Встигнути до 1 вересня

Встигнути до 1 вересня
Дата: 19.05.2022

Юлія Гришина, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

Новий навчальний рік має розпочатися вчасно для всіх українців

Українська освіта постраждала від війни не менше, ніж інфраструктура. Але новий навчальний рік має розпочатися вчасно для всіх українців, де б вони не знаходилися та в якому становищі б не опинилися. Для цього нам доведеться діяти швидко – і не завжди з правилами

Випускник з окупованого Херсона не може виїхати для складання мультитесту. Сєвєродонецьк під постійними обстрілами. В Житомирі відносно спокійно, але в березні будівлю школи зруйнувала російська ракета. Київська школа ціла, але залишається ризик «прильоту». Польська школа гостинно прийняла українських дітей, але вони все одно сумують за рідними домівками. Університет з Маріуполя переїхав у Дніпро, але встановити зв’язок поки вдалося не з усіма студентами та викладачами.

Кожна історія українського студента, школяра чи викладача – це маленький тривожний вогник. З цих вогників складається одна велика пожежа. Мусимо визнати: українська система освіти зазнала не менш потужного удару, аніж мости, аеродроми та нафтобази.

Різниця в тому, що у випадку освіти маємо чіткий дедлайн для відновлення системи. Це – 1 вересня, початок нового навчального року.

Ця дата має не лише академічне, а й психологічне значення. Війна розкидала мільйони українців по світу: від підвалу сусіднього будинку до далекої Ірландії. І кожен з цих людей чекає сигналу, що Україна про нього не забула.

І ми дійсно нікого не покинемо!

Українські школярі, студенти та абітурієнти розділилися на декілька категорій. Кожна з них має свої проблеми. І для кожної ми розробляємо окремі механізми для безпечного вступу до навчальних закладів або для продовження навчання.

Мешканці неокупованих територій. Умовно кажучи, киянин йде до школи в Києві. Начебто тут все зрозуміло, та є декілька «але». До столиці повернулися не всі учні та вчителі. До класів треба зарахувати тимчасових переселенців. А головне – подбати про безпеку під час повітряних тривог.

Внутрішньо переміщені особи. Харків’янин з розбомбленої Салтівки йде до школи в Ужгороді. Найменший обласний центр України зіткнеться з проблемою «перенаселення» шкіл. Таких випадків буде багато: діти із зруйнованих районів Сходу масово переселилися в інші регіони України, передусім на Захід. Наш парламентський комітет незабаром винесе на голосування Ради законопроєкт, який знімає обмеження на максимальну кількість дітей в класі – зараз це 30 учнів. Це точно спрацює для дистанційної освіти, але може призвести до перевантаження класів при фізичній присутності дітей. Тому маємо й план Б: розконсервовуємо школи, передусім в сільській місцевості, які в мирний час були закриті через недостатню кількість дітей. Подібні кейси вже маємо на Київщині, куди переїхало багато переселенців.

Українці за кордоном. Навіть навчаючись за кордоном, можна і треба залишатися українцем. З наших зарубіжних відряджень ми зрозуміли, що лише окремі країни надали українським школярам можливість навчатися українською мовою. Зараз ми займаємося організацією класів з українською мовою викладання та забезпеченням наших дітей українськими книжками. Ще один варіант для української дитини – навчатися в іноземній школі, але паралельно організувати навчання українською мовою з отриманням українських освітніх документів. Вже працює Міжнародна українська школа, сертифікована Міністерством освіти. Її учні навчаються в один з вихідних днів, очно або дистанційно. Наше завдання – покращити та масштабувати цей кейс. У такий спосіб діти одночасно отримуватимуть європейську освіту і не втрачатимуть зв’язок з Україною.

Мешканці «нових» тимчасово окупованих територій. Це дуже болюча проблема. Орки блокують виїзд для мешканців Херсона, Енергодара, Мелітополя. І насильно переводять місцеві школи на російські програми. Ми розробляємо механізми, за допомогою яких діти, що не можуть виїхати з окупації, матимуть можливість поступати до українських вишів.

Мешканці «старих» тимчасово окупованих територій. Механізм прийому мешканців Криму і так званих «ДНР» та «ЛНР» до українських вишів без ЗНО успішно працює вже кілька років. Ми розуміємо, що цього року таких абітурієнтів буде значно менше. Але вони – теж українські громадяни, і ми повинні рятувати тих, хто цього бажає. Тепер вже не просто від «руського міру», а ще й від примусової мобілізації на та освіти «під знаком Z». Цього року українські виші можуть запропонувати їм складати вступні іспити дистанційно. Згідно чинного законодавства, заклади вищої освіти мають таке право – залишається розробити механізм таких іспитів.

Поранені та хворі. На жаль, не всі школярі та студенти 1 вересня будуть в змозі прийти в класи та аудиторії. Для таких людей потрібне дистанційне навчання в лікарнях, психологічна реабілітація, поступова інтеграція в колективи після одужання.

Діти, що втратили батьків. Найбільш вразлива категорія. Такі люди потребують не просто навчання, а турботи, опіки, психологічної підтримки.

Ще одна проблема – шкільні підручники для 5 класу Нової української школи (НУШ). Наклад цих книжок мали надрукувати цього року, але виділені бюджетні кошти перекинули на потреби оборони. Ми з Міністерством освіти працюємо над цим питанням. Зокрема, прагнемо забезпечити дітей хоча б електронними версіями підручників.

Ми розуміємо, що задля вирішення усіх перерахованих проблем нам доведеться ламати деякі правила класичної освіти. Але зараз мова не про дотримання правил, а про швидкі відповіді на виклики.

Так вчиняють країни Європи, які суттєво спростили правила прийому українських переселенців до шкіл та дитсадків – від них не вимагають здачі вступних тестів, знання місцевої мови тощо. І ми щиро вдячні нашим європейським партнерам за таке розуміння.

Коли гасиш пожежу – не маєш часу стукати в двері та витирати ноги при вході. Натомість маєш право розбити вікно, щоб врятувати людей.

Сьогодні українську освіту рятує кожен її працівник – від шкільного вчителя і ректора вишу до міністра і депутата. Я пишаюся тими, хто змагається за перемогу на освітньому фронті. Завдяки таким людям українська освіта була, є й буде!

Укрінформ Джерело:
  • Слідкуйте за новинами:
  • Поділитися:

Коментарі

Випускники тимчасово окупованої Старобільщини теж не мають змоги виїхати на тестування, але хочуть навчатися в Україні, не в закладах лнр! Таких дітей небагато, дайте їм можливість відчути, що про них не забули, вони теж українські!

2 0

Як будуть навчатися діти з Бердянська, які не мають змогу виїхати на підконтрольну територію. Дистанційне - не варіант. Поганий інтернет в місті, зум не потягне. Та ще й не навчалися 3 місяці попереднього року?

2 0

Як навчатися студентам вузу з Маріуполя, якщо більшість викладачів не вийшли на зв'язок, а інша половина не має змоги навчати дітей. Час іде, знання втрачаються, що це будуть за спеціалісти? Може іх треба зараховувати до інших вузів?

1 0

Випускники тимчасово окупованого Мелітополя та района теж не мають змоги виїхати на тестування, але хочуть навчатися в Україні, вони теж українські!

1 0

Додати коментар