Як PISA визначає та оцінює читацьку грамотність 15-річних учнів і учениць?

Які навички читання найважливіші для підлітків у сучасному світі? Як PISA вимірює здатність учнів працювати з інформацією в умовах цифрового перенасичення? Про це в новому мінізвіті, перекладеному фахівцями Українського центру оцінювання якості освіти – «Як PISA визначає та оцінює читацьку грамотність 15-річних учнів і учениць?»

У циклі PISA-2018 читання втретє стало провідною галуззю оцінювання. Відтоді як читацьку грамотність уперше вимірювали у 2000 році, характер самого читання суттєво змінився. Сьогодні воно вже не обмежується паперовими текстами — дедалі більше інформації учні й учениці сприймають у цифровому форматі. Це призвело до зростання обсягу текстового матеріалу, з яким підлітки взаємодіють щодня. У таких умовах особливо важливими стають уміння розрізняти факти й оцінні судження, критично осмислювати зміст і структуру повідомлень, а також інтегрувати інформацію з різних джерел для формування цілісного розуміння прочитаного.

З огляду на ці зміни було оновлено й сам підхід до оцінювання. Уперше більшість завдань у PISA-2018 передбачали роботу з кількома джерелами інформації, що моделювало сучасні умови читання в онлайн-середовищі. Для цього використовувалися багатокомпонентні тексти — дописи в блозі, статті, уривки з науково-популярних публікацій. Учням і ученицям потрібно було знаходити інформацію, порівнювати позиції авторів, зіставляти суперечливі твердження, а подекуди — й визнати, що на підставі прочитаного зробити однозначний висновок неможливо. Такі завдання дали змогу краще оцінити здатність інтегрувати дані, критично їх аналізувати й формулювати власну обґрунтовану позицію.

Крім того, у PISA-2018 застосовувалося адаптивне тестування, що дозволяло підібрати завдання відповідно до читацького рівня кожного учасника. Окремо оцінювалася легкість читання — швидкість і ефективність опрацювання тексту.

Тема цього мінізвіту є особливо актуальною для української освіти. Стрімка цифровізація, зміна форматів навчання та наслідки повномасштабної війни, які впливають на доступ учнівства до освітніх ресурсів, потребують оновлення підходів до формування читацької грамотності. Знання про те, як трансформується характер читання в сучасному світі та яким джерелам інформації віддають перевагу підлітки, може допомогти українським освітянам адаптувати навчальні стратегії, зокрема в мовно-літературній галузі, до нових реалій. Це дасть змогу сформувати в учнів і учениць навички критичного й усвідомленого читання, необхідні не лише для успішного навчання, а й для орієнтації в складному інформаційному просторі сучасного світу.

На завершення зазначимо, що команда аналітиків УЦОЯО продовжує системно опрацьовувати дані PISA, щоб надати українським педагогам, управлінцям і науковцям корисну аналітику для оновлення освітнього процесу. У наступному числі мінізвіту ми розповімо, як пов’язана успішність із читання у 15 років з освітніми результатами та результатами на ринку праці у 25 років.

Запрошуємо ознайомитися із цими добірками, а також іншими мінізвітами за результатами PISA на сторінці дослідження.