специфіки навчання у старшій академічній з високим рівнем наукової складності ланці.

Більше того, для тих вчителів, котрі як «Бог з черепахою» у царині програмного змісту з поглибленою науковою складністю і які отримують задоволення від роботи з таким матеріалом у середовищі старшокласників, робота з «малечею» стає просто смішно нудною.

А тому апріорі неефективною у підсумку.

Тому треба розуміти, що за пропозицією місцевих влад про «два класи на паралелі старших класів з трьома профілями на кожній» стоїть глобальна лінія старої пострадянської освітньої «гвардії» на збереження закладів гібридного типу, а не відповідальність за майбутнє України.

Адже коли вчитель після уроку у 8 класі йде до учнів старшої ланки з програмою, яка насичена елементами нинішнього 1-го курсу університету, то у гібридному закладі він є прив'язаним до потреби у повноцінній оплати праці.

Кожному з таких вчителів не обійтися без помітної кількості годин у класах «малечі» з кардинально іншим робочим освітнім функціоналом, ніж того потребує специфіка справжньої(!) профільної освіти старшокласників.

Вже не кажучи про суспільно-економічну ефективність мережі тих закладів, де буде лише три профілі з усього повноцінного спектру освітніх напрямків, що складають державну систему загальної(!) середньої освіти на її підсумковому етапі.

Тут, у цій пропозиції, маємо не державний стратегічно системний підхід, а завуальоване намагання зберегти прісно відомі «цінності» неофеодального устрою територіально-відомчої форми, за якого органам формально державної влади не треба дбати про загальну державну інфраструктуру, зокрема дорожньо-транспортну, покликану на забезпечення, зокрема й у житловому її секторі, ефективної освіти старшокласників як кадрового базису якісної і вищої, і професійно-технологічної освіти нації.