Жовто-блакитне серце: робимо валентинки для ЗСУ

Джерело: Освіторія

Не підтримуєте День Св. Валентина, але ваші учні все одно чекають невеличкого свята? Маємо для вас кілька креативних ідей. Чому б не використати 14 лютого як ще один привід підтримати наших захисників та захисниць на передовій. Зібрали способи, як зробити валентинки зворушливими та щирими.

До чого тут День Валентина?

Донедавна точилося чимало дискусій, чи приживеться у нас День Святого Валентина? Чи має стосунок до школярів свято закоханих? Тим часом свято поступово ставало Днем любові у дуже широкому розумінні: діти дарували валентники батькам, учителям. На шкільних заходах у цей день учні говорили про дружбу, любов до близьких, до всього живого, про людяність. Більшість шкіл трактували свято як день взаємної підтримки, лагідних слів, турботи.

Війна — не той час, коли доречні гучні свята, але зараз, як ніколи, діти потребують психологічного комфорту. Чимало з них і самі гостріше, ніж два роки тому, відчувають потребу змінювати, що можуть, на краще, підтримувати одне одного та навіть дорослих. 14 лютого може бути для них Днем любові, доброти та людського тепла. А наївні дитячі валентинки у класах — немов картинки довоєнної пори.

Робимо креативні листівки-обереги

Такий урок варто розпочати з розмови про те, як військові цінують листівки, що приходять навіть від незнайомих школярів. Вони прикрашають малюнками стіни, перечитують листи вечорами. Багато хто з воїнів носять зроблені дитячими руками обереги на шиї або у кишенях, а біля серця — щирі листи. Наші пращури вірили: любов, щирі побажання довголіття та перемоги стають своєрідним захисним куполом для того, хто ризикує життям. А речі, які були зроблені з любов’ю, доносять до нього ці теплі почуття. Наприклад, зроблені з турботою мамами вишиванки ніби додавали сил та здоров’я.

Ось і українську валентинку можна зробити у вигляді вишиванки.

Вишиванка

1. Виймаємо, розігнувши скріпки, з середини зошита в клітинку подвійні аркуші паперу (розворот).

2. Малюємо половину серця та вирізаємо одночасно з обох аркушів, так, щоб залишити спільну частину на лінії згинання. Розгорнувши, отримуємо ціле серце.

3. Знаходимо в інтернеті українські народні орнаменти. По клітинках наносимо його. Наприклад: 

Серце на долонях

1. Складаємо навпіл аркуш білого паперу.

2. Обводимо долоню та вирізаємо, залишаючи спільну частину на лінії згинання. Розгорнувши, матимемо дві долоньки.

3. Ділимо інший аркуш навпіл або на чотири частини, вирізаємо. Цю частину згинаємо навпіл.

4. Малюємо та вирізаємо половину серця (як у попередньому варіанті), отримаємо ціле після розгортання.

5. Розфарбовуємо серце у синьо-жовті кольори.

6. Приклеюємо до паперових долонь або кріпимо нитку та зав’язуємо кінці нитки вузликом.

Сходинки з вітаннями

1. Вирізаємо з кольорового паперу прямокутник 25 см на 15 см.

2. Згинаємо навпіл.

3. Вирізаємо з кольорового паперу прямокутник 24 см на 15 см.

4. Розліновуємо на відстані кожні 2 см.

5. Згинаємо гармошкою.

6. Приклеюємо сторони гармошки до двох протилежних сторін першого прямокутника. Вийшло щось, що нагадує сходинки.

7. Вирізаємо маленькі серця та приклеюємо.

8. По центру приклеюємо літери. Це може бути: «Вітаю!», «Перемога», «З любов’ю!» та будь-які інші.

Додаємо натхненні листи на фронт

Звісно, можна обійтися валентинкою. А можна додати невеличкий лист. Деякі вчителі з найкращих міркувань надиктовують текст учням або виправляють помилки. Проте недовершені, але щирі рядки від  серця помітні та стають значно дорожчими, ніж формальні фрази. А якщо учень знає, що виправляти його не будуть, він поставиться до листа не як до випробування, а з натхненням. 

Щоб надихнути школярів, можна познайомити їх із книжками «Листи на війну. Діти пишуть солдатам» (видавництво «Братське») та «Листи з війни. Солдати пишуть дітям» (видавництво Zалізний тато). У першому виданні зібрані листи, які навесні 2015-го написали діти з різних областей. Вони адресовані воїнам, що боронили країну на сході України.

Чимало дитячих фраз чіпляють за живе та врізаються у пам’ять.

«Я знаю, що тобі зараз дуже складно. Я в тебе вірю і бажаю тобі перемог і повернутися живим додому!» «Воїне, я дуже радий, що ти це читаєш! Дякую, що захищаєш мене, маму, кота. Пошвидше вернись додому. Хорошого дня!»

«Добридень, солдате! Мабуть, ти маєш добре й чуйне серце, любиш так свою Батьківщину, що не зміг в цю страшну для неї годину сидіти вдома».

Спочатку про жодне продовження цього видання не йшлося. Але після початку повномасштабної війни ті учасники авторського колективу, в кого чоловіки пішли воювати, запропонували зібрати відповіді солдат дітям. І ось навесні вже 2022 року, за сім років після виходу першої книги, воїни писали школярам. Попри те, що на передовій не завжди буває час на відпочинок, на сон, вони знайшли хвилину на теплі рядки. Усім учням приємно знати, що їхні листи не втрачаються, що на них чекають, що можливий діалог між незнайомими людьми різного віку. 

Пронизливі рядки воїнів щемлять не менше дитячих:

«Спробуй не відкладати своє щастя на потім, адже перемога не буває швидкою. Дізнайся, що ти любиш, хто любить тебе, навчайся радіти кожному дню та цінувати те, що вже маєш. Приїду до тебе після перемоги, зробимо селфі…»

«Ми не можемо не перемогти. Адже боремося не проти когось, а за всіх нас. За наші родини. За нашу свободу та незалежність. І ми переможемо!»

«Безмежно вдячний тобі за отриманий кольоровий лист з дорогоцінними словами та побажаннями. Чорно-біле життя солдата сповнене відтінків шанцевої землі й димових завіс артилерії. Утім, твій кольоровий малюнок вніс виразних барв у новоявлений фронтовий день. Уже незабаром Україна переможе, адже зло й темрява не мають всесильних повноважень. Відтак я повернусь у сповнений живих кольорів світ, скориставшись твоїм  листом як чарівною картою, котра виведе мене на світло з темного лабіринту».

Листівка у майбутнє

Можна запропонувати учням надіслати валентинки зі словами любові близьким та навіть самим собі. І отримати це у…. день перемоги! Торік було створено сервіс для відправлення таких листів. Арсеній Матвійчук та Ростислав Брославський розробили його, коли уявили, як буде приємно їх отримати. Просто пишемо лист на сервісі https://lysty.in.ua/ і отримуємо: «Вашого листа дбайливо опрацьовано та надійно збережено. Тепер він разом з нами чекає дня перемоги».

Це – лист після війни

  • Слідкуйте за новинами:
  • Поділитися:

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто поділився своєю думкою!

Додати коментар